
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.21
00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
2025.10.20
22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
2025.10.20
01:14
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Склеюю серце своє ізолентою.
2025.10.19
22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.10.19
20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
2025.10.19
18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
2025.10.19
16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Рефлексія про емоційний інтелект або Парадокс "сильної" людини
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рефлексія про емоційний інтелект або Парадокс "сильної" людини
Більшість моїх розповідей є наболілими і базуються або на напрацьованому досвіді протягом тривалого часу, або інсайтах, що виникли в ході певного клінічного випадку. Ця історія не стала винятком. На прийомі молода жінка зі скаргами на тривожність, панічні атаки, часті дискомфортні відчуття в грудях, періодично пітливість та оніміння кінцівок. Після чергової консультації невропатолога, та проведення великої кількості обстежень, скерована на консультацію до психіатра. Показова усмішка, манірність, але не надмірна і, звісно, бажання справити враження на всіх, хто б перед нею не був. Декілька разів без жодної потреби в дещо різних варіаціях було повторено: "Я ніколи не плачу і забороняю це робити будь-кому. Бо я — сильна жінка". Вже після першого разу я зрозумів, що роботи непочатий край, а далі то й зовсім засмутився. Треба було пояснити їй, де вона прорахувалася. Я не впевнений, що це вдалося, бо більше вона не приходила, адже для чого "сильній" людині звертатися до психіатра?.. А ми з вами тим часом спробуємо обдумати цю ситуацію в деталях і розібратися до чого тут емоційний інтелект.
Клінічна картина, з якою звернулася пацієнтка, є класичним прикладом соматизації — фізичного прояву придушених емоційних процесів. Коли жінка заявляє про свою "силу" через категоричну заборону на плач, вона, по суті, оголошує війну своїй психіці. Емоції не зникають, вони просто втрачають можливість бути вербалізованими чи вираженими адекватно. Натомість вони перевантажують вегетативну нервову систему, викликаючи сигнали тривоги: тахікардію, дискомфорт у грудях та панічні атаки. Її тіло кричить про те, що розум забороняє собі відчувати.
Основний "прорахунок" пацієнтки лежить у хибному розумінні психологічної сили. Вона плутає силу з контролем та ригідністю.
Ригідність (жорсткість) – це відмова адаптуватися. Дерево, яке не гнеться під вітром, ламається першим. Її відмова плакати, відчувати смуток чи вразливість — спроба зафіксувати емоційний стан у статичній, непохитній позиції. Величезна й виснажлива психологічна робота, яка постійно відбирає енергію, а призводить тільки до неврозу.
Справжня сила, навпаки, є гнучкістю та інтеграцією. Людина з високим емоційним інтелектом дозволяє собі відчути біль, проаналізувати його, а потім свідомо обрати конструктивну реакцію. Плач є одним із найсильніших і найздоровіших механізмів саморегуляції, який дозволяє звільнити емоційний "пар" і відновити баланс.
Заборона плачу безпосередньо руйнує два ключові компоненти ЕІ:
1. Самоусвідомлення: Плач — це зовнішній індикатор внутрішнього дистресу, втрати чи розчарування. Усуваючи індикатор, людина, можна сказати, блокує інформацію. Якщо вона не дозволяє собі відчути та назвати смуток чи біль, то втрачає доступ до інформації про свої потреби та кордони. Це заважає їй робити свідомі вибори у житті, оскільки її внутрішній компас заблокований.
2. Управління стосунками та емпатія: Фраза "забороняю це робити (плакати) будь-кому" демонструє відсутність емпатії, яка є основою соціальної свідомості. Це також показник того, що її психологічний захист проєкціюється на оточуючих. Якщо вона не може прийняти слабкість у собі, то не може прийняти її й у інших. Така позиція формує навколо неї емоційно "холодний" простір, де люди відчувають засудження. Ця позиція руйнує довіру, ускладнює душевне спілкування і призводить до соціальної ізоляції, що є ще одним фактором, який живить її тривожність.
Таким чином, "сила" пацієнтки є не чим іншим, як жорстким захисним механізмом, який у довгостроковій перспективі робить її нещасною, хворою та емоційно неграмотною. Її психологічний стан яскраво ілюструє, що високий емоційний інтелект вимагає сміливості бути вразливим, а не "знеболювання" себе шляхом заперечення. Бо це шлях до хронічного неврозу.
12.10.2025
Клінічна картина, з якою звернулася пацієнтка, є класичним прикладом соматизації — фізичного прояву придушених емоційних процесів. Коли жінка заявляє про свою "силу" через категоричну заборону на плач, вона, по суті, оголошує війну своїй психіці. Емоції не зникають, вони просто втрачають можливість бути вербалізованими чи вираженими адекватно. Натомість вони перевантажують вегетативну нервову систему, викликаючи сигнали тривоги: тахікардію, дискомфорт у грудях та панічні атаки. Її тіло кричить про те, що розум забороняє собі відчувати.
Основний "прорахунок" пацієнтки лежить у хибному розумінні психологічної сили. Вона плутає силу з контролем та ригідністю.
Ригідність (жорсткість) – це відмова адаптуватися. Дерево, яке не гнеться під вітром, ламається першим. Її відмова плакати, відчувати смуток чи вразливість — спроба зафіксувати емоційний стан у статичній, непохитній позиції. Величезна й виснажлива психологічна робота, яка постійно відбирає енергію, а призводить тільки до неврозу.
Справжня сила, навпаки, є гнучкістю та інтеграцією. Людина з високим емоційним інтелектом дозволяє собі відчути біль, проаналізувати його, а потім свідомо обрати конструктивну реакцію. Плач є одним із найсильніших і найздоровіших механізмів саморегуляції, який дозволяє звільнити емоційний "пар" і відновити баланс.
Заборона плачу безпосередньо руйнує два ключові компоненти ЕІ:
1. Самоусвідомлення: Плач — це зовнішній індикатор внутрішнього дистресу, втрати чи розчарування. Усуваючи індикатор, людина, можна сказати, блокує інформацію. Якщо вона не дозволяє собі відчути та назвати смуток чи біль, то втрачає доступ до інформації про свої потреби та кордони. Це заважає їй робити свідомі вибори у житті, оскільки її внутрішній компас заблокований.
2. Управління стосунками та емпатія: Фраза "забороняю це робити (плакати) будь-кому" демонструє відсутність емпатії, яка є основою соціальної свідомості. Це також показник того, що її психологічний захист проєкціюється на оточуючих. Якщо вона не може прийняти слабкість у собі, то не може прийняти її й у інших. Така позиція формує навколо неї емоційно "холодний" простір, де люди відчувають засудження. Ця позиція руйнує довіру, ускладнює душевне спілкування і призводить до соціальної ізоляції, що є ще одним фактором, який живить її тривожність.
Таким чином, "сила" пацієнтки є не чим іншим, як жорстким захисним механізмом, який у довгостроковій перспективі робить її нещасною, хворою та емоційно неграмотною. Її психологічний стан яскраво ілюструє, що високий емоційний інтелект вимагає сміливості бути вразливим, а не "знеболювання" себе шляхом заперечення. Бо це шлях до хронічного неврозу.
12.10.2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію