ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Сонце
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Бездоріжжя
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Я України громадянин
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з « Сільпо»...
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
"Чорний сніг Александрії" (продовження 8)
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви?...
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
* * *
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Гелікобактер повинен померти
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба..."
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
* 172 *
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Квітковий
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Останній бій холодноярців
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Проміння
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
"Чорний сніг Александрії" (продовження 7)
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
* * *
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 чужа війна
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 17:35:25
Переглядів сторінки твору 10219
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.951 / 5.63  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.943 / 5.63  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:37:48 ]
Вау, як цікаво. Як цікаво читати, знайома дуже тема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:38:36 ]
Мені дуже сподобалося, чесне слово

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 18:40:06 ]
Павло, дякую за розуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:41:23 ]
Треба буде мамі почитати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-06-06 18:59:46 ]

Не нова дитяча трагедія подана дуже чутливо і тому
викликає довір"я і співрозуміння.Остання строфа -
геніально.Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:39:04 ]
Дякую, Вячеславе, за теплі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:11:26 ]
Вандочко - мене вразило...
Є певні моменти, над котрими я подумав:
***
"стирається віра в дива" - щось воно не дуже зрозуміло.
Ніби то натягнуто за вухо до рими.
***
"лиш …надцять минуло - це ж точиться сотнями літ," - стільки
не живуть.
***
"на вулиці кине під ноги юрба." - це якось ту мач переборщено (ІМХО).

Закінчення - просто крик душі!!!

Із співчуттям до героїні,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:50:36 ]
Юрчику, рада тебе бачити, дякую за увагу...

Насправді деякі речі у творі не варто сприймати буквально - це гіперболізація, як от із "сотнями літ" - чвари тривають так довго, що героїні здається, що цілі століття...Та й це уже не зовсім мале дитинча - а швидше уже підліток, і складність самого цього віку і змін, які в ньому відбуваються, накладаються на сімейну драму...
А в такому віці думка про юрбу таки з"являється - це такий собі пошук небайдужості, хай вона і виявляється у агресії оточуючих...
Щодо "стирається віра в дива", насправді свідомість дитини на початку життя - це чиста дошка, tabula rasa, а життєвий досвід залишає на ній відмітки...Дитина вірить у дива, а коли дорослішає, то деякі речі - як от віра в дива, стирається...

Ще раз спасибі за увагу. Щиро, В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:12:07 ]
Ставлю "6" - за щирость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:29:45 ]
Вандо, настільки правдиво, що аж спині холодно.
"В мінному полі"... "дешевий частунок"... Блін! Повбивала б нас, дорослих. І себе першу.
Юрцю, дозволь не погодитися, ой, не ту мач... Оті покинуті дівчатка так шукають тепла, що юрба заввиграшки об них, обдурених, ноги витре.
Вандочко - слова скінчилися, залишились оплески.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:35:50 ]
То файно, Ле` - ти любиш, коли перчику більше.
А мені видається, що дитинча про юрбу не думає - це надуманий самомазохізм. :))))
Ну принаймі - я це не купив за правдиву монетку (ІМХО).
Але кінцівка - то вже просто - в серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:53:30 ]
Лесю, велике та сердечне тобі спасибі за розуміння...Це важить дуже багато для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:49:14 ]
Вандочко, це така болюча тема, що її торкатися - наче ножа - і треба, і боляче, і сам себе жалієш. Я про такі речі тільки прозу пишу, вірша боюся - серце розірветься. Є один - "Синьооке диво" називається, 18 років назад написала. Синові вже 23, а досі його мої студенти синьооким дивом кличуть. Але він занадто простий, щоб кидати його на зуби тутешнім снобам. Я тобі в інтерв'ю закину, ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:01:51 ]
Лесю, думаю, найкраще може зрозуміти той, хто подібне пережив. Мені здається, писати про це виходить тільки тоді, коли спогади трохи потьмяніли, і ти ніби відсторонився на деякий момент і поглянув збоку на ситуацію - в той же час не перестаючи досить гостро її сприймати.
Дуже цікаво було б почитати твого вірша - будь ласка, надішли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:44:53 ]
Диво уже там. Писати потім, коли вже все не так гостро - правильно, бо із середини вулкана тече таке, що в рядок не увібгаєш - перетиснеш, пере... пере... А отак наче збоку - підіймаєшся і бачиш ширше. Вірш фантастичний, записала на твою сторінку до "непринцуватого принца", пам'ятаєш "Попелюшку"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:50:53 ]
Відповіла тобі на вірш на твоїй сторінці... Вразило.
Щиро тішуся, що зустріла розуміння. А "Попелюшку" як забудеш - це для подруг, та й просто дружньо для усіх кобіт писано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:43:46 ]
Юр, а покинутими бувають тільки маленькі дівчатка? Коли дівчинці шістнадцять, а татко мамцю кидає, то їй як?
Одного хлопчика17-ти літ з петлі витягали, як матуся вирішила завести собі іншого чоловіка, а йому відповідно іншого тата. Підлітків такі речі ламають сильніше, аніж малюків. Тут вже просто хто собі кого уявив на місці героя вірша.
Як ту мач перчику - даруй великодушно.
Вандочко, пліз, героїні кіко рочків, поки ми з Юрком не побилися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:46:42 ]
Скоріше Вандочко - бо я вже подушку замучися тримати... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:54:26 ]
Відповіла вище, у коментарі до твого відгуку, Юрію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:20:02 ]
Пане Отелло, ви подушкою когось надумали задуши... і кого - авторку чи героїню? чи використовуєте "для іних удовольствій"? Скоріш, Юрцю, дуже хоцця дізнацця про локалізацію подушки!