ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оранжевый Олег Олег (1946) / Проза

 Мізантропічне людинолюбство
Барилюк встав рано та наловив цілий казан верховодки та карасів. Підсмажили. Льонька хрумтів ними з насолодою та інколи кидав підібраному раніше безхатньому псу. Пес був надиво доброзичливий та сам стрибнув у байдарку. Батько посміхався та казав – «Ешь, ешь, когда ты еще такое попробуешь». Барилюк мовчазно дивився, як пустіє велика пательня. Всі інші спробували по одній запашній рибці. Наступного дня льоньчин батько покинув дворнягу на пустім березі та швиденько відгріб. Льонька плакав, а пес усе біг берегом.
Наташа нагадала – «мы в ответе за тех, кого приручаем».
***
Жінка увійшла в автобус та побачила колишню однокласницю. Розповніла. Сиділа біля вікна та їла з насолодою рожевий пухкий зефір.На тлі зефіра виділялися синюшні нігті, ознака серцевої хвороби. Привіталися.
- Не боїшся потовщати – спитала.
- А-а… мені вже все одно.
Через тиждень вона померла.
***
В склепіку сухофруктів раніше завжди була журавлина. «Клюква». Тепер немає.
- Чому немає? - питаю.
- Вона з Росії була – вправною українською мовою відповідає хазяїн, узбек з Намангану.
Росія – батьківщина клюкви…
***
Зайшов В. порадитися щодо налаштування компа. Він кілька років доглядає хвору матір. Я приніс з кухні щойно куплений клубочок доброго хазяйського масла.
- Ось, візьми для матері.
- А нафіга ей масло?
- ***
На переході мене покликав водій чорної ауді, висунувшись з вікна. Губи його були рожеві та слиняві, безформні наче зім’яті вареники.
- А не падскажете, где здесь можно скупиться или продать инструмент?
І я вперше у житті сказав – не розумію російською.
- ***
А потім почалася війна.
- ***
У підземному переході графіті: Я неуклонностервенею
- ***
Про рівноправ'я.
З філософської точки зору - це безглузде поняття. Права людей природно рівні, можливості природно нерівні. Як би я не намагався, ніколи не народжу власну дитину. Все інше може обмежуватись, скажімо, вагою чи фізичною силою. Тобто боротьба можлива за компенсацію власних відмінностей у можливостях. Можна розвинути силу до високого рівня або компенсувати надлишком розуму чи спритності, але в будь-якому разі це БОРОТЬБА З СОБОЮ - з лінню, наприклад.
***
Одеса, 70-і. Енська станція Фонтану, курортний «бідонвіль». Так зване житло стоіїть просто на стічній канаві, де розплоджується остогидла комашня. Час полуденної післяобідньої спеки. Вікна затягнуті марлею і тому відкриті.
Не спить хлопчик років п'яти з сусіднього сарайчика. Мати після довгих умовлянь врешті витурила його надвір і заснула тяжким сном… У хлопчика перші прояви сексуального інтересу, він досліджує статеві органи товстої рудої кішки та безкінечно повторює:
- Муурочка, хочешь писять? Муурочка, хочешь писять? Муурочка, хочешь писять?
Так довго та занудно, що врешті решт усі напівсонні «сусіди» навкруги поступово прокидаються, чути перші несмілі смішки, які згодом перетворюються на спільний гомеричний регіт. Налякана Мурочка тікає. Публіка чекає «на біс». Завіса.
***
Є чоловіки, що мають надзвичайний успіх у жінок та… ним не користуються. Це нйкращі зворушливі представники чоловічого роду та найбільш марні. Не лишають нащадків.
***
Бахчісарай. 70-ті. Простий, некурортний готель, з біленими вапном коридорами. Я в передостанньому номері поверха. У останньому – вусата тітка з хлопцем років п’ятнадцяти.
Стінки номеров тонкі, як фанера. Вночі чую несподіваний діалог:
Тітка (басовито та протяжно) - Глубжее-е… Глубжее-е…
Підліток: (тоненькою скоромовкою, баском, що ламається) – Глубже не могу, могу быстрее.
Зариваюся у подушку від сміху... не порушити процес

***
Коронні десерти у бердянській столовій на центральній набережній:
Курабьйо. 7 коп. Рога обсыпные. 8 коп
А в Іванофранківську – Утопленики (ціну не пам'ятаю)

***
Є. одружився пізно. Йому було вже за тридцять, коли він привів молоду наречену знайомитись з матір’ю. Матері вона чомусь не сподобалась… точніше, її лякала перспектива самотнього удового життя. І довгі роки він лишався вірним сином та став приходящим чоловіком.
Шануйте батьків своїх.
Якщо стане сил…

***
«На кладбище царит оживление»
Звучать автоматні черги, залпи, поодинокі постріли. З дерев торішньою зимою з-за вибухів попадали сухі віти, здоровенні гілляки ба навіть цілі змертвілі стовбури. Майорять на могилах задерикуваті строкаті військові прапори...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-05-06 17:27:54
Переглядів сторінки твору 3
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.901 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.901 / 5.08)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2026.05.06 17:43
Автор у цю хвилину відсутній