ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
1980. Знімається кіно (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Марення в розлуці
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Складно
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
***
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
Не продана
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Що сталося із немовлям? (Grateful Dead)
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
***
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Озираюсь
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади (квартон)
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Мовчання людини
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Вірлан Роксолана
2026.01.24 21:10
Нести собою людяність
Уже так є: мосяжний промінь сонця
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала

зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Вячеслав Руденко
2026.01.24 18:03
Стіна
годі голову бити об стіну
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
Пункти незламності
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 РОМАНС
Мені зовсім не вас називати судилось коханим,
Мені зовсім не вам обігріти судилось життя,
Та чому попри все мов на сповіді я перед вами,
І ридає душа, недолюблене кволе дитя.

Нас водило обох манівцями химерно без ліку,
Перетнулись дороги, немов у двобої шаблі.
Перший погляд, і ми зрозуміли одразу й довіку —
Поодинці немає нам місця на нашій землі.

Ви для мене тепер, наче острів у синьому морі,
Ви надія і захист наївних червоних вітрил.
Нам літати обом в синім небі моїм неозорім,
Чи упасти обом у безодню поламаних крил.

Я трояндою вам упаду у гарячі долоні,
Я наповню вам душу незвіданим досі вогнем,
Я кохатиму вас, зігріватиму ваше безсоння,
Я дарунок небес, тільки ви упізнайте мене.

Тихо плачуть скрипки у фіналі то форте, то піано,
Виливаючи срібно мої фіалкові жалі.
Я з майбутнього гостя, я ваша єдина, кохана,
Поодинці немає нам місця на нашій землі.




Найвища оцінка Олександр Некрот 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оля Сонечко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-07 19:05:46
Переглядів сторінки твору 5602
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.505 / 5.6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.387 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:50:40 ]
Яка лірика, які почуття... як професіонально звіршовано... Можна не розгвинчувати твір по частинах :)) , але поставити 6?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:58:43 ]
Олександре, романс присвячено А Горчинському, він любив його слухати, але відмовився писати власну музику, критикував, мовляв, занадто складно як для пісні. Що ж там складного?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:06:09 ]
Лесю, я можу з вами тисячу разів погодитися, що нічого складного, але для А. Горчинського ця тисяча так і залишиться порожнім звуком. І нічого не вдіємо. Я теж вважаю, що один чи більше з моїх віршів Андрій Миколайчук міг би покласти на музику й виконувати. Ну то й що з того?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:15:40 ]
Нічого. Співайте самі. Головне, що є вірші, і їх читають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:22:02 ]
Я хотіла б оцінити на 6, але тут мені пише, що треба 20 символів. Хіба говорити про точність рим, доцільність епітетів, особливе уміння надавати образам певної символічності. Ніби все у вірші нанизується просто, ну, як живеш – просто, як усі, але дуже неповторно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 20:24:54 ]
Та чому попри все мов на сповіді я перед вами,
І ридає душа, недолюблене кволе дитя.

Нас водило обох манівцями химерно без ліку,
Тут, пані Лесю, треба щось домалювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 08:34:04 ]
Пані Лесю, пропоную Вам не публікувати одночасно багато віршів, їх хочеться читати, як пити добре вино: потроху і зі смаком. А "Романс" - саме такий "напій", тобто дуже добрий. Як побажання, на які можете не зважати: у сусідніх куплетах - однакові "наміри":
"...Чи упасти обом у безодню поламаних крил."
"Я трояндою вам упаду у гарячі долоні,..."
Можливо (пробачте за втручання!) краще було б щось на кшталт:
"Я диханням зігрію вам серце й замерзлі долоні"...
І чомусь не вийшло в мене ритмічно продекламувати перший рядок останнього куплету, хіба що співти "скрипкИ" та "п'яно". Рими, як для романсу, нормальні. Пробачте за дріб'язковість, але ж Ваша річ дійсно хороша, глибока, справжня, і не хочеться, щоб дрібнички дошкуляли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 08:53:27 ]
"Не в тему": щойно прочитав Ваш коментар до мого "Права на диктат" і, можливо вперше у житті, не дратуюсь від наміру жінки щось мені диктувати.:)))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-08 11:35:55 ]
Чудовий романс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леонід Мазур (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-08 12:39:48 ]
Мені сподобався Ваш романс.
Що стосується мелодії, тут має значення як внутрішнє
сприйняття тексту,так і мелодійність поетичних рядків.
Не завжди гарний вірш можна покласти на музику.
Удачі Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-28 14:05:15 ]
А я думаю, навпаки, - з гарного вірша найлегше творити чудову пісню. :)
І думаю, що у випадку із цим віршем все саме так і є.
Взагалі, було би дуже добре, якби ми мали тут звуковий файл виконання романсу, так?

Утім, аналізуючи композицію однієї із найкращих авторок нашого ресурсу, попри усі достоїнства щирості, попри образну яскравість, попри інтелектуальні штучки-родзинки, через які виходиш на різні інші (відомі) контексти існування ліричної героїні, є і деякі моменти, суто пісенні, так? Які у пісні сприймаються інакше, аніж без неї:
"Нам літати обом в синім небі моїм неозорім,
Чи упасти обом у безодню поламаних крил".

Тобто йдеться про логічні тонкощі, які іншим читачам, редакторам можуть видатися не суттєвими, але, як на мене, на них є сенс звернути увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-29 11:04:42 ]
Сенсу немає. Пісня давно написана, записана, змінити нічого не можна, можна тільки оцінити як примітивну. На чім і спасибі. Ото б здивувався маестро Горчинський!
Логічні тонкощі настільки тонкі, що аж невловимі.
Знову ж дивує. що аналіз зроблений через 7 тижнів після публікації. Мабуть, через вічність теми. Вічне - воно хвилює.
Якщо ресурс заповзявся позбутися однієї з авторок - то до цього залишився один крок. Це очевидно. Чекаю з нетерпінням!