Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
2025.12.01
02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
2025.11.30
22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
2025.11.30
21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
2025.11.30
19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
Так було колись
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Так було колись
Заплакала земля
Скритими сльозами
Заспівали села
Мовчанням своїм
Щоб це зрозуміти
Я вивчав роками
А коли це вивчив
То прийняв як гімн.
Заплакали люди
За селом за містом
За церковним дзвоном
Що замовк тоді
Коли то з корінням
Поляк – комуніста
Нас вирвав і кинув
По всій чужині.
Не всі нині плачуть
Бо сліз не стачає
Не всі зрозуміли
Сорок сьомий рік
Коли українцям
В батьківському раю
Підрізали крила
Зробивши калік.
22.04.2007р.
Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-04-22 23:13:12
Переглядів сторінки твору 185
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 5
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:53
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 11:48:46 ] - відповісти
За громадянське спрямування ставлю Вам Василю шістку, більше не можу ;-)
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 22:41:35 ] - відповісти
Дуже дякую Вам, Пане Святославе за зрозуміння мого вірша і оцінку. Ваша оцінка додає мені віри в себе і зобовязує до великої праці над тим, що пишу. Спасибі Вам. З плшаною Василь.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 22:50:24 ] - відповісти
Я перепрошую Вас Пане Святославе за помилку в останніму реченні. Повинно бути З пошаною - Василь. Якось "скочила" не ця буква. З повагою Василь.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 10:23:03 ] - відповісти
Думки і відчуття серця - прекрасні, але хочу зауважити, пане Василю, не залишайте без уваги перші-ліпші слова, які прийшли в голову у процесі написання, до кожного з них потрібно уважніше придивитися - чи саме це слово точніше за всі інші передає, доповняє картину. Тобто, від кожного вірша, в ідеалі, варто отримати глибоке, точне, яскраве враження. Успіхів!
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 22:42:44 ] - відповісти
Щиро Дякую Вам за Ваше відчуття і добру пораду. Буду старатися, в міру своїх можливостей присвоювати все те, що веде до покращення моїх думок. Я вдячний Вам. З повагою Василь.
Скритими сльозами
Заспівали села
Мовчанням своїм
Щоб це зрозуміти
Я вивчав роками
А коли це вивчив
То прийняв як гімн.
Заплакали люди
За селом за містом
За церковним дзвоном
Що замовк тоді
Коли то з корінням
Поляк – комуніста
Нас вирвав і кинув
По всій чужині.
Не всі нині плачуть
Бо сліз не стачає
Не всі зрозуміли
Сорок сьомий рік
Коли українцям
В батьківському раю
Підрізали крила
Зробивши калік.
22.04.2007р.
Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-04-22 23:13:12
Переглядів сторінки твору 185
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 5
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:53
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 11:48:46 ] - відповісти
За громадянське спрямування ставлю Вам Василю шістку, більше не можу ;-)
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 22:41:35 ] - відповісти
Дуже дякую Вам, Пане Святославе за зрозуміння мого вірша і оцінку. Ваша оцінка додає мені віри в себе і зобовязує до великої праці над тим, що пишу. Спасибі Вам. З плшаною Василь.
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 22:50:24 ] - відповісти
Я перепрошую Вас Пане Святославе за помилку в останніму реченні. Повинно бути З пошаною - Василь. Якось "скочила" не ця буква. З повагою Василь.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 10:23:03 ] - відповісти
Думки і відчуття серця - прекрасні, але хочу зауважити, пане Василю, не залишайте без уваги перші-ліпші слова, які прийшли в голову у процесі написання, до кожного з них потрібно уважніше придивитися - чи саме це слово точніше за всі інші передає, доповняє картину. Тобто, від кожного вірша, в ідеалі, варто отримати глибоке, точне, яскраве враження. Успіхів!
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 22:42:44 ] - відповісти
Щиро Дякую Вам за Ваше відчуття і добру пораду. Буду старатися, в міру своїх можливостей присвоювати все те, що веде до покращення моїх думок. Я вдячний Вам. З повагою Василь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
