
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Луїс Сернуда VIII. Живі мрії
Наодинці з моєю самотністю,
І сьогодні ти спиш біля мене.
Це примхи долі,
Хоча через її виверти
Скільки часу я змарнував.
І ось нарешті ти явився
За руку з нею, і я досі не вірю,
Коли прокидаюся і бачу тебе.
Темне, як дощ,
Твоє життя, і твої очі,
Хоча вони сяють, темні.
Але шо було би зі мною,
Якби ти не став причиною,
Яка доповнює життя.
Я дивлюся і шукаю країну:
В ній немає нічого дорожчого,
Ніж проста твоя присутність.
Коли комусь здається,
Що я сильно заблукав,
Вони мало знають про кохання.
Але дивно, що в цей же час
Я розумію, тебе немає
Поза моєю уявою
З "Вірші для тіла"
Luis Cernuda VIII. VIVIENDO SUEÑOS
Tantos años que pasaron
Con mis soledades solo
Y hoy tú duermes a mi lado.
Son los caprichos del sino,
Aunque con sus circunloquios
Cuánto tiempo no he perdido.
Mas ahora en fin llegaste
De su mano, y aún no creo,
Despierto en el sueño, hallarte.
Oscura como la lluvia
Es tu existencia, y tus ojos,
Aunque dan luz, es oscura.
Pero de mí qué sería
Sin este pretexto tuyo
Que acompaña así la vida.
Miro y busco por la tierra:
Nada hay en ella que valga
Lo que tu sola presencia.
Cuando le parezca a alguno
Que entre lo mucho divago,
Poco de cariño supo.
Lo raro es que al mismo tiempo
Conozco que tú no existes
Fuera de mi pensamiento.
De Poemas para un cuerpo
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)