
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
Так було колись
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Так було колись
Заплакала земля
Скритими сльозами
Заспівали села
Мовчанням своїм
Щоб це зрозуміти
Я вивчав роками
А коли це вивчив
То прийняв як гімн.
Заплакали люди
За селом за містом
За церковним дзвоном
Що замовк тоді
Коли то з корінням
Поляк – комуніста
Нас вирвав і кинув
По всій чужині.
Не всі нині плачуть
Бо сліз не стачає
Не всі зрозуміли
Сорок сьомий рік
Коли українцям
В батьківському раю
Підрізали крила
Зробивши калік.
22.04.2007р.
Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-04-22 23:13:12
Переглядів сторінки твору 185
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 5
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:53
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 11:48:46 ] - відповісти
За громадянське спрямування ставлю Вам Василю шістку, більше не можу ;-)
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 22:41:35 ] - відповісти
Дуже дякую Вам, Пане Святославе за зрозуміння мого вірша і оцінку. Ваша оцінка додає мені віри в себе і зобовязує до великої праці над тим, що пишу. Спасибі Вам. З плшаною Василь.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 22:50:24 ] - відповісти
Я перепрошую Вас Пане Святославе за помилку в останніму реченні. Повинно бути З пошаною - Василь. Якось "скочила" не ця буква. З повагою Василь.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 10:23:03 ] - відповісти
Думки і відчуття серця - прекрасні, але хочу зауважити, пане Василю, не залишайте без уваги перші-ліпші слова, які прийшли в голову у процесі написання, до кожного з них потрібно уважніше придивитися - чи саме це слово точніше за всі інші передає, доповняє картину. Тобто, від кожного вірша, в ідеалі, варто отримати глибоке, точне, яскраве враження. Успіхів!
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 22:42:44 ] - відповісти
Щиро Дякую Вам за Ваше відчуття і добру пораду. Буду старатися, в міру своїх можливостей присвоювати все те, що веде до покращення моїх думок. Я вдячний Вам. З повагою Василь.
Скритими сльозами
Заспівали села
Мовчанням своїм
Щоб це зрозуміти
Я вивчав роками
А коли це вивчив
То прийняв як гімн.
Заплакали люди
За селом за містом
За церковним дзвоном
Що замовк тоді
Коли то з корінням
Поляк – комуніста
Нас вирвав і кинув
По всій чужині.
Не всі нині плачуть
Бо сліз не стачає
Не всі зрозуміли
Сорок сьомий рік
Коли українцям
В батьківському раю
Підрізали крила
Зробивши калік.
22.04.2007р.
Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-04-22 23:13:12
Переглядів сторінки твору 185
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 5
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:53
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 11:48:46 ] - відповісти
За громадянське спрямування ставлю Вам Василю шістку, більше не можу ;-)
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 22:41:35 ] - відповісти
Дуже дякую Вам, Пане Святославе за зрозуміння мого вірша і оцінку. Ваша оцінка додає мені віри в себе і зобовязує до великої праці над тим, що пишу. Спасибі Вам. З плшаною Василь.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 22:50:24 ] - відповісти
Я перепрошую Вас Пане Святославе за помилку в останніму реченні. Повинно бути З пошаною - Василь. Якось "скочила" не ця буква. З повагою Василь.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 10:23:03 ] - відповісти
Думки і відчуття серця - прекрасні, але хочу зауважити, пане Василю, не залишайте без уваги перші-ліпші слова, які прийшли в голову у процесі написання, до кожного з них потрібно уважніше придивитися - чи саме це слово точніше за всі інші передає, доповняє картину. Тобто, від кожного вірша, в ідеалі, варто отримати глибоке, точне, яскраве враження. Успіхів!
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 22:42:44 ] - відповісти
Щиро Дякую Вам за Ваше відчуття і добру пораду. Буду старатися, в міру своїх можливостей присвоювати все те, що веде до покращення моїх думок. Я вдячний Вам. З повагою Василь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію