Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.17
09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
2026.02.17
07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
2026.02.16
22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
2026.02.16
20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
2026.02.16
20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.02.16
20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
2026.02.16
17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
2026.02.16
12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
2026.02.15
17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
2026.02.15
14:17
Із Леоніда Сергєєва
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
2026.02.15
11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
2026.02.15
10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі!
В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!»
Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур.
Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.07
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Летюча Мишка /
Проза
Справжні байкери їздять на велосипедах!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Справжні байкери їздять на велосипедах!
Після приходу на український ринок, мопеди дуже швидко завоювали популярність. І якщо в містах такий вид особистого транспорту захопив переважно молодь, то у сільській місцині він є у кожного третього мешканця.
А якщо дивним чином повернутися років, хоча б на п’ять назад, то пригадаємо що тоді роль мопедів виконували велосипеди, які нажаль сьогодні зовсім не популярні. Але погодьтеся бачити старенького дідуся на велосипеді якось природніше, та навіть приємніше ніж на скутері. А приємніше хоча б тому, що здоров’я у такого дідугана набагато більше. Що кажуть лікарі? – Правильно, що найздоровіша людина та, що виконує кожного дня вправи. Які саме для них вже не так важливо. Але вони зовсім не будуть проти того, щоб кожна «людина похилого віку» була здатна «крутити педалі».
Та з нашими старичками все зрозуміло! Вони старої закалки і на нове «чудо-юдо» пересідають не так охоче як молодь, яка с задоволенням ганяє по місту, часто при цьому провокуючі ДТП.
Але сьогодні ми хотіли подивитися на це під іншим кутом. Сьогодні, коли все людство «хвилює» питання екології, воно все більш-більш вигадує пристроїв для... подальшого її забруднення. Ви коли небудь цікавилися як працює двигун цієї здавалося б маленької штуковини? В ньому крім бензину ще й багато мастила. Тобто при їзді мопед не тільки викидає у повітря вже звичні для нас гази, але й спалює те саме мастило. Тобто таке «чудо-юдо» набагато екологічно-небезпечне ніж автомобіль. Благо, що менше за розміром. Вже сьогодні кількість викидів від автотранспорту у місті досягає майже 200 тон на рік. І якщо раніше дітей на літо відправляли до «бабусь» у села для оздоровлення та «свіжого повітря», то сьогодні це вже не актуально. Адже якщо тенденція росту кількості мопедів буде продовжуватись, то «свіжого повітря» не буде навіть там.
А знаєте у чому насправді проблема? Ні, не у тому що люди «забили» на велосипеди, бо на них треба крутити педалі. А у тому що їх ніхто не підтримує! Погодьтеся ті хто свідомо (ми зараз не маємо на увазі дітей, для яких це в першу чергу забавка) пересів на велосипеди турбуються не тільки про своє здоров’я, бо це справді корисно, не тільки про свій гаманець, бо на проїзд у міському транспорті йде набагато більше грошей ніж на «коня з педалями», а ще й про екологію.
Їх мало кажете? – Так! але чому? По-перше тому, що водії не поважають їхніх поривань. Існують реальні випадки того, що водії спеціально «лякають» велосипедистів, що не рідко призводить до травм останніх. А по-друге – їх ніхто не підтримує! Ви бачили у нашому місті місця для паркування велосипедів? По-третє, і найголовніше, люди часто соромляться свого «потягу» до байків, часто розмірковують як поставляться до них на роботі, якщо вони приїдуть туди, як на них будуть дивитися на вулиці.
Ай дійсно, набагато ж «крутіше» їздити на мопеді...
А якщо дивним чином повернутися років, хоча б на п’ять назад, то пригадаємо що тоді роль мопедів виконували велосипеди, які нажаль сьогодні зовсім не популярні. Але погодьтеся бачити старенького дідуся на велосипеді якось природніше, та навіть приємніше ніж на скутері. А приємніше хоча б тому, що здоров’я у такого дідугана набагато більше. Що кажуть лікарі? – Правильно, що найздоровіша людина та, що виконує кожного дня вправи. Які саме для них вже не так важливо. Але вони зовсім не будуть проти того, щоб кожна «людина похилого віку» була здатна «крутити педалі».
Та з нашими старичками все зрозуміло! Вони старої закалки і на нове «чудо-юдо» пересідають не так охоче як молодь, яка с задоволенням ганяє по місту, часто при цьому провокуючі ДТП.
Але сьогодні ми хотіли подивитися на це під іншим кутом. Сьогодні, коли все людство «хвилює» питання екології, воно все більш-більш вигадує пристроїв для... подальшого її забруднення. Ви коли небудь цікавилися як працює двигун цієї здавалося б маленької штуковини? В ньому крім бензину ще й багато мастила. Тобто при їзді мопед не тільки викидає у повітря вже звичні для нас гази, але й спалює те саме мастило. Тобто таке «чудо-юдо» набагато екологічно-небезпечне ніж автомобіль. Благо, що менше за розміром. Вже сьогодні кількість викидів від автотранспорту у місті досягає майже 200 тон на рік. І якщо раніше дітей на літо відправляли до «бабусь» у села для оздоровлення та «свіжого повітря», то сьогодні це вже не актуально. Адже якщо тенденція росту кількості мопедів буде продовжуватись, то «свіжого повітря» не буде навіть там.
А знаєте у чому насправді проблема? Ні, не у тому що люди «забили» на велосипеди, бо на них треба крутити педалі. А у тому що їх ніхто не підтримує! Погодьтеся ті хто свідомо (ми зараз не маємо на увазі дітей, для яких це в першу чергу забавка) пересів на велосипеди турбуються не тільки про своє здоров’я, бо це справді корисно, не тільки про свій гаманець, бо на проїзд у міському транспорті йде набагато більше грошей ніж на «коня з педалями», а ще й про екологію.
Їх мало кажете? – Так! але чому? По-перше тому, що водії не поважають їхніх поривань. Існують реальні випадки того, що водії спеціально «лякають» велосипедистів, що не рідко призводить до травм останніх. А по-друге – їх ніхто не підтримує! Ви бачили у нашому місті місця для паркування велосипедів? По-третє, і найголовніше, люди часто соромляться свого «потягу» до байків, часто розмірковують як поставляться до них на роботі, якщо вони приїдуть туди, як на них будуть дивитися на вулиці.
Ай дійсно, набагато ж «крутіше» їздити на мопеді...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
