ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.

хома дідим
2026.07.08 10:43
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.

Катерина Савельєва
2026.07.08 00:50
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.

Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -

Іван Потьомкін
2026.07.07 21:15
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"

Вячеслав Руденко
2026.07.07 19:47
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске

Володимир Бойко
2026.07.07 14:31
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.

Борис Костиря
2026.07.07 14:06
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.

У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне

хома дідим
2026.07.07 12:26
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -

Тетяна Левицька
2026.07.07 08:22
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?

Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман

Мар'ян Кіхно
2026.07.07 06:44
Нікола Ремі, таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*; Щонайнавдячному Покровителю та Патрону, Нікола Ремі БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ Вінце

Віктор Кучерук
2026.07.07 06:07
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

С М
2026.07.06 21:50
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?

Тебе я любитиму
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Герман (1991) / Публіцистика

 Зрада — крапка чи кома в стосунках?
Коли в стосунки приходить зрада, звичний світ руйнується. Це, перш за все, крах безпеки. Людина, яка була вашим домом і опорою, враз стає джерелом найсильнішого болю. Чи можна це пробачити? З такими питаннями люди часто звертаються до психолога. Однозначної відповіді немає, і ось чому.

1. Соціальні фактори

В Україні ми живемо в культурі, де вірність є фундаментальною цінністю. На відміну від деяких патріархальних чи надто ліберальних суспільств, у нас очікування від партнера рівноцінні. Ми чекаємо чесності як від чоловіка, так і від жінки.
Саме тому зрада в нашому контексті часто сприймається як публічне приниження. Людина опиняється перед вибором: слухати голос суспільства (родичів, друзів, знайомих) або ж своє серце . Важливо розуміти, що пробачення має бути вашим особистим рішенням, а не результатом зовнішнього тиску чи страху.

2. Моральна дилема

Пробачити — не означає забути або виправдати. Не варто плутати ці поняття. У психології пробачення — це процес відпускання болю, щоб він не руйнував зсередини, при чіткому розумінні того, що сталося. Тут кожен стикається з індивідуальною межею. Для когось вірність — єдина опора, і якщо вона зламана, стосунки втрачають сенс. Для інших — кохання та спільне минуле важать більше, ніж один помилковий крок (якщо він один). Головне питання тут «Чи зможу я знову довіряти цій людині?», а не очевидне на перший погляд «Чи можу я пробачити його/її?» Без довіри стосунки перетворюються на справжнє пекло з постійними перевірками телефонів та підозрами.

3. Чому це сталося? (Найважливіший аспект)

Причина зради — це якраз те, що визначає майбутнє.

• Симптом «смерті» стосунків: Буває так, що зрада — просто останній цвях у труну шлюбу, який давно розпався. Люди вже встигли стати чужими і хтось просто першим знайшов тепле місце на стороні. Тут пробачення зазвичай веде до мирного розлучення. Не більше того.

• Імпульсивна помилка: Якщо це був разовий випадок, дурість під впливом емоцій чи алкоголю, про яку людина щиро шкодує, — шанси на відновлення є. Це як раптовий перелом. Боляче, довго гоїться, але кістка може зростися і стати навіть міцнішою. Як би парадоксально не звучало, але зрада "підсвічує" проблеми, які досі були невидимими. Заспокоївшись, люди починають їх вирішувати, роблячи стосунки ще кращими, ніж вони були до того.

Висновок

Зрада — це криза. Але криза в перекладі з грецької означає «поворотний момент». Можна пробачити й піти, щоб не нести з собою тягар образи. А можна пробачити й залишитися, але тільки за умови, що обидва готові будувати новий фундамент на руїнах старого.
Пробачати варто тоді, коли цінність людини у вашому житті все ще перевищує біль, який вона завдала і коли ви бачите щире бажання партнера його загоїти.


15.01.2026




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2026-02-22 19:03:24
Переглядів сторінки твору 91
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.864 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.904 / 5.69)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.07.03 22:01
Автор у цю хвилину відсутній