Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.26
16:50
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...
безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...
безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
2026.07.26
13:33
Штрихи до сюжету кіноповісті)
До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта
П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА
«КСАВЕР МОЦАРТ: С
2026.07.26
13:27
Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.
На полі бою круки голосили,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.
На полі бою круки голосили,
2026.07.26
12:36
Юрба "златоліфонна"* все ж дотисла —
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.
А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.
А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,
2026.07.26
11:22
Війна гучна і все догори-дригом —
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.
В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.
В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав
2026.07.26
10:04
іще поет спішить біжить додому
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе
2026.07.26
08:56
На собі перевіз до Уганди
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
2026.07.26
08:27
Триптих
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
2026.07.26
06:39
Повіки важкі від безсоння
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Набігався вниз очманілий,
Щоб тісно присісти хоч де.
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Набігався вниз очманілий,
Щоб тісно присісти хоч де.
2026.07.26
01:54
де любові острів?
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
2026.07.26
00:41
Гриць із малечку марив Мальдівами,
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
2026.07.25
21:12
Хай би у словах недосить сенсу
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
2026.07.25
20:55
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.07.25
18:34
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.
2026.07.25
17:30
Тридцять сім з половиною років
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.
Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.
Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,
2026.07.25
13:14
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
Зрозуміти і жити
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зрозуміти і жити
Кого оспівували вітри,
Які бурю несли
На своїх крилах,
І сідали на гіллях
Сплячих дерев,
Що мріяли
Напередодні весни?
Власне тобі,
Земле моя рідна
Співає сонце,
Яке іде до нас
Зі своїм Світлом
З божої Висоти,
І несе краще завтра.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Кожного божого дня
Родиться нове.
Бо так Бог хоче.
Коли збагнемо це
І приймемо, як своє,
Наші очі
Побачать небо.
09.03.2007р.
Найвища оцінка Надія Цокур 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-03-09 20:05:30
Переглядів сторінки твору 196
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4.83
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:56
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:01:25 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:02:17 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:09 ] - відповісти
Гарно, пане Василю! Чую тут Боже світло, воно струменить надією на КРАЩЕ ЗАВТРА!
Знайшов парочку помилок:
Сплячіх дерев - СПЛЯЧИХ
На передодні - НАПЕРЕДОДНІ (разом)
І приймемо як соє - СВОЄ?
Трошки заплутано звучать мені рядки:
Приймаємо по-свому
Не завжди
Мудрістю завтра
І так як треба - спростіть, будь ласка, це трошки, бо загалом вірш зрозумілий і мудрий, а тут - накручено...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:05:30 ] - відповісти
Дякую Вам, Пані Марійко за теплі слова. Я впевнений, що вони допоможуть мені іти далі стежкою віри і мрій, які колись здійсняться. Щиро дякую.
Дякую Вам, Пане Ярославе, що і Вам мій вірш сподобався. Дякую, що показали мої помилки.Я їх вже виправив. Якщо йдеться про Вами згадану стрічку, то я поставлю роздільні знаки.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба.
Може тепер, коли поставив інтерпункційні знакі стріяка стане більш зрозумілою. Я якось не дуже бачу щось, що належало б поміняти. Підскажіть, прошу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:34:54 ] - відповісти
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба. - що тут мається на увазі?
Що ЗАВТРА не завжди приходить МУДРІСТЮ і не завжди ТАК, як треба? Тобто, пропущене дієслово (приходить)?
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:15:05 ] - відповісти
Но, мені тут все зрозуміле. Бог дає, бо знає, яке буде "завтра". Ми тої " МУДРОСТІ ЗАВТРА" не знаємо. Не знаючи її, кожний з нас приймає " по-свому", значить, як сам хоче. А коли в нас нема віри, або вона слабка, то не завжди розуміємо і приймаємо "як треба" те, що Бог нам дає. Ось така моя думка. Чи всі з нею згідні? Незнаю.
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:53:33 ] - відповісти
Впевнена, буде мати Україна ліпшу долю, бо все-таки стільки навколо Світлих Людей. Пишу з великої літери два слова, бо надто важко залишатися Людиною нині, а іще важче зберегти, відкрити світові світло своєї душі. Щасти Вам!
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 22:13:31 ] - відповісти
Пане Василю! Думку Вашу вловив! Пропоную тоді, жи би й іншим було можна прудко зметикувати, записати тірядочки в такому варіанті:
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 23:30:26 ] - відповісти
Дуже,дуже дякую Вам за терпливість. Вибачайте, що я не завжди зрозумілими думками впливаю на українськи води. Повірте, що дуже хочу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:33:01 ] - відповісти
Я не тільки ВІРЮ, але й ЗНАЮ, відчуваю це. Натхнення Вам і тепла!
Які бурю несли
На своїх крилах,
І сідали на гіллях
Сплячих дерев,
Що мріяли
Напередодні весни?
Власне тобі,
Земле моя рідна
Співає сонце,
Яке іде до нас
Зі своїм Світлом
З божої Висоти,
І несе краще завтра.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Кожного божого дня
Родиться нове.
Бо так Бог хоче.
Коли збагнемо це
І приймемо, як своє,
Наші очі
Побачать небо.
09.03.2007р.
Найвища оцінка Надія Цокур 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-03-09 20:05:30
Переглядів сторінки твору 196
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4.83
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:56
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:01:25 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:02:17 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:09 ] - відповісти
Гарно, пане Василю! Чую тут Боже світло, воно струменить надією на КРАЩЕ ЗАВТРА!
Знайшов парочку помилок:
Сплячіх дерев - СПЛЯЧИХ
На передодні - НАПЕРЕДОДНІ (разом)
І приймемо як соє - СВОЄ?
Трошки заплутано звучать мені рядки:
Приймаємо по-свому
Не завжди
Мудрістю завтра
І так як треба - спростіть, будь ласка, це трошки, бо загалом вірш зрозумілий і мудрий, а тут - накручено...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:05:30 ] - відповісти
Дякую Вам, Пані Марійко за теплі слова. Я впевнений, що вони допоможуть мені іти далі стежкою віри і мрій, які колись здійсняться. Щиро дякую.
Дякую Вам, Пане Ярославе, що і Вам мій вірш сподобався. Дякую, що показали мої помилки.Я їх вже виправив. Якщо йдеться про Вами згадану стрічку, то я поставлю роздільні знаки.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба.
Може тепер, коли поставив інтерпункційні знакі стріяка стане більш зрозумілою. Я якось не дуже бачу щось, що належало б поміняти. Підскажіть, прошу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:34:54 ] - відповісти
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба. - що тут мається на увазі?
Що ЗАВТРА не завжди приходить МУДРІСТЮ і не завжди ТАК, як треба? Тобто, пропущене дієслово (приходить)?
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:15:05 ] - відповісти
Но, мені тут все зрозуміле. Бог дає, бо знає, яке буде "завтра". Ми тої " МУДРОСТІ ЗАВТРА" не знаємо. Не знаючи її, кожний з нас приймає " по-свому", значить, як сам хоче. А коли в нас нема віри, або вона слабка, то не завжди розуміємо і приймаємо "як треба" те, що Бог нам дає. Ось така моя думка. Чи всі з нею згідні? Незнаю.
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:53:33 ] - відповісти
Впевнена, буде мати Україна ліпшу долю, бо все-таки стільки навколо Світлих Людей. Пишу з великої літери два слова, бо надто важко залишатися Людиною нині, а іще важче зберегти, відкрити світові світло своєї душі. Щасти Вам!
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 22:13:31 ] - відповісти
Пане Василю! Думку Вашу вловив! Пропоную тоді, жи би й іншим було можна прудко зметикувати, записати тірядочки в такому варіанті:
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 23:30:26 ] - відповісти
Дуже,дуже дякую Вам за терпливість. Вибачайте, що я не завжди зрозумілими думками впливаю на українськи води. Повірте, що дуже хочу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:33:01 ] - відповісти
Я не тільки ВІРЮ, але й ЗНАЮ, відчуваю це. Натхнення Вам і тепла!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
