Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.
Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.
Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?
Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.
У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…
Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Луїс Сернуда Пілігрим
Кого роки тяжкі і подорожі довгі
Дорогами втомили, хто сумує
За своїм краєм, друзями і домом
І за коханням, що його чекає вірно.
А ти? Вернешся? Думав не вертати,
Ти хочеш вільно мандрувати далі,
Вічно доступний, чи старий, чи юний,
Тебе, як Одіссея, не шукає син,
І не чекають Пенелопа і Ітака.
Іди, іди, і не вертайся,
Будь вірний до кінця дорозі і життю,
Іди і не бажай легкої долі,
Нова земля у тебе під ногами,
Перед очима ще не бачене ніколи.
«Пілігрим» Луїса Сернуди написаний між 7 і 15 лютого 1961 року. Повернення, про яке запитує вірш, — це можливе повернення до рідної країни, вигнання з якої тривало вже понад двадцять років. Сернуда, приймаючи свою незворотну самотність (чи міг би він мати дім, друзів чи кохання на батьківщині?), постає як Одіссей без сина, дружини, Ітаки, доступний будь-якому досвіду, який життя ще може йому дати. Посилання на Одіссея, Ітаку, Пенелопу та Телемаха, безсумнівно, мають гомерівське походження, але також вони перегукуються «Ітакою» Кавафіса, відомою Сернуді в англійському перекладі. Ця поема грецького поета ставить важливість подорожі, шляху вище за сам пункт призначення. У Гомера Ітака - це місце, яке надає сенсу подорожі Одіссея. Кавафіс, зберігаючи ідею кінцевої мети, підкреслює, що найціннішою складовою подорожі є збагачення досвідом та знаннями, які вона дає. Сернуда, бачить себе Одіссеєм без Ітаки, без місця прибуття, його доля — нескінченна подорож.
У республіканських колах питання повернення до Іспанії диктатора Франко було пекучою проблемою, яку обговорювали, широко дебатували та особисто розглядали. Деякі вигнанці поверталися до Іспанії. Хосе Ортега-і-Гассет повернувся одним із перших у 1945 році. Близький до Сернуди Хуан Хіль-Альберт, повернувся у 1947 році, Рамон Перес де Аяла у 1949 році.
У 1953 році Іспанію відвідав президент США Дуайт Ейзенхауер, підсумком його візиту стало підписання «Мадридського пакту», за яким США надавали економічну допомогу Іспанії за дозвіл розмістити воєнні бази США на її території. В Іспанію пішов потік іноземних інвестицій, уряд технократів, призначений диктатором, домігся швидкого розвитку економіки, названого "іспанським економічним дивом". Хосе Бергамін, перший редактор *La realidad y el deseo* (Реальність і бажання), повернувся у 1955 році.
Приблизно в час написання "Пілігрима", влітку 1960 року, повернувся до Іспанії Франсіско Аяла - автор, який займав дуже важливе місце в житті Сернуди. Саме його повернення могло підштовхнути до написання цього вірша. Чи повертатися? Сернуда дав відповідь на це питання своїм життям. Він до самого кінця залишився жити в Мексиці.
Luis Cernuda PEREGRINO
¿Volver? Vuelva el que tenga,
tras largos años, tras un largo viaje,
cansancio del camino y la codicia
de su tierra, su casa, sus amigos,
del amor que al regreso fiel le espere.
Mas ¿tú? ¿volver? Regresar no piensas,
sino seguir libre adelante,
disponible por siempre, mozo o viejo,
sin hijo que te busque, como a Ulises,
sin Itaca que aguarde y sin Penélope.
Sigue, sigue adelante y no regreses,
fiel hasta el fin del camino y tu vida,
no eches de menos un destino más fácil,
tus pies sobre la tierra antes no hollada,
tus ojos frente a lo antes nunca visto.
07-15/02/1961
La realidad y el deseo
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
