ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оранжевый Олег Олег (1946) / Проза

 Мізантропічне людинолюбство
Барилюк встав рано та наловив цілий казан верховодки та карасів. Підсмажили. Льонька хрумтів ними з насолодою та інколи кидав підібраному раніше безхатньому псу. Пес був надиво доброзичливий та сам стрибнув у байдарку. Батько посміхався та казав – «Ешь, ешь, когда ты еще такое попробуешь». Барилюк мовчазно дивився, як пустіє велика пательня. Всі інші спробували по одній запашній рибці. Наступного дня льоньчин батько покинув дворнягу на пустім березі та швиденько відгріб. Льонька плакав, а пес усе біг берегом.
Наташа нагадала – «мы в ответе за тех, кого приручаем».
***
Жінка увійшла в автобус та побачила колишню однокласницю. Розповніла. Сиділа біля вікна та їла з насолодою рожевий пухкий зефір.На тлі зефіра виділялися синюшні нігті, ознака серцевої хвороби. Привіталися.
- Не боїшся потовщати – спитала.
- А-а… мені вже все одно.
Через тиждень вона померла.
***
В склепіку сухофруктів раніше завжди була журавлина. «Клюква». Тепер немає.
- Чому немає? - питаю.
- Вона з Росії була – вправною українською мовою відповідає хазяїн, узбек з Намангану.
Росія – батьківщина клюкви…
***
Зайшов В. порадитися щодо налаштування компа. Він кілька років доглядає хвору матір. Я приніс з кухні щойно куплений клубочок доброго хазяйського масла.
- Ось, візьми для матері.
- А нафіга ей масло?
- ***
На переході мене покликав водій чорної ауді, висунувшись з вікна. Губи його були рожеві та слиняві, безформні наче зім’яті вареники.
- А не падскажете, где здесь можно скупиться или продать инструмент?
І я вперше у житті сказав – не розумію російською.
- ***
А потім почалася війна.
- ***
У підземному переході графіті: Я неуклонностервенею
- ***
Про рівноправ'я.
З філософської точки зору - це безглузде поняття. Права людей природно рівні, можливості природно нерівні. Як би я не намагався, ніколи не народжу власну дитину. Все інше може обмежуватись, скажімо, вагою чи фізичною силою. Тобто боротьба можлива за компенсацію власних відмінностей у можливостях. Можна розвинути силу до високого рівня або компенсувати надлишком розуму чи спритності, але в будь-якому разі це БОРОТЬБА З СОБОЮ - з лінню, наприклад.
***
Одеса, 70-і. Енська станція Фонтану, курортний «бідонвіль». Так зване житло стоіїть просто на стічній канаві, де розплоджується остогидла комашня. Час полуденної післяобідньої спеки. Вікна затягнуті марлею і тому відкриті.
Не спить хлопчик років п'яти з сусіднього сарайчика. Мати після довгих умовлянь врешті витурила його надвір і заснула тяжким сном… У хлопчика перші прояви сексуального інтересу, він досліджує статеві органи товстої рудої кішки та безкінечно повторює:
- Муурочка, хочешь писять? Муурочка, хочешь писять? Муурочка, хочешь писять?
Так довго та занудно, що врешті решт усі напівсонні «сусіди» навкруги поступово прокидаються, чути перші несмілі смішки, які згодом перетворюються на спільний гомеричний регіт. Налякана Мурочка тікає. Публіка чекає «на біс». Завіса.
***
Є чоловіки, що мають надзвичайний успіх у жінок та… ним не користуються. Це нйкращі зворушливі представники чоловічого роду та найбільш марні. Не лишають нащадків.
***
Бахчісарай. 70-ті. Простий, некурортний готель, з біленими вапном коридорами. Я в передостанньому номері поверха. У останньому – вусата тітка з хлопцем років п’ятнадцяти.
Стінки номеров тонкі, як фанера. Вночі чую несподіваний діалог:
Тітка (басовито та протяжно) - Глубжее-е… Глубжее-е…
Підліток: (тоненькою скоромовкою, баском, що ламається) – Глубже не могу, могу быстрее.
Зариваюся у подушку від сміху... не порушити процес

***
Коронні десерти у бердянській столовій на центральній набережній:
Курабьйо. 7 коп. Рога обсыпные. 8 коп
А в Іванофранківську – Утопленики (ціну не пам'ятаю)

***
Є. одружився пізно. Йому було вже за тридцять, коли він привів молоду наречену знайомитись з матір’ю. Матері вона чомусь не сподобалась… точніше, її лякала перспектива самотнього удового життя. І довгі роки він лишався вірним сином та став приходящим чоловіком.
Шануйте батьків своїх.
Якщо стане сил…

***
«На кладбище царит оживление»
Звучать автоматні черги, залпи, поодинокі постріли. З дерев торішньою зимою з-за вибухів попадали сухі віти, здоровенні гілляки ба навіть цілі змертвілі стовбури. Майорять на могилах задерикуваті строкаті військові прапори...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-05-06 17:27:54
Переглядів сторінки твору 79
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.901 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.901 / 5.08)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2026.05.19 20:21
Автор у цю хвилину відсутній