Вернутися? Нехай вертає той,
Кого роки тяжкі і подорожі довгі
Дорогами втомили, хто сумує
За своїм краєм, друзями і домом
І за коханням, що його чекає вірно.

А ти? Вернешся? Думав не вертати,
Ти хочеш вільно мандрувати далі,
Вічно доступний, чи старий, чи юний,
Тебе, як Одіссея, не шукає син,
І не чекають Пенелопа і Ітака.

Іди, іди, і не вертайся,
Будь вірний до кінця дорозі і життю,
Іди і не бажай легкої долі,
Нова земля у тебе під ногами,
Перед очима ще не бачене ніколи.

«Пілігрим» Луїса Сернуди написаний між 7 і 15 лютого 1961 року. Повернення, про яке запитує вірш, — це можливе повернення до рідної країни, вигнання з якої тривало вже понад двадцять років. Сернуда, приймаючи свою незворотну самотність (чи міг би він мати дім, друзів чи кохання на батьківщині?), постає як Одіссей без сина, дружини, Ітаки, доступний будь-якому досвіду, який життя ще може йому дати. Посилання на Одіссея, Ітаку, Пенелопу та Телемаха, безсумнівно, мають гомерівське походження, але також вони перегукуються «Ітакою» Кавафіса, відомою Сернуді в англійському перекладі. Ця поема грецького поета ставить важливість подорожі, шляху вище за сам пункт призначення. У Гомера Ітака - це місце, яке надає сенсу подорожі Одіссея. Кавафіс, зберігаючи ідею кінцевої мети, підкреслює, що найціннішою складовою подорожі є збагачення досвідом та знаннями, які вона дає. Сернуда, бачить себе Одіссеєм без Ітаки, без місця прибуття, його доля — нескінченна подорож.
У республіканських колах питання повернення до Іспанії диктатора Франко було пекучою проблемою, яку обговорювали, широко дебатували та особисто розглядали. Деякі вигнанці поверталися до Іспанії. Хосе Ортега-і-Гассет повернувся одним із перших у 1945 році. Близький до Сернуди Хуан Хіль-Альберт, повернувся у 1947 році, Рамон Перес де Аяла у 1949 році.
У 1953 році Іспанію відвідав президент США Дуайт Ейзенхауер, підсумком його візиту стало підписання «Мадридського пакту», за яким США надавали економічну допомогу Іспанії за дозвіл розмістити воєнні бази США на її території. В Іспанію пішов потік іноземних інвестицій, уряд технократів, призначений диктатором, домігся швидкого розвитку економіки, названого "іспанським економічним дивом". Хосе Бергамін, перший редактор *La realidad y el deseo* (Реальність і бажання), повернувся у 1955 році.
Приблизно в час написання "Пілігрима", влітку 1960 року, повернувся до Іспанії Франсіско Аяла - автор, який займав дуже важливе місце в житті Сернуди. Саме його повернення могло підштовхнути до написання цього вірша. Чи повертатися? Сернуда дав відповідь на це питання своїм життям. Він до самого кінця залишився жити в Мексиці.

Luis Cernuda PEREGRINO
¿Volver? Vuelva el que tenga,
tras largos años, tras un largo viaje,
cansancio del camino y la codicia
de su tierra, su casa, sus amigos,
del amor que al regreso fiel le espere.

Mas ¿tú? ¿volver? Regresar no piensas,
sino seguir libre adelante,
disponible por siempre, mozo o viejo,
sin hijo que te busque, como a Ulises,
sin Itaca que aguarde y sin Penélope.

Sigue, sigue adelante y no regreses,
fiel hasta el fin del camino y tu vida,
no eches de menos un destino más fácil,
tus pies sobre la tierra antes no hollada,
tus ojos frente a lo antes nunca visto.
07-15/02/1961
La realidad y el deseo