ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.06.07 01:22
Окремі москалі нібито і не страшні. Вони, як і вовки, небезпечні, коли збиваються у зграї. Без московської мавпи з гранатою світ поки що не здатний уявити собі миротворчий процес. Гіркий досвід – незамінний інгредієнт у кулінарії. Людям найпрості

хома дідим
2026.06.06 22:03
не перевершуй не жени
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні

С М
2026.06.06 19:21
В оп’янінні усякою розкішшю
Задля продукції
Що зносить усе все на хвилі
Бездуховно безсмертній, і коли
Божий кельнер бере твій останній дайм
Ось рахунок тобі
І нема в цім фарватері
Припливу, ні розсуду

Вячеслав Руденко
2026.06.06 17:36
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,

де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух

Охмуд Песецький
2026.06.06 17:26
Готовий сплакнути, раніш як бувало,
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.

Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре

Віктор Кучерук
2026.06.06 07:41
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оранжевый Олег Олег (1946) / Проза

 Мізантропічне людинолюбство
Барилюк встав рано та наловив цілий казан верховодки та карасів. Підсмажили. Льонька хрумтів ними з насолодою та інколи кидав підібраному раніше безхатньому псу. Пес був надиво доброзичливий та сам стрибнув у байдарку. Батько посміхався та казав – «Ешь, ешь, когда ты еще такое попробуешь». Барилюк мовчазно дивився, як пустіє велика пательня. Всі інші спробували по одній запашній рибці. Наступного дня льоньчин батько покинув дворнягу на пустім березі та швиденько відгріб. Льонька плакав, а пес усе біг берегом.
Наташа нагадала – «мы в ответе за тех, кого приручаем».
***
Жінка увійшла в автобус та побачила колишню однокласницю. Розповніла. Сиділа біля вікна та їла з насолодою рожевий пухкий зефір.На тлі зефіра виділялися синюшні нігті, ознака серцевої хвороби. Привіталися.
- Не боїшся потовщати – спитала.
- А-а… мені вже все одно.
Через тиждень вона померла.
***
В склепіку сухофруктів раніше завжди була журавлина. «Клюква». Тепер немає.
- Чому немає? - питаю.
- Вона з Росії була – вправною українською мовою відповідає хазяїн, узбек з Намангану.
Росія – батьківщина клюкви…
***
Зайшов В. порадитися щодо налаштування компа. Він кілька років доглядає хвору матір. Я приніс з кухні щойно куплений клубочок доброго хазяйського масла.
- Ось, візьми для матері.
- А нафіга ей масло?
- ***
На переході мене покликав водій чорної ауді, висунувшись з вікна. Губи його були рожеві та слиняві, безформні наче зім’яті вареники.
- А не падскажете, где здесь можно скупиться или продать инструмент?
І я вперше у житті сказав – не розумію російською.
- ***
А потім почалася війна.
- ***
У підземному переході графіті: Я неуклонностервенею
- ***
Про рівноправ'я.
З філософської точки зору - це безглузде поняття. Права людей природно рівні, можливості природно нерівні. Як би я не намагався, ніколи не народжу власну дитину. Все інше може обмежуватись, скажімо, вагою чи фізичною силою. Тобто боротьба можлива за компенсацію власних відмінностей у можливостях. Можна розвинути силу до високого рівня або компенсувати надлишком розуму чи спритності, але в будь-якому разі це БОРОТЬБА З СОБОЮ - з лінню, наприклад.
***
Одеса, 70-і. Енська станція Фонтану, курортний «бідонвіль». Так зване житло стоіїть просто на стічній канаві, де розплоджується остогидла комашня. Час полуденної післяобідньої спеки. Вікна затягнуті марлею і тому відкриті.
Не спить хлопчик років п'яти з сусіднього сарайчика. Мати після довгих умовлянь врешті витурила його надвір і заснула тяжким сном… У хлопчика перші прояви сексуального інтересу, він досліджує статеві органи товстої рудої кішки та безкінечно повторює:
- Муурочка, хочешь писять? Муурочка, хочешь писять? Муурочка, хочешь писять?
Так довго та занудно, що врешті решт усі напівсонні «сусіди» навкруги поступово прокидаються, чути перші несмілі смішки, які згодом перетворюються на спільний гомеричний регіт. Налякана Мурочка тікає. Публіка чекає «на біс». Завіса.
***
Є чоловіки, що мають надзвичайний успіх у жінок та… ним не користуються. Це нйкращі зворушливі представники чоловічого роду та найбільш марні. Не лишають нащадків.
***
Бахчісарай. 70-ті. Простий, некурортний готель, з біленими вапном коридорами. Я в передостанньому номері поверха. У останньому – вусата тітка з хлопцем років п’ятнадцяти.
Стінки номеров тонкі, як фанера. Вночі чую несподіваний діалог:
Тітка (басовито та протяжно) - Глубжее-е… Глубжее-е…
Підліток: (тоненькою скоромовкою, баском, що ламається) – Глубже не могу, могу быстрее.
Зариваюся у подушку від сміху... не порушити процес

***
Коронні десерти у бердянській столовій на центральній набережній:
Курабьйо. 7 коп. Рога обсыпные. 8 коп
А в Іванофранківську – Утопленики (ціну не пам'ятаю)

***
Є. одружився пізно. Йому було вже за тридцять, коли він привів молоду наречену знайомитись з матір’ю. Матері вона чомусь не сподобалась… точніше, її лякала перспектива самотнього удового життя. І довгі роки він лишався вірним сином та став приходящим чоловіком.
Шануйте батьків своїх.
Якщо стане сил…

***
«На кладбище царит оживление»
Звучать автоматні черги, залпи, поодинокі постріли. З дерев торішньою зимою з-за вибухів попадали сухі віти, здоровенні гілляки ба навіть цілі змертвілі стовбури. Майорять на могилах задерикуваті строкаті військові прапори...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-05-06 17:27:54
Переглядів сторінки твору 70
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.901 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.901 / 5.08)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2026.05.19 20:21
Автор у цю хвилину відсутній