Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.23
11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт
2026.08.23
09:35
Пурпурові вітрила Тарса
«Кохання римського генерала коштує дорого,
якщо його ціна —
голова молодшої сестри».
З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту
…Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під
2026.08.23
07:35
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.
2026.08.22
21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.
2026.08.22
20:17
Українському добровольцеві
По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.
Виє вітер там по роздоллю.
По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.
Виє вітер там по роздоллю.
2026.08.22
19:32
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен
2026.08.22
17:23
Живу давно, неначе під наркозом,
Боюся я від нього відійти.
Упевнено крокує тиха осінь,
Мов авторка безмежної сльоти.
Домовився про подорож з обозом...
Рукопису! Не бійся! Полети
Навстріч прозорим кришталевим росам,
Боюся я від нього відійти.
Упевнено крокує тиха осінь,
Мов авторка безмежної сльоти.
Домовився про подорож з обозом...
Рукопису! Не бійся! Полети
Навстріч прозорим кришталевим росам,
2026.08.22
17:21
Мовчазний знайомий
Чи просто неговіркий бро
На ймення банальне Джо
Синьоокий як риба зубата,
Що побачила пастора Сонце,
Таки був безхатьком:
Жив серед води солоної
Та гонорово прозорої
Чи просто неговіркий бро
На ймення банальне Джо
Синьоокий як риба зубата,
Що побачила пастора Сонце,
Таки був безхатьком:
Жив серед води солоної
Та гонорово прозорої
2026.08.22
16:15
У хутрі крихт кармінових
На гойдалках приватності,
Як можна грати глиною
Журби і непридатності,
На дровах біля пагоди
І спірит порцеляновий
З-за рогу гучно кликати
На Захід позаплановий!?
На гойдалках приватності,
Як можна грати глиною
Журби і непридатності,
На дровах біля пагоди
І спірит порцеляновий
З-за рогу гучно кликати
На Захід позаплановий!?
2026.08.22
14:56
Насипле завтра Бог ще добру жменю літа,
І день, мов гарне ябко виспіє вгорі,
І клени, як церкви, покриє позолота.
Читати буде синь старі казки вітрів.
Годинник сонця зникне у кишені – хмарі.
Засіє дітвора мала свій щирий сміх.
Фонтан – жартун під
І день, мов гарне ябко виспіє вгорі,
І клени, як церкви, покриє позолота.
Читати буде синь старі казки вітрів.
Годинник сонця зникне у кишені – хмарі.
Засіє дітвора мала свій щирий сміх.
Фонтан – жартун під
2026.08.22
14:23
Невеличку лікарню Бангкоку
Захопили пірати знаскоку.
І погнали в полон
Кільканадцять колон
Персоналу лікарні Бангкоку.
Терапевти лікарень Цхалтубо
Набираються знань із "ю-туба",
Захопили пірати знаскоку.
І погнали в полон
Кільканадцять колон
Персоналу лікарні Бангкоку.
Терапевти лікарень Цхалтубо
Набираються знань із "ю-туба",
2026.08.22
14:16
Розлилась повінь. Грона почуттів
Розкинулися далями-лугами.
Це голоси загублених життів,
Покликаних незнаними богами.
Розлилась повінь і кудись пливе,
Не знаючи спочинку, меж, заслони,
Заповнивши собою все живе,
Розкинулися далями-лугами.
Це голоси загублених життів,
Покликаних незнаними богами.
Розлилась повінь і кудись пливе,
Не знаючи спочинку, меж, заслони,
Заповнивши собою все живе,
2026.08.22
12:34
Ліс із каменю
«Храм – чудове сховище від світу людей,
але в ньому немає стін від власної пам'яті».
З уст невпізнаної жриці Храму Артеміди
…Центуріон робить по сходах ще три кроки вгору. Його залізні каліги б'ють по різьбленому мармуру,
2026.08.21
21:31
Щур Плющений і Пумба закрили свій шоп
Хоча не бажали; що в них було?
Яблука атональні, жар ламповий
І щуряча колекція собачих лап і ніг
Сумно, але пішли, аніхто не прощався
На Щурі були бриджі, в Пумби галстук смугастий
Несли зі собою мішок триног
Хоча не бажали; що в них було?
Яблука атональні, жар ламповий
І щуряча колекція собачих лап і ніг
Сумно, але пішли, аніхто не прощався
На Щурі були бриджі, в Пумби галстук смугастий
Несли зі собою мішок триног
2026.08.21
19:12
поет задовольняє
власний смак
чи несмак
це окрема тема
поетові подобається так
й ніхто й ніщо
ніяк його не зверне
гопак чи навіть краковяк
власний смак
чи несмак
це окрема тема
поетові подобається так
й ніхто й ніщо
ніяк його не зверне
гопак чи навіть краковяк
2026.08.21
14:55
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Про «зрозумілу» психіатрію: це вам не цейво. Ось так!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про «зрозумілу» психіатрію: це вам не цейво. Ось так!
Буває, натрапляю на сторінки колег-блогерів із гаслами на кшталт «Психіатрія для всіх» чи «Сам собі психолог» (примітка: гасла видозмінені, щоб нікому не робити безкоштовну рекламу). Безперечно, це величезна робота. Я щиро поважаю тих, хто витрачає час на дестигматизацію нашої служби. Але у цього явища є зворотний бік, про який варто поговорити без купюр.
Психіатрія — не демоверсія медицини.
Ви коли-небудь бачили гасло «Ревматологія — це просто»? Або «Сам собі імунолог»? Чи, можливо, вебінар «Виріж апендицит за три кроки»? Навряд чи. Ці дисципліни сприймаються як складні, високотехнологічні сфери, де дилетантство — шлях у прірву.
Натомість у психіатрії ми бачимо дивний тренд на тотальне спрощення. Коли складні нейрохімічні процеси та генетика подаються як набір карток у сторіз, це мимоволі ставить нашу спеціальність н̶и̶ж̶ч̶е̶ ̶з̶а̶ ̶п̶л̶і̶н̶т̶у̶с̶ класом нижче за інші медичні напрямки.
Гасло «роблю зрозумілою» — майстерний переклад з лікарської мови на людську. Це талант. Але є нюанс: глядач може сплутати розуміння процесу з володінням професією.
★ Зрозуміти, як працює двигун літака, — цікаво.
† Вирішити, що тепер ти можеш його відремонтувати дідовою викруткою — катастрофічно.
Коли лікар пояснює депресію через метафори — це круто. Але коли пацієнт після відео вирішує, що він «вже все зрозумів» і може сам собі призначати/відміняти препарати — це вже п̶р̶е̶м̶і̶я̶ ̶Д̶а̶р̶в̶і̶н̶а̶ небезпечне самолікування.
🚩 Чому «все просто» — так собі ідея?
- Знецінення експертності. Якщо все так зрозуміло, то навіщо лікарю роки навчання та практики? Створюється ілюзія, що для лікування тривоги достатньо розібратися в собі за допомогою поста в інсті.
- Примітивізація пацієнта. Психіка — не конструктор LEGO. Коли стан людини не вписується у просту схему з соцмереж, вона почувається розчарованою («Навіть у блогера все було просто, а я якийсь зламаний»).
- Втрата наукової ваги. Психіатрія — це біологія, фармакологія та нейрофізіологія (і трохи філософії навіть). Робити її «зрозумілою» часто означає викидати з неї саме наукову основу.
Ми маємо підіймати рівень обізнаності суспільства до медичних стандартів, а не опускати медицину до рівня кухонних розмов. Повага до пацієнта полягає у визнанні складності його внутрішнього світу. Стверджуючи, що все просто, ми б̶р̶е̶ш̶е̶м̶о̶ певною мірою знецінюємо його страждання.
P.S. Знаю, що цей пост ні на що не вплине, бо люди мають право створювати контент на власний розсуд, якщо не порушують при цьому закон чи правила соцмереж. Ті, хто вірить у «прості рішення»,̶ н̶е̶ ̶л̶ю̶б̶л̶я̶т̶ь̶ ̶д̶у̶м̶а̶т̶и̶ навряд чи захочуть ускладнювати собі життя логікою, іншим же пояснювати не треба.
Але хоча б виговорився.
21.02.2026
Психіатрія — не демоверсія медицини.
Ви коли-небудь бачили гасло «Ревматологія — це просто»? Або «Сам собі імунолог»? Чи, можливо, вебінар «Виріж апендицит за три кроки»? Навряд чи. Ці дисципліни сприймаються як складні, високотехнологічні сфери, де дилетантство — шлях у прірву.
Натомість у психіатрії ми бачимо дивний тренд на тотальне спрощення. Коли складні нейрохімічні процеси та генетика подаються як набір карток у сторіз, це мимоволі ставить нашу спеціальність н̶и̶ж̶ч̶е̶ ̶з̶а̶ ̶п̶л̶і̶н̶т̶у̶с̶ класом нижче за інші медичні напрямки.
Гасло «роблю зрозумілою» — майстерний переклад з лікарської мови на людську. Це талант. Але є нюанс: глядач може сплутати розуміння процесу з володінням професією.
★ Зрозуміти, як працює двигун літака, — цікаво.
† Вирішити, що тепер ти можеш його відремонтувати дідовою викруткою — катастрофічно.
Коли лікар пояснює депресію через метафори — це круто. Але коли пацієнт після відео вирішує, що він «вже все зрозумів» і може сам собі призначати/відміняти препарати — це вже п̶р̶е̶м̶і̶я̶ ̶Д̶а̶р̶в̶і̶н̶а̶ небезпечне самолікування.
🚩 Чому «все просто» — так собі ідея?
- Знецінення експертності. Якщо все так зрозуміло, то навіщо лікарю роки навчання та практики? Створюється ілюзія, що для лікування тривоги достатньо розібратися в собі за допомогою поста в інсті.
- Примітивізація пацієнта. Психіка — не конструктор LEGO. Коли стан людини не вписується у просту схему з соцмереж, вона почувається розчарованою («Навіть у блогера все було просто, а я якийсь зламаний»).
- Втрата наукової ваги. Психіатрія — це біологія, фармакологія та нейрофізіологія (і трохи філософії навіть). Робити її «зрозумілою» часто означає викидати з неї саме наукову основу.
Ми маємо підіймати рівень обізнаності суспільства до медичних стандартів, а не опускати медицину до рівня кухонних розмов. Повага до пацієнта полягає у визнанні складності його внутрішнього світу. Стверджуючи, що все просто, ми б̶р̶е̶ш̶е̶м̶о̶ певною мірою знецінюємо його страждання.
P.S. Знаю, що цей пост ні на що не вплине, бо люди мають право створювати контент на власний розсуд, якщо не порушують при цьому закон чи правила соцмереж. Ті, хто вірить у «прості рішення»,̶ н̶е̶ ̶л̶ю̶б̶л̶я̶т̶ь̶ ̶д̶у̶м̶а̶т̶и̶ навряд чи захочуть ускладнювати собі життя логікою, іншим же пояснювати не треба.
Але хоча б виговорився.
21.02.2026
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Релігійність крізь призму психіатрії: де закінчується духовність і починається маячня?"
• Перейти на сторінку •
"ПЕТИЦІЯ"
• Перейти на сторінку •
"ПЕТИЦІЯ"
Про публікацію
