Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.08
13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.
Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.
Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
2026.07.08
13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
2026.07.08
10:43
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч
2026.07.08
06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
2026.07.08
00:50
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.
Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.
Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
2026.07.07
21:15
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"
2026.07.07
19:47
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
2026.07.07
14:31
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.
2026.07.07
14:06
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.
У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.
У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне
2026.07.07
12:26
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо
2026.07.07
09:40
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.
Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.
Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -
2026.07.07
08:22
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?
Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?
Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман
2026.07.07
06:44
Нікола Ремі,
таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства
Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*;
Щонайнавдячному Покровителю та Патрону,
Нікола Ремі
БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ
Вінце
2026.07.07
06:07
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.
2026.07.06
21:55
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.
Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.
Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться
2026.07.06
21:50
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?
Тебе я любитиму
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?
Тебе я любитиму
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Зрада — крапка чи кома в стосунках?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зрада — крапка чи кома в стосунках?
Коли в стосунки приходить зрада, звичний світ руйнується. Це, перш за все, крах безпеки. Людина, яка була вашим домом і опорою, враз стає джерелом найсильнішого болю. Чи можна це пробачити? З такими питаннями люди часто звертаються до психолога. Однозначної відповіді немає, і ось чому.
1. Соціальні фактори
В Україні ми живемо в культурі, де вірність є фундаментальною цінністю. На відміну від деяких патріархальних чи надто ліберальних суспільств, у нас очікування від партнера рівноцінні. Ми чекаємо чесності як від чоловіка, так і від жінки.
Саме тому зрада в нашому контексті часто сприймається як публічне приниження. Людина опиняється перед вибором: слухати голос суспільства (родичів, друзів, знайомих) або ж своє серце . Важливо розуміти, що пробачення має бути вашим особистим рішенням, а не результатом зовнішнього тиску чи страху.
2. Моральна дилема
Пробачити — не означає забути або виправдати. Не варто плутати ці поняття. У психології пробачення — це процес відпускання болю, щоб він не руйнував зсередини, при чіткому розумінні того, що сталося. Тут кожен стикається з індивідуальною межею. Для когось вірність — єдина опора, і якщо вона зламана, стосунки втрачають сенс. Для інших — кохання та спільне минуле важать більше, ніж один помилковий крок (якщо він один). Головне питання тут «Чи зможу я знову довіряти цій людині?», а не очевидне на перший погляд «Чи можу я пробачити його/її?» Без довіри стосунки перетворюються на справжнє пекло з постійними перевірками телефонів та підозрами.
3. Чому це сталося? (Найважливіший аспект)
Причина зради — це якраз те, що визначає майбутнє.
• Симптом «смерті» стосунків: Буває так, що зрада — просто останній цвях у труну шлюбу, який давно розпався. Люди вже встигли стати чужими і хтось просто першим знайшов тепле місце на стороні. Тут пробачення зазвичай веде до мирного розлучення. Не більше того.
• Імпульсивна помилка: Якщо це був разовий випадок, дурість під впливом емоцій чи алкоголю, про яку людина щиро шкодує, — шанси на відновлення є. Це як раптовий перелом. Боляче, довго гоїться, але кістка може зростися і стати навіть міцнішою. Як би парадоксально не звучало, але зрада "підсвічує" проблеми, які досі були невидимими. Заспокоївшись, люди починають їх вирішувати, роблячи стосунки ще кращими, ніж вони були до того.
Висновок
Зрада — це криза. Але криза в перекладі з грецької означає «поворотний момент». Можна пробачити й піти, щоб не нести з собою тягар образи. А можна пробачити й залишитися, але тільки за умови, що обидва готові будувати новий фундамент на руїнах старого.
Пробачати варто тоді, коли цінність людини у вашому житті все ще перевищує біль, який вона завдала і коли ви бачите щире бажання партнера його загоїти.
15.01.2026
1. Соціальні фактори
В Україні ми живемо в культурі, де вірність є фундаментальною цінністю. На відміну від деяких патріархальних чи надто ліберальних суспільств, у нас очікування від партнера рівноцінні. Ми чекаємо чесності як від чоловіка, так і від жінки.
Саме тому зрада в нашому контексті часто сприймається як публічне приниження. Людина опиняється перед вибором: слухати голос суспільства (родичів, друзів, знайомих) або ж своє серце . Важливо розуміти, що пробачення має бути вашим особистим рішенням, а не результатом зовнішнього тиску чи страху.
2. Моральна дилема
Пробачити — не означає забути або виправдати. Не варто плутати ці поняття. У психології пробачення — це процес відпускання болю, щоб він не руйнував зсередини, при чіткому розумінні того, що сталося. Тут кожен стикається з індивідуальною межею. Для когось вірність — єдина опора, і якщо вона зламана, стосунки втрачають сенс. Для інших — кохання та спільне минуле важать більше, ніж один помилковий крок (якщо він один). Головне питання тут «Чи зможу я знову довіряти цій людині?», а не очевидне на перший погляд «Чи можу я пробачити його/її?» Без довіри стосунки перетворюються на справжнє пекло з постійними перевірками телефонів та підозрами.
3. Чому це сталося? (Найважливіший аспект)
Причина зради — це якраз те, що визначає майбутнє.
• Симптом «смерті» стосунків: Буває так, що зрада — просто останній цвях у труну шлюбу, який давно розпався. Люди вже встигли стати чужими і хтось просто першим знайшов тепле місце на стороні. Тут пробачення зазвичай веде до мирного розлучення. Не більше того.
• Імпульсивна помилка: Якщо це був разовий випадок, дурість під впливом емоцій чи алкоголю, про яку людина щиро шкодує, — шанси на відновлення є. Це як раптовий перелом. Боляче, довго гоїться, але кістка може зростися і стати навіть міцнішою. Як би парадоксально не звучало, але зрада "підсвічує" проблеми, які досі були невидимими. Заспокоївшись, люди починають їх вирішувати, роблячи стосунки ще кращими, ніж вони були до того.
Висновок
Зрада — це криза. Але криза в перекладі з грецької означає «поворотний момент». Можна пробачити й піти, щоб не нести з собою тягар образи. А можна пробачити й залишитися, але тільки за умови, що обидва готові будувати новий фундамент на руїнах старого.
Пробачати варто тоді, коли цінність людини у вашому житті все ще перевищує біль, який вона завдала і коли ви бачите щире бажання партнера його загоїти.
15.01.2026
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Tired with all these: 400 років потому"
• Перейти на сторінку •
"Релігійність крізь призму психіатрії: де закінчується духовність і починається маячня?"
• Перейти на сторінку •
"Релігійність крізь призму психіатрії: де закінчується духовність і починається маячня?"
Про публікацію
