
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Штамповану гидоту постить всюди.
Створити може сотню тисяч ніків...
Єдиний вірний - Заздрісна Паскуда.
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.
Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло
з горішка човник брижі на воді
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.
***
А шулеру політики не треба
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн
І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Луїс Сернуда І. Сальвадор
Віднині твоя доля
Тобі вже не належить,
Якщо спаситель ти, рятуй його,
Його й себе; не допускай насилля,
Якщо з тобою він - це не єдине ціле.
Якщо ти не єдиний з ним, вина його,
Що волею твоєю
Прийшли печалі інші.
Рятуй його чи осуди,
Але не дозволяй йому,
живому, втратити тебе.
З "Вірші для тіла"
Сернуда вказав рік, коли він почав працювати над "Віршами для тіла": 1951. Двадцятирічний мексиканський бодібілдер Сальвадор Аліг'єрі став джерелом натхнення при написання цих віршів. Сальвадор вже був одружений, мав двох дітей і проблеми з дружиною. Вони познайомилися у Мехіко в спортзалі. Сальвадор неодноразово захищав його в спортзалі від насмішок через вік і не властиву мексиканцям іспанську вимову Сернуди. Поет закохався у ідеал, у неможливе, його стосунки з коханою людиною залишалися платонічними. Це кохання, як питання релігійної віри, залишається поза раціональною інтерпретацією і має бути прийняте таким, яким воно є. Сальвадор для Сернуди - суміш темряви та світла, напівбог у Великому Ланцюзі Буття.
Сальвадор тільки після смерті Сернуди дізнався, що той присвятив йому "Вірші для тіла", він був зворушений до сліз. "Мені сказали, що Луїс щойно помер (5 листопада 1963 року), і я був у депресії. Бо після стількох років, проведених нарізно, я зрозумів, що його більше немає. У мене більше не було такого друга, як він, такі друзі бувають лише раз у житті, і сьогодні я дуже сумую за ним". (Сальвадор Аліг'єрі)
Luis Cernuda І. Salvador
Sálvale o condénale,
Porque ya su destino
Está en tus manos, abolido.
Si eres salvador, sálvale
De ti y de él; la violencia
De no ser uno en ti, aquiétala.
O si no lo eres, condénale,
Para que a su deseo
Suceda otro tormento.
Sálvale o condénale,
Pero así no le dejes
Seguir vivo, y perderte
De: Poemas para un cuerpo
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)