ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.18 07:30
Теплом та світлом увіходить
У літню пору в хату він
І просить всіх, немов господар,
Іти у поле на поклін.
У цей період не минає
Його увага кожен дім, -
То защебече щиглів зграя,
То півень гучно піє всім.

Ірина Вовк
2026.08.18 06:11
Александрійське полум'я …Холод. Мармур під моїми босими ногами завжди був холодним, але сьогодні він здається крижаним. Я чую цей звук. Його ні з чим не переплутаєш. Важкий, ритмічний брязкіт залізних римських каліг об священні сходи храму Артеміди.

С М
2026.08.17 20:56
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Пікаділльським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Федір Паламар
2026.08.17 09:19
Моє м'язисте тіло
На пляжі загоріло.

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оранжевый Олег Олег (1946) / Проза

 Мізантропічне людинолюбство
Барилюк встав рано та наловив цілий казан верховодки та карасів. Підсмажили. Льонька хрумтів ними з насолодою та інколи кидав підібраному раніше безхатньому псу. Пес був надиво доброзичливий та сам стрибнув у байдарку. Батько посміхався та казав – «Ешь, ешь, когда ты еще такое попробуешь». Барилюк мовчазно дивився, як пустіє велика пательня. Всі інші спробували по одній запашній рибці. Наступного дня льоньчин батько покинув дворнягу на пустім березі та швиденько відгріб. Льонька плакав, а пес усе біг берегом.
Наташа нагадала – «мы в ответе за тех, кого приручаем».
***
Жінка увійшла в автобус та побачила колишню однокласницю. Розповніла. Сиділа біля вікна та їла з насолодою рожевий пухкий зефір.На тлі зефіра виділялися синюшні нігті, ознака серцевої хвороби. Привіталися.
- Не боїшся потовщати – спитала.
- А-а… мені вже все одно.
Через тиждень вона померла.
***
В склепіку сухофруктів раніше завжди була журавлина. «Клюква». Тепер немає.
- Чому немає? - питаю.
- Вона з Росії була – вправною українською мовою відповідає хазяїн, узбек з Намангану.
Росія – батьківщина клюкви…
***
Зайшов В. порадитися щодо налаштування компа. Він кілька років доглядає хвору матір. Я приніс з кухні щойно куплений клубочок доброго хазяйського масла.
- Ось, візьми для матері.
- А нафіга ей масло?
- ***
На переході мене покликав водій чорної ауді, висунувшись з вікна. Губи його були рожеві та слиняві, безформні наче зім’яті вареники.
- А не падскажете, где здесь можно скупиться или продать инструмент?
І я вперше у житті сказав – не розумію російською.
- ***
А потім почалася війна.
- ***
У підземному переході графіті: Я неуклонностервенею
- ***
Про рівноправ'я.
З філософської точки зору - це безглузде поняття. Права людей природно рівні, можливості природно нерівні. Як би я не намагався, ніколи не народжу власну дитину. Все інше може обмежуватись, скажімо, вагою чи фізичною силою. Тобто боротьба можлива за компенсацію власних відмінностей у можливостях. Можна розвинути силу до високого рівня або компенсувати надлишком розуму чи спритності, але в будь-якому разі це БОРОТЬБА З СОБОЮ - з лінню, наприклад.
***
Одеса, 70-і. Енська станція Фонтану, курортний «бідонвіль». Так зване житло стоіїть просто на стічній канаві, де розплоджується остогидла комашня. Час полуденної післяобідньої спеки. Вікна затягнуті марлею і тому відкриті.
Не спить хлопчик років п'яти з сусіднього сарайчика. Мати після довгих умовлянь врешті витурила його надвір і заснула тяжким сном… У хлопчика перші прояви сексуального інтересу, він досліджує статеві органи товстої рудої кішки та безкінечно повторює:
- Муурочка, хочешь писять? Муурочка, хочешь писять? Муурочка, хочешь писять?
Так довго та занудно, що врешті решт усі напівсонні «сусіди» навкруги поступово прокидаються, чути перші несмілі смішки, які згодом перетворюються на спільний гомеричний регіт. Налякана Мурочка тікає. Публіка чекає «на біс». Завіса.
***
Є чоловіки, що мають надзвичайний успіх у жінок та… ним не користуються. Це нйкращі зворушливі представники чоловічого роду та найбільш марні. Не лишають нащадків.
***
Бахчісарай. 70-ті. Простий, некурортний готель, з біленими вапном коридорами. Я в передостанньому номері поверха. У останньому – вусата тітка з хлопцем років п’ятнадцяти.
Стінки номеров тонкі, як фанера. Вночі чую несподіваний діалог:
Тітка (басовито та протяжно) - Глубжее-е… Глубжее-е…
Підліток: (тоненькою скоромовкою, баском, що ламається) – Глубже не могу, могу быстрее.
Зариваюся у подушку від сміху... не порушити процес

***
Коронні десерти у бердянській столовій на центральній набережній:
Курабьйо. 7 коп. Рога обсыпные. 8 коп
А в Іванофранківську – Утопленики (ціну не пам'ятаю)

***
Є. одружився пізно. Йому було вже за тридцять, коли він привів молоду наречену знайомитись з матір’ю. Матері вона чомусь не сподобалась… точніше, її лякала перспектива самотнього удового життя. І довгі роки він лишався вірним сином та став приходящим чоловіком.
Шануйте батьків своїх.
Якщо стане сил…

***
«На кладбище царит оживление»
Звучать автоматні черги, залпи, поодинокі постріли. З дерев торішньою зимою з-за вибухів попадали сухі віти, здоровенні гілляки ба навіть цілі змертвілі стовбури. Майорять на могилах задерикуваті строкаті військові прапори...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-05-06 17:27:54
Переглядів сторінки твору 106
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.901 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.901 / 5.08)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2026.05.19 20:21
Автор у цю хвилину відсутній