Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Луїс Сернуда І. Сальвадор
Віднині твоя доля
Тобі вже не належить,
Якщо спаситель ти, рятуй його,
Його й себе; не допускай насилля,
Якщо з тобою він - це не єдине ціле.
Якщо ти не єдиний з ним, вина його,
Що волею твоєю
Прийшли печалі інші.
Рятуй його чи осуди,
Але не дозволяй йому,
живому, втратити тебе.
З "Вірші для тіла"
Сернуда вказав рік, коли він почав працювати над "Віршами для тіла": 1951. Двадцятирічний мексиканський бодібілдер Сальвадор Аліг'єрі став джерелом натхнення при написання цих віршів. Сальвадор вже був одружений, мав двох дітей і проблеми з дружиною. Вони познайомилися у Мехіко в спортзалі. Сальвадор неодноразово захищав його від насмішок через його спосіб життя, вік і не властиву мексиканцям іспанську вимову. Поет закохався у ідеал, у неможливе, його стосунки з коханою людиною залишалися платонічними. Кохання, як питання релігійної віри, залишається поза раціональною інтерпретацією і має бути прийняте таким, яким воно є. Сальвадор для Сернуди - суміш темряви та світла, напівбог у Великому Ланцюзі Буття.
Сальвадор тільки після смерті Сернуди дізнався, що той присвятив йому "Вірші для тіла", він був зворушений до сліз. "Мені сказали, що Луїс щойно помер (5 листопада 1963 року), і я був у депресії. Бо після стількох років, проведених нарізно, я зрозумів, що його більше немає. У мене більше не було такого друга, як він, такі друзі бувають лише раз у житті, і сьогодні я дуже сумую за ним". (Сальвадор Аліг'єрі)
Luis Cernuda І. Salvador
Sálvale o condénale,
Porque ya su destino
Está en tus manos, abolido.
Si eres salvador, sálvale
De ti y de él; la violencia
De no ser uno en ti, aquiétala.
O si no lo eres, condénale,
Para que a su deseo
Suceda otro tormento.
Sálvale o condénale,
Pero así no le dejes
Seguir vivo, y perderte
De: Poemas para un cuerpo
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
