ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
2024.11.23
17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
2024.11.23
16:51
І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
2024.11.23
16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
2024.11.23
15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
Сон лемка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сон лемка
Снять мі ся лемкове
Што стоят за селом
Стари і молоди
На стежках і путях
І смотрят на хижу
І останньом слизов
Обмивают лице
Жеби незабити
Снят мі ся їх слова
Невиповіджени
В тоту страшну хвилю
Як вшитко лишали
Вірили же вернут
За йедну дві хвилі
Лем ті што вигнали
Вернути не дали
Снять мі ся церковці
Наши в гнізді села
Їх бані їх дзвони
Нашим сонцем гріти
Снит мі ся як лемки
Ідут до костела
Штоби поверніння
В Бога вимолити
Бог молитов слухав
І казав вірити
Што вернеме до ся
У рідни Карпати
І у сні наказав
Штоб своє любити
Чуже шанувати
А своє КОХАТИ
Тому брате лемку
Й ти сестро лемкине
Клякний де бис не бив
З дітми і внуками
І повідж голосно
Я син Лемківщини
І же будеш вертав
Як діти до мами
Снит мі ся же гварят
Знов вшитки по свому
Як колиси давно
Співают по селах
І не перешкаджат
Юж тепер никому
Же наши Карпати
Зас з нас сут весели
Же не лем на Ватрі
Лемки сут лемками
Але в своїм селі
Місті но і в хаті
І же вшитки видят
Же ми ся єднами
Як будеме разом
Будеме богати.
16.07.2006р.
Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2006-07-18 15:11:37
Переглядів сторінки твору 122
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 5
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:48
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 16:39:21 ] - відповісти
Замітьте, пане Жорже, в мене серце не сліпе, воно попросту щедре. А жаднюг терпіти неможу. Це одна із рис непорядочності. А вірш. Скажу одне. Я його не зовсім зрозумів, та справа не в тому. Мені просто сподобався стиль.Та і сам вірш.
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 17:08:47 ] - відповісти
Тут я пояснив.
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 18:35:06 ] - відповісти
Вельми колоритно написано.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-24 15:00:14 ] - відповісти
Дуже дякую Вам за спертя своїм словом. Це допоможе мені іти в майбутнє.
Што стоят за селом
Стари і молоди
На стежках і путях
І смотрят на хижу
І останньом слизов
Обмивают лице
Жеби незабити
Снят мі ся їх слова
Невиповіджени
В тоту страшну хвилю
Як вшитко лишали
Вірили же вернут
За йедну дві хвилі
Лем ті што вигнали
Вернути не дали
Снять мі ся церковці
Наши в гнізді села
Їх бані їх дзвони
Нашим сонцем гріти
Снит мі ся як лемки
Ідут до костела
Штоби поверніння
В Бога вимолити
Бог молитов слухав
І казав вірити
Што вернеме до ся
У рідни Карпати
І у сні наказав
Штоб своє любити
Чуже шанувати
А своє КОХАТИ
Тому брате лемку
Й ти сестро лемкине
Клякний де бис не бив
З дітми і внуками
І повідж голосно
Я син Лемківщини
І же будеш вертав
Як діти до мами
Снит мі ся же гварят
Знов вшитки по свому
Як колиси давно
Співают по селах
І не перешкаджат
Юж тепер никому
Же наши Карпати
Зас з нас сут весели
Же не лем на Ватрі
Лемки сут лемками
Але в своїм селі
Місті но і в хаті
І же вшитки видят
Же ми ся єднами
Як будеме разом
Будеме богати.
16.07.2006р.
Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2006-07-18 15:11:37
Переглядів сторінки твору 122
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 5
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:48
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 16:39:21 ] - відповісти
Замітьте, пане Жорже, в мене серце не сліпе, воно попросту щедре. А жаднюг терпіти неможу. Це одна із рис непорядочності. А вірш. Скажу одне. Я його не зовсім зрозумів, та справа не в тому. Мені просто сподобався стиль.Та і сам вірш.
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 17:08:47 ] - відповісти
Тут я пояснив.
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 18:35:06 ] - відповісти
Вельми колоритно написано.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-24 15:00:14 ] - відповісти
Дуже дякую Вам за спертя своїм словом. Це допоможе мені іти в майбутнє.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію