ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 РОМАНС
Мені зовсім не вас називати судилось коханим,
Мені зовсім не вам обігріти судилось життя,
Та чому попри все мов на сповіді я перед вами,
І ридає душа, недолюблене кволе дитя.

Нас водило обох манівцями химерно без ліку,
Перетнулись дороги, немов у двобої шаблі.
Перший погляд, і ми зрозуміли одразу й довіку —
Поодинці немає нам місця на нашій землі.

Ви для мене тепер, наче острів у синьому морі,
Ви надія і захист наївних червоних вітрил.
Нам літати обом в синім небі моїм неозорім,
Чи упасти обом у безодню поламаних крил.

Я трояндою вам упаду у гарячі долоні,
Я наповню вам душу незвіданим досі вогнем,
Я кохатиму вас, зігріватиму ваше безсоння,
Я дарунок небес, тільки ви упізнайте мене.

Тихо плачуть скрипки у фіналі то форте, то піано,
Виливаючи срібно мої фіалкові жалі.
Я з майбутнього гостя, я ваша єдина, кохана,
Поодинці немає нам місця на нашій землі.




Найвища оцінка Олександр Некрот 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оля Сонечко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-07 19:05:46
Переглядів сторінки твору 5204
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.505 / 5.6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.387 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:50:40 ]
Яка лірика, які почуття... як професіонально звіршовано... Можна не розгвинчувати твір по частинах :)) , але поставити 6?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:58:43 ]
Олександре, романс присвячено А Горчинському, він любив його слухати, але відмовився писати власну музику, критикував, мовляв, занадто складно як для пісні. Що ж там складного?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:06:09 ]
Лесю, я можу з вами тисячу разів погодитися, що нічого складного, але для А. Горчинського ця тисяча так і залишиться порожнім звуком. І нічого не вдіємо. Я теж вважаю, що один чи більше з моїх віршів Андрій Миколайчук міг би покласти на музику й виконувати. Ну то й що з того?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:15:40 ]
Нічого. Співайте самі. Головне, що є вірші, і їх читають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:22:02 ]
Я хотіла б оцінити на 6, але тут мені пише, що треба 20 символів. Хіба говорити про точність рим, доцільність епітетів, особливе уміння надавати образам певної символічності. Ніби все у вірші нанизується просто, ну, як живеш – просто, як усі, але дуже неповторно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 20:24:54 ]
Та чому попри все мов на сповіді я перед вами,
І ридає душа, недолюблене кволе дитя.

Нас водило обох манівцями химерно без ліку,
Тут, пані Лесю, треба щось домалювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 08:34:04 ]
Пані Лесю, пропоную Вам не публікувати одночасно багато віршів, їх хочеться читати, як пити добре вино: потроху і зі смаком. А "Романс" - саме такий "напій", тобто дуже добрий. Як побажання, на які можете не зважати: у сусідніх куплетах - однакові "наміри":
"...Чи упасти обом у безодню поламаних крил."
"Я трояндою вам упаду у гарячі долоні,..."
Можливо (пробачте за втручання!) краще було б щось на кшталт:
"Я диханням зігрію вам серце й замерзлі долоні"...
І чомусь не вийшло в мене ритмічно продекламувати перший рядок останнього куплету, хіба що співти "скрипкИ" та "п'яно". Рими, як для романсу, нормальні. Пробачте за дріб'язковість, але ж Ваша річ дійсно хороша, глибока, справжня, і не хочеться, щоб дрібнички дошкуляли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 08:53:27 ]
"Не в тему": щойно прочитав Ваш коментар до мого "Права на диктат" і, можливо вперше у житті, не дратуюсь від наміру жінки щось мені диктувати.:)))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-08 11:35:55 ]
Чудовий романс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леонід Мазур (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-08 12:39:48 ]
Мені сподобався Ваш романс.
Що стосується мелодії, тут має значення як внутрішнє
сприйняття тексту,так і мелодійність поетичних рядків.
Не завжди гарний вірш можна покласти на музику.
Удачі Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-28 14:05:15 ]
А я думаю, навпаки, - з гарного вірша найлегше творити чудову пісню. :)
І думаю, що у випадку із цим віршем все саме так і є.
Взагалі, було би дуже добре, якби ми мали тут звуковий файл виконання романсу, так?

Утім, аналізуючи композицію однієї із найкращих авторок нашого ресурсу, попри усі достоїнства щирості, попри образну яскравість, попри інтелектуальні штучки-родзинки, через які виходиш на різні інші (відомі) контексти існування ліричної героїні, є і деякі моменти, суто пісенні, так? Які у пісні сприймаються інакше, аніж без неї:
"Нам літати обом в синім небі моїм неозорім,
Чи упасти обом у безодню поламаних крил".

Тобто йдеться про логічні тонкощі, які іншим читачам, редакторам можуть видатися не суттєвими, але, як на мене, на них є сенс звернути увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-29 11:04:42 ]
Сенсу немає. Пісня давно написана, записана, змінити нічого не можна, можна тільки оцінити як примітивну. На чім і спасибі. Ото б здивувався маестро Горчинський!
Логічні тонкощі настільки тонкі, що аж невловимі.
Знову ж дивує. що аналіз зроблений через 7 тижнів після публікації. Мабуть, через вічність теми. Вічне - воно хвилює.
Якщо ресурс заповзявся позбутися однієї з авторок - то до цього залишився один крок. Це очевидно. Чекаю з нетерпінням!