Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.07
11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.
Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.
Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...
2026.10.07
06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
2026.10.06
23:23
Старий розповідав казки
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
2026.10.06
22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
2026.10.06
22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні
2026.10.06
22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
2026.10.06
18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
2026.10.06
13:59
Пам'яті Віталія Коротича
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
2026.10.06
12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
2026.10.06
12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
2026.10.06
10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
2026.10.06
07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
2026.10.05
23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
2026.10.05
22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
2026.10.05
16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
2026.10.05
15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Зрада — крапка чи кома в стосунках?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зрада — крапка чи кома в стосунках?
Коли в стосунки приходить зрада, звичний світ руйнується. Це, перш за все, крах безпеки. Людина, яка була вашим домом і опорою, враз стає джерелом найсильнішого болю. Чи можна це пробачити? З такими питаннями люди часто звертаються до психолога. Однозначної відповіді немає, і ось чому.
1. Соціальні фактори
В Україні ми живемо в культурі, де вірність є фундаментальною цінністю. На відміну від деяких патріархальних чи надто ліберальних суспільств, у нас очікування від партнера рівноцінні. Ми чекаємо чесності як від чоловіка, так і від жінки.
Саме тому зрада в нашому контексті часто сприймається як публічне приниження. Людина опиняється перед вибором: слухати голос суспільства (родичів, друзів, знайомих) або ж своє серце . Важливо розуміти, що пробачення має бути вашим особистим рішенням, а не результатом зовнішнього тиску чи страху.
2. Моральна дилема
Пробачити — не означає забути або виправдати. Не варто плутати ці поняття. У психології пробачення — це процес відпускання болю, щоб він не руйнував зсередини, при чіткому розумінні того, що сталося. Тут кожен стикається з індивідуальною межею. Для когось вірність — єдина опора, і якщо вона зламана, стосунки втрачають сенс. Для інших — кохання та спільне минуле важать більше, ніж один помилковий крок (якщо він один). Головне питання тут «Чи зможу я знову довіряти цій людині?», а не очевидне на перший погляд «Чи можу я пробачити його/її?» Без довіри стосунки перетворюються на справжнє пекло з постійними перевірками телефонів та підозрами.
3. Чому це сталося? (Найважливіший аспект)
Причина зради — це якраз те, що визначає майбутнє.
• Симптом «смерті» стосунків: Буває так, що зрада — просто останній цвях у труну шлюбу, який давно розпався. Люди вже встигли стати чужими і хтось просто першим знайшов тепле місце на стороні. Тут пробачення зазвичай веде до мирного розлучення. Не більше того.
• Імпульсивна помилка: Якщо це був разовий випадок, дурість під впливом емоцій чи алкоголю, про яку людина щиро шкодує, — шанси на відновлення є. Це як раптовий перелом. Боляче, довго гоїться, але кістка може зростися і стати навіть міцнішою. Як би парадоксально не звучало, але зрада "підсвічує" проблеми, які досі були невидимими. Заспокоївшись, люди починають їх вирішувати, роблячи стосунки ще кращими, ніж вони були до того.
Висновок
Зрада — це криза. Але криза в перекладі з грецької означає «поворотний момент». Можна пробачити й піти, щоб не нести з собою тягар образи. А можна пробачити й залишитися, але тільки за умови, що обидва готові будувати новий фундамент на руїнах старого.
Пробачати варто тоді, коли цінність людини у вашому житті все ще перевищує біль, який вона завдала і коли ви бачите щире бажання партнера його загоїти.
15.01.2026
1. Соціальні фактори
В Україні ми живемо в культурі, де вірність є фундаментальною цінністю. На відміну від деяких патріархальних чи надто ліберальних суспільств, у нас очікування від партнера рівноцінні. Ми чекаємо чесності як від чоловіка, так і від жінки.
Саме тому зрада в нашому контексті часто сприймається як публічне приниження. Людина опиняється перед вибором: слухати голос суспільства (родичів, друзів, знайомих) або ж своє серце . Важливо розуміти, що пробачення має бути вашим особистим рішенням, а не результатом зовнішнього тиску чи страху.
2. Моральна дилема
Пробачити — не означає забути або виправдати. Не варто плутати ці поняття. У психології пробачення — це процес відпускання болю, щоб він не руйнував зсередини, при чіткому розумінні того, що сталося. Тут кожен стикається з індивідуальною межею. Для когось вірність — єдина опора, і якщо вона зламана, стосунки втрачають сенс. Для інших — кохання та спільне минуле важать більше, ніж один помилковий крок (якщо він один). Головне питання тут «Чи зможу я знову довіряти цій людині?», а не очевидне на перший погляд «Чи можу я пробачити його/її?» Без довіри стосунки перетворюються на справжнє пекло з постійними перевірками телефонів та підозрами.
3. Чому це сталося? (Найважливіший аспект)
Причина зради — це якраз те, що визначає майбутнє.
• Симптом «смерті» стосунків: Буває так, що зрада — просто останній цвях у труну шлюбу, який давно розпався. Люди вже встигли стати чужими і хтось просто першим знайшов тепле місце на стороні. Тут пробачення зазвичай веде до мирного розлучення. Не більше того.
• Імпульсивна помилка: Якщо це був разовий випадок, дурість під впливом емоцій чи алкоголю, про яку людина щиро шкодує, — шанси на відновлення є. Це як раптовий перелом. Боляче, довго гоїться, але кістка може зростися і стати навіть міцнішою. Як би парадоксально не звучало, але зрада "підсвічує" проблеми, які досі були невидимими. Заспокоївшись, люди починають їх вирішувати, роблячи стосунки ще кращими, ніж вони були до того.
Висновок
Зрада — це криза. Але криза в перекладі з грецької означає «поворотний момент». Можна пробачити й піти, щоб не нести з собою тягар образи. А можна пробачити й залишитися, але тільки за умови, що обидва готові будувати новий фундамент на руїнах старого.
Пробачати варто тоді, коли цінність людини у вашому житті все ще перевищує біль, який вона завдала і коли ви бачите щире бажання партнера його загоїти.
15.01.2026
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Tired with all these: 400 років потому"
• Перейти на сторінку •
"Релігійність крізь призму психіатрії: де закінчується духовність і починається маячня?"
• Перейти на сторінку •
"Релігійність крізь призму психіатрії: де закінчується духовність і починається маячня?"
Про публікацію
