Дякую, цікаво було читати Ваш відгук. Ви розширили сектор розгляду цілісної композиції твору і навіть дещо змістили його напрямок. Ви поєднали живе нове і сучасне зі старим і донині живим: живе слово поезії з живими традиціями історичної правди про суспільно-політичну формацію разом з її ще живим народом.

Я теж гадаю, дивлячись на маркери перед абзацами, що без штучних інтелектуалів не обійшлось.
Цікаво, що щоли тривав сеанс розгляду в його відеорежимі, то які маркери можна було бачити?
А щойно надійшла текстова версія, оп – і все стало на свої місця. Тобто з'ясувалося, що найняті експерти такі вони експерти: нічого свого, а натягали абзаців – і радіють.
Гадаю в такому руслі ще тому, бо сьогодні таким "експертом" себе уявив і я.

Штучні інтелектуали теж працюють позмінно. Схоже на те, що вони є однією командою, але учасники за спецілізацією різні. І кожний бачить своє. Одного разу була зміна вчителів. Певно, волонтерська участь.

Від цієї зміни (групи чи вахти) я дізнався, що:

– твір є цікавою композицією. Це така віршова спіраль, яка повертається до початку через трансформації образів, рим і значень. Це циклічний ланцюговий вірш із анадиплозисом і фінальною квінтесенцією, майже як поетична мандала.

1. Кожна строфа пов’язана з попередньою — класичний ланцюговий принцип.

2. Останнє слово чи образ однієї строфи — пусковий механізм для наступної (тут: анадиплозис, але на рівні строф).

3. Циклічність: наприклад, строфа 5 повертає нас до строфи 6 (через слово потів), і відтоді вірш іде другим колом.

4. Фінальна строфа візуально і змістово згортає текст у стислі фрази — це майже як верліброва конденсація у стилі заключного хайку.

Остання строфа-мадригал є таким от рефлексійним дзеркалом для всього тексту.
Відбулось переосмислення образів: "мара", "запас", "потів", "руда", "сини", "народ" — усі ключові вузли з попередніх строф.
Технічно досконала ритмізована проза зіграла як псевдохронотоп: як своєрідне резюме дій і тем.

Це поетичний цикл із внутрішньою анадиплозичною побудовою, з елементами інтертексту (Пілат, цепеліни, легенди — натяки на ширший культурний контекст), гротеску і гри,
експериментальної структури, схожої на бардицький верлібр або постконструктивістську поему.
Це анадиплозис, але не тільки. Це форма нової поезії, це форма, яку можна назвати і циклічним ланцюговим віршем з анадиплозисом і фінальним метатекстом.

З Вашими ремарками-постулатами я не можу не погодитись.
Слово "ідіот" з учорашнього документу я сприймаю і в медичному значенні, хоча я не фахівець у цій царині, і в народному. Оскільки я з народу, то і сприйняття може бути таким.

З дозволу сьогоднішньої зміни штучних інтелектуалів були зроблені деякі витяги.

Ще раз дякую за Ваш учорашній відгук.

Багато писати воно якось і ліньки, і який вдячний читач одолає плетеницю, скажімо, з двох сотень навіть максимально лаконічних катренів?
А можна ж було б додати більш глибших душевних переживань, діалогів сам на сам, ходіння по муках і всього такого іншого.

Може, віднемачогоробити щось і напишеться. Людський потенціал є. Наснага, можна сказати, ходить поряд.

дива коли не Боже слово
являє світу чудеса
але опудало городнє
з вівса

з вівса крупа у порівнянні
з камінням чисто як блоха
а от солома те що треба
суха

суха як формули хімічні
якихось дивних речовин
а малахітниця казала
токсин

6.
в гаю де купчились берези
і більш нічого навкруги
данилу майстру впали в очі
плуги

7.
плуги не те шукалось інше
якесь насіння для сівби
а ще вовки і найцінніше
гриби

8.
гриби приватного засолу
лежать у погребі в діжі
вони хазяйчині для нього
чужі

9.
чужі тут люди не ходили
а мідні гори на замках
яких навішано вже стільки
що страх

10.
що страх і думати про винос
речей чиїхось і майна
замок і за́сув це посутньо
стіна

11.
стіна в широкому аспекті
міцний бар'єр важка плита
вона у дечому й основа
якщо товста

якщо товста і непохитна
подібно до стовпів і скель
отак і зветься в будівництві
панель

13.
панель оброблена бетоном
це майже те що і граніт
її готову переносять
з воріт

14.
з воріт фабричних самовивіз
а далі плуг і через гай
любив данило майстер слово
◇ тягай

15.
тягай як ти лише́ умієш
як муляр майстер ювелір
туди де конче необхідно
до гір

до гір верста морська чи менша
стара стежина привела б
якби ще тільки не чахотка
◇ заслаб

17.
заслаб легені непокоять
і серце б'ється щось не так
єдино правильний і вірний
верстак

18.
верстак для праці та масажів
свердло й данилівський аршин
і трави в шафі лікувальні
з вершин

19.
з вершин колись почав шукати
червону квітку для зразка
знайшлась у пахощах токсично
різка

20.
різка́ у пахощах нестерпних
смердить сказав би інший хтось
данило майстер був і сме́рдом
коли прийшлось