ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 чужа війна

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 17:35:25
Переглядів сторінки твору 9787
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.951 / 5.63  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.943 / 5.63  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:37:48 ]
Вау, як цікаво. Як цікаво читати, знайома дуже тема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:38:36 ]
Мені дуже сподобалося, чесне слово

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 18:40:06 ]
Павло, дякую за розуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:41:23 ]
Треба буде мамі почитати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-06-06 18:59:46 ]

Не нова дитяча трагедія подана дуже чутливо і тому
викликає довір"я і співрозуміння.Остання строфа -
геніально.Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:39:04 ]
Дякую, Вячеславе, за теплі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:11:26 ]
Вандочко - мене вразило...
Є певні моменти, над котрими я подумав:
***
"стирається віра в дива" - щось воно не дуже зрозуміло.
Ніби то натягнуто за вухо до рими.
***
"лиш …надцять минуло - це ж точиться сотнями літ," - стільки
не живуть.
***
"на вулиці кине під ноги юрба." - це якось ту мач переборщено (ІМХО).

Закінчення - просто крик душі!!!

Із співчуттям до героїні,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:50:36 ]
Юрчику, рада тебе бачити, дякую за увагу...

Насправді деякі речі у творі не варто сприймати буквально - це гіперболізація, як от із "сотнями літ" - чвари тривають так довго, що героїні здається, що цілі століття...Та й це уже не зовсім мале дитинча - а швидше уже підліток, і складність самого цього віку і змін, які в ньому відбуваються, накладаються на сімейну драму...
А в такому віці думка про юрбу таки з"являється - це такий собі пошук небайдужості, хай вона і виявляється у агресії оточуючих...
Щодо "стирається віра в дива", насправді свідомість дитини на початку життя - це чиста дошка, tabula rasa, а життєвий досвід залишає на ній відмітки...Дитина вірить у дива, а коли дорослішає, то деякі речі - як от віра в дива, стирається...

Ще раз спасибі за увагу. Щиро, В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:12:07 ]
Ставлю "6" - за щирость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:29:45 ]
Вандо, настільки правдиво, що аж спині холодно.
"В мінному полі"... "дешевий частунок"... Блін! Повбивала б нас, дорослих. І себе першу.
Юрцю, дозволь не погодитися, ой, не ту мач... Оті покинуті дівчатка так шукають тепла, що юрба заввиграшки об них, обдурених, ноги витре.
Вандочко - слова скінчилися, залишились оплески.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:35:50 ]
То файно, Ле` - ти любиш, коли перчику більше.
А мені видається, що дитинча про юрбу не думає - це надуманий самомазохізм. :))))
Ну принаймі - я це не купив за правдиву монетку (ІМХО).
Але кінцівка - то вже просто - в серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:53:30 ]
Лесю, велике та сердечне тобі спасибі за розуміння...Це важить дуже багато для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:49:14 ]
Вандочко, це така болюча тема, що її торкатися - наче ножа - і треба, і боляче, і сам себе жалієш. Я про такі речі тільки прозу пишу, вірша боюся - серце розірветься. Є один - "Синьооке диво" називається, 18 років назад написала. Синові вже 23, а досі його мої студенти синьооким дивом кличуть. Але він занадто простий, щоб кидати його на зуби тутешнім снобам. Я тобі в інтерв'ю закину, ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:01:51 ]
Лесю, думаю, найкраще може зрозуміти той, хто подібне пережив. Мені здається, писати про це виходить тільки тоді, коли спогади трохи потьмяніли, і ти ніби відсторонився на деякий момент і поглянув збоку на ситуацію - в той же час не перестаючи досить гостро її сприймати.
Дуже цікаво було б почитати твого вірша - будь ласка, надішли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:44:53 ]
Диво уже там. Писати потім, коли вже все не так гостро - правильно, бо із середини вулкана тече таке, що в рядок не увібгаєш - перетиснеш, пере... пере... А отак наче збоку - підіймаєшся і бачиш ширше. Вірш фантастичний, записала на твою сторінку до "непринцуватого принца", пам'ятаєш "Попелюшку"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:50:53 ]
Відповіла тобі на вірш на твоїй сторінці... Вразило.
Щиро тішуся, що зустріла розуміння. А "Попелюшку" як забудеш - це для подруг, та й просто дружньо для усіх кобіт писано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:43:46 ]
Юр, а покинутими бувають тільки маленькі дівчатка? Коли дівчинці шістнадцять, а татко мамцю кидає, то їй як?
Одного хлопчика17-ти літ з петлі витягали, як матуся вирішила завести собі іншого чоловіка, а йому відповідно іншого тата. Підлітків такі речі ламають сильніше, аніж малюків. Тут вже просто хто собі кого уявив на місці героя вірша.
Як ту мач перчику - даруй великодушно.
Вандочко, пліз, героїні кіко рочків, поки ми з Юрком не побилися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:46:42 ]
Скоріше Вандочко - бо я вже подушку замучися тримати... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:54:26 ]
Відповіла вище, у коментарі до твого відгуку, Юрію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:20:02 ]
Пане Отелло, ви подушкою когось надумали задуши... і кого - авторку чи героїню? чи використовуєте "для іних удовольствій"? Скоріш, Юрцю, дуже хоцця дізнацця про локалізацію подушки!