ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,

С М
2026.02.22 14:08
Леді Мадонно, діти під ногами
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?

У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться

Борис Костиря
2026.02.22 12:08
У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.

Микола Дудар
2026.02.22 11:57
Поставим все це ми на паузу…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…

Тетяна Левицька
2026.02.22 10:08
Нейлоновим пензлем малює любов —
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.

Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить

Віктор Кучерук
2026.02.22 06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.

Володимир Невесенко
2026.02.21 23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.

Іван Потьомкін
2026.02.21 21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин

Артур Курдіновський
2026.02.21 18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!

Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,

Ірина Вірна
2026.02.21 15:17
Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.

Світлана Пирогова
2026.02.21 13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.

Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м

Ігор Шоха
2026.02.21 12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Герман (1991) / Публіцистика

 Про «зрозумілу» психіатрію: це вам не цейво. Ось так!
Буває, натрапляю на сторінки колег-блогерів із гаслами на кшталт «Психіатрія для всіх» чи «Сам собі психолог» (примітка: гасла видозмінені, щоб нікому не робити безкоштовну рекламу). Безперечно, це величезна робота. Я щиро поважаю тих, хто витрачає час на дестигматизацію нашої служби. Але у цього явища є зворотний бік, про який варто поговорити без купюр.

Психіатрія — не демоверсія медицини.

Ви коли-небудь бачили гасло «Ревматологія — це просто»? Або «Сам собі імунолог»? Чи, можливо, вебінар «Виріж апендицит за три кроки»? Навряд чи. Ці дисципліни сприймаються як складні, високотехнологічні сфери, де дилетантство — шлях у прірву.

Натомість у психіатрії ми бачимо дивний тренд на тотальне спрощення. Коли складні нейрохімічні процеси та генетика подаються як набір карток у сторіз, це мимоволі ставить нашу спеціальність н̶и̶ж̶ч̶е̶ ̶з̶а̶ ̶п̶л̶і̶н̶т̶у̶с̶ класом нижче за інші медичні напрямки.

Гасло «роблю зрозумілою» — майстерний переклад з лікарської мови на людську. Це талант. Але є нюанс: глядач може сплутати розуміння процесу з володінням професією.

★ Зрозуміти, як працює двигун літака, — цікаво.

† Вирішити, що тепер ти можеш його відремонтувати дідовою викруткою — катастрофічно.

Коли лікар пояснює депресію через метафори — це круто. Але коли пацієнт після відео вирішує, що він «вже все зрозумів» і може сам собі призначати/відміняти препарати — це вже п̶р̶е̶м̶і̶я̶ ̶Д̶а̶р̶в̶і̶н̶а̶ небезпечне самолікування.

🚩 Чому «все просто» — так собі ідея?
- Знецінення експертності. Якщо все так зрозуміло, то навіщо лікарю роки навчання та практики? Створюється ілюзія, що для лікування тривоги достатньо розібратися в собі за допомогою поста в інсті.

- Примітивізація пацієнта. Психіка — не конструктор LEGO. Коли стан людини не вписується у просту схему з соцмереж, вона почувається розчарованою («Навіть у блогера все було просто, а я якийсь зламаний»).

- Втрата наукової ваги. Психіатрія — це біологія, фармакологія та нейрофізіологія (і трохи філософії навіть). Робити її «зрозумілою» часто означає викидати з неї саме наукову основу.

Ми маємо підіймати рівень обізнаності суспільства до медичних стандартів, а не опускати медицину до рівня кухонних розмов. Повага до пацієнта полягає у визнанні складності його внутрішнього світу. Стверджуючи, що все просто, ми б̶р̶е̶ш̶е̶м̶о̶ певною мірою знецінюємо його страждання.

P.S. Знаю, що цей пост ні на що не вплине, бо люди мають право створювати контент на власний розсуд, якщо не порушують при цьому закон чи правила соцмереж. Ті, хто вірить у «прості рішення»,̶ н̶е̶ ̶л̶ю̶б̶л̶я̶т̶ь̶ ̶д̶у̶м̶а̶т̶и̶ навряд чи захочуть ускладнювати собі життя логікою, іншим же пояснювати не треба.
Але хоча б виговорився.



21.02.2026




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2026-02-22 18:55:54
Переглядів сторінки твору 1
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.829 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.862 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.22 20:01
Автор у цю хвилину відсутній