Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.07
11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.
Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.
Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...
2026.10.07
06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
2026.10.06
23:23
Старий розповідав казки
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
2026.10.06
22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
2026.10.06
22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні
2026.10.06
22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
2026.10.06
18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
2026.10.06
13:59
Пам'яті Віталія Коротича
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
2026.10.06
12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
2026.10.06
12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
2026.10.06
10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
2026.10.06
07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
2026.10.05
23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
2026.10.05
22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
2026.10.05
16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
2026.10.05
15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Про «зрозумілу» психіатрію: це вам не цейво. Ось так!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про «зрозумілу» психіатрію: це вам не цейво. Ось так!
Буває, натрапляю на сторінки колег-блогерів із гаслами на кшталт «Психіатрія для всіх» чи «Сам собі психолог» (примітка: гасла видозмінені, щоб нікому не робити безкоштовну рекламу). Безперечно, це величезна робота. Я щиро поважаю тих, хто витрачає час на дестигматизацію нашої служби. Але у цього явища є зворотний бік, про який варто поговорити без купюр.
Психіатрія — не демоверсія медицини.
Ви коли-небудь бачили гасло «Ревматологія — це просто»? Або «Сам собі імунолог»? Чи, можливо, вебінар «Виріж апендицит за три кроки»? Навряд чи. Ці дисципліни сприймаються як складні, високотехнологічні сфери, де дилетантство — шлях у прірву.
Натомість у психіатрії ми бачимо дивний тренд на тотальне спрощення. Коли складні нейрохімічні процеси та генетика подаються як набір карток у сторіз, це мимоволі ставить нашу спеціальність н̶и̶ж̶ч̶е̶ ̶з̶а̶ ̶п̶л̶і̶н̶т̶у̶с̶ класом нижче за інші медичні напрямки.
Гасло «роблю зрозумілою» — майстерний переклад з лікарської мови на людську. Це талант. Але є нюанс: глядач може сплутати розуміння процесу з володінням професією.
★ Зрозуміти, як працює двигун літака, — цікаво.
† Вирішити, що тепер ти можеш його відремонтувати дідовою викруткою — катастрофічно.
Коли лікар пояснює депресію через метафори — це круто. Але коли пацієнт після відео вирішує, що він «вже все зрозумів» і може сам собі призначати/відміняти препарати — це вже п̶р̶е̶м̶і̶я̶ ̶Д̶а̶р̶в̶і̶н̶а̶ небезпечне самолікування.
🚩 Чому «все просто» — так собі ідея?
- Знецінення експертності. Якщо все так зрозуміло, то навіщо лікарю роки навчання та практики? Створюється ілюзія, що для лікування тривоги достатньо розібратися в собі за допомогою поста в інсті.
- Примітивізація пацієнта. Психіка — не конструктор LEGO. Коли стан людини не вписується у просту схему з соцмереж, вона почувається розчарованою («Навіть у блогера все було просто, а я якийсь зламаний»).
- Втрата наукової ваги. Психіатрія — це біологія, фармакологія та нейрофізіологія (і трохи філософії навіть). Робити її «зрозумілою» часто означає викидати з неї саме наукову основу.
Ми маємо підіймати рівень обізнаності суспільства до медичних стандартів, а не опускати медицину до рівня кухонних розмов. Повага до пацієнта полягає у визнанні складності його внутрішнього світу. Стверджуючи, що все просто, ми б̶р̶е̶ш̶е̶м̶о̶ певною мірою знецінюємо його страждання.
P.S. Знаю, що цей пост ні на що не вплине, бо люди мають право створювати контент на власний розсуд, якщо не порушують при цьому закон чи правила соцмереж. Ті, хто вірить у «прості рішення»,̶ н̶е̶ ̶л̶ю̶б̶л̶я̶т̶ь̶ ̶д̶у̶м̶а̶т̶и̶ навряд чи захочуть ускладнювати собі життя логікою, іншим же пояснювати не треба.
Але хоча б виговорився.
21.02.2026
Психіатрія — не демоверсія медицини.
Ви коли-небудь бачили гасло «Ревматологія — це просто»? Або «Сам собі імунолог»? Чи, можливо, вебінар «Виріж апендицит за три кроки»? Навряд чи. Ці дисципліни сприймаються як складні, високотехнологічні сфери, де дилетантство — шлях у прірву.
Натомість у психіатрії ми бачимо дивний тренд на тотальне спрощення. Коли складні нейрохімічні процеси та генетика подаються як набір карток у сторіз, це мимоволі ставить нашу спеціальність н̶и̶ж̶ч̶е̶ ̶з̶а̶ ̶п̶л̶і̶н̶т̶у̶с̶ класом нижче за інші медичні напрямки.
Гасло «роблю зрозумілою» — майстерний переклад з лікарської мови на людську. Це талант. Але є нюанс: глядач може сплутати розуміння процесу з володінням професією.
★ Зрозуміти, як працює двигун літака, — цікаво.
† Вирішити, що тепер ти можеш його відремонтувати дідовою викруткою — катастрофічно.
Коли лікар пояснює депресію через метафори — це круто. Але коли пацієнт після відео вирішує, що він «вже все зрозумів» і може сам собі призначати/відміняти препарати — це вже п̶р̶е̶м̶і̶я̶ ̶Д̶а̶р̶в̶і̶н̶а̶ небезпечне самолікування.
🚩 Чому «все просто» — так собі ідея?
- Знецінення експертності. Якщо все так зрозуміло, то навіщо лікарю роки навчання та практики? Створюється ілюзія, що для лікування тривоги достатньо розібратися в собі за допомогою поста в інсті.
- Примітивізація пацієнта. Психіка — не конструктор LEGO. Коли стан людини не вписується у просту схему з соцмереж, вона почувається розчарованою («Навіть у блогера все було просто, а я якийсь зламаний»).
- Втрата наукової ваги. Психіатрія — це біологія, фармакологія та нейрофізіологія (і трохи філософії навіть). Робити її «зрозумілою» часто означає викидати з неї саме наукову основу.
Ми маємо підіймати рівень обізнаності суспільства до медичних стандартів, а не опускати медицину до рівня кухонних розмов. Повага до пацієнта полягає у визнанні складності його внутрішнього світу. Стверджуючи, що все просто, ми б̶р̶е̶ш̶е̶м̶о̶ певною мірою знецінюємо його страждання.
P.S. Знаю, що цей пост ні на що не вплине, бо люди мають право створювати контент на власний розсуд, якщо не порушують при цьому закон чи правила соцмереж. Ті, хто вірить у «прості рішення»,̶ н̶е̶ ̶л̶ю̶б̶л̶я̶т̶ь̶ ̶д̶у̶м̶а̶т̶и̶ навряд чи захочуть ускладнювати собі життя логікою, іншим же пояснювати не треба.
Але хоча б виговорився.
21.02.2026
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Релігійність крізь призму психіатрії: де закінчується духовність і починається маячня?"
• Перейти на сторінку •
"ПЕТИЦІЯ"
• Перейти на сторінку •
"ПЕТИЦІЯ"
Про публікацію
