ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Герман (1991) / Публіцистика

 Релігійність крізь призму психіатрії: де закінчується духовність і починається маячня?
З давніх-давен людина хотіла зрозуміти незбагненні речі, пояснити їх для себе і гарно упакувати в сховищах розуму. Так, давні люди боялися блискавки, не могли пояснити її природу — і таким чином з'явився бог грому. Те саме відбувалося з вітром, сонцем, вогнем, землетрусом. Богів ставало багато і кожна община верховним визнавала когось свого. Це був політеїзм — надзвичайно цікава з точки зору міфології та сюжету річ, але абсолютно незграбна в плані організації і об'єднання общин.

Тому з часом панівне становище займають монотеїстичні релігії з одним верховним богом. Тепер усе стає зрозумілим. Релігія вже добре виконує функцію регуляції, створюючи єдиний моральний, етичний та соціальний кодекс. Проте саме на цьому етапі виникає перша фундаментальна проблема для людського розуму: з’являється поняття суворого Канону. Якщо раніше будь-який дивний досвід міг бути пояснений грою якогось дрібного духа, то тепер виникає жорстке розмежування: що є «істинним одкровенням», а що — «гріховною спокусою» або «безумством».

Епоха сакрального психозу

В часи Середньовіччя межа між святістю та хворобою була майже невидимою. Екстази монахинь, візії святих та голоси, які сьогодні ми б без вагань класифікували як слухові галюцинації або ознаки скроневої епілепсії, тоді сприймалися за вищу форму духовного досвіду. Людина, що чула «поклик», йшла не до лікаря (його тоді ще не було, можна сказати), а до інквізитора або сповідника. Питання не стояло «чи хворий ти?». Цікавило насамперед «хто саме з тобою говорить: Бог чи диявол?». Це був час, коли духовність повністю домінувала над психікою, ще не давши психіатрії народитися як науці.

Науковий екзорцизм

З розвитком науки маятник хитнувся в інший бік. Розум став новим богом, а все, що не вкладалося в його тісні рамки, було оголошено «поломкою». Блискавка перестала бути гнівом Зевса, ставши електричним розрядом у шарах атмосфери. Так само і релігійний екстаз перестав бути діалогом із Творцем, перетворившись на тимчасове порушення розумових функцій.

Психіатрія виникла як інструмент, що мав «розпакувати» релігійні сховища розуму і замінити позолочену обгортку міфу на чистий білий папір медичної картки. Ми вигнали демонів із хворих, але разом із ними, здається, виставили за двері й саму можливість дива. Сьогодні бачимо в пацієнті не «обраного», а біологічний механізм із порушеним обміном нейромедіаторів.

Анахронізм священної війни у XXI столітті

Проте релігія як засіб регуляції має й інший, значно темніший бік. Колись релігійні війни були нормою. Неосвіченому, безграмотному населенню можна було видати за істину що завгодно, аби мобілізувати його на боротьбу з «чужими». В часи відсутності альтернативних джерел інформації «священна війна» виглядала логічним продовженням божественного порядку.

Але зараз, у XXI столітті, релігійні протистояння виглядають уже якось дивно. Коли люди, маючи в кишені пристрої, що дають миттєвий доступ до всіх знань людства та наукових досягнень, продовжують вбивати один одного через розбіжності в трактуванні стародавніх текстів — викликає у психіатра закономірне запитання про колективне здоров'я. Це виглядає як колективний рецидив архаїчного мислення і спроба втекти від складності теперішнього світу в затишну, але дику простоту середньовічних догм.

Де закінчується духовність і починається маячня?

Сьогодні психіатр, який переживає кризу духовності, опиняється в епіцентрі чогось справді незрозумілого. З одного боку — знання про дофамін та нейронні мережі, з іншого — незгасна потреба людини в сенсі, який виходить за межі біології.

Маячня — спроба хворого розуму відновити цілісність світу, який розпадається, створивши жорстку, хоч і викривлену логічну систему. Вона ізолює людину, позбавляє її критики та веде до руйнації.

Духовність — здатність особистості витримати невизначеність Всесвіту і знайти в ньому вищий порядок, що веде до любові та творення.

Межа між ними проходить не в площині діагнозів, а в плодах, які приносить цей досвід. Якщо віра дає людині сили бути кращою, милосерднішою та сильнішою — це духовність, якою б «нелогічною» вона не здавалася науці. Якщо ж ідеї ведуть до агресії, деградації та ненависті — ми маємо справу з патологією, навіть якщо вона загорнута в докази та аргументи. І насправді атеїст, який чесно зізнається у відсутності віри в божественне, але при цьому визнає право інших на релігійність, має набагато більше спільного з духовністю, ніж ревний християнин, що виріс в церкві, побував у всіх святих місцях, але закипає, коли бачить, що хтось не поділяє його думку. Психіатр сьогодні не заперечує Бога. Зовсім ні. Якщо коротко сформулювати його завдання, воно виглядає так: врятувати людське «Я» від полону ілюзій, щоб воно могло зустрітися з реальністю (або з Богом) із розплющеними очима.



22.02.2026




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2026-02-22 18:58:02
Переглядів сторінки твору 289
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.487 / 6  (4.862 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 5.466 / 6  (4.903 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Автор востаннє на сайті 2026.11.06 03:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-02-24 06:20:07 ]



із цікавістю та вдячністю перечитав
останнє речення дуже багатозначне

звісно, у всякого свої окремі уявлення
і про людське "Я", і про Бога
і про реальність, і про полон ілюзій
і про порятунок

завдання, яке могло би охопити
цей перелік, дуже неабияке завдання
нмсд

можливо йдеться не про "момент збірки"
чи сфокусування, але про гармонізацію
однак, це внутрішня робота особистості

якщо особистість пройшла чималий шлях
до якогось власного ілюзорного комфорту
і переконана в тім, що це її особистий шлях
хай навіть з боку то все виглядає інакше

це така платонівська печера, еге
вивести когось із тієї печери на світ
красиво, звісно, але дуже незапросто

імовірно, мова про кризу, яку не можна
подолати, чи покинути на самоплив

але все це, мислю, має бути в бажанні
самої особистості, яка перебуває в кризі