ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
2024.11.23
17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
2024.11.23
16:51
І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
2024.11.23
16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
2024.11.23
15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
Зрозуміти і жити
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зрозуміти і жити
Кого оспівували вітри,
Які бурю несли
На своїх крилах,
І сідали на гіллях
Сплячих дерев,
Що мріяли
Напередодні весни?
Власне тобі,
Земле моя рідна
Співає сонце,
Яке іде до нас
Зі своїм Світлом
З божої Висоти,
І несе краще завтра.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Кожного божого дня
Родиться нове.
Бо так Бог хоче.
Коли збагнемо це
І приймемо, як своє,
Наші очі
Побачать небо.
09.03.2007р.
Найвища оцінка Надія Цокур 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-03-09 20:05:30
Переглядів сторінки твору 196
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4.83
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:56
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:01:25 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:02:17 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:09 ] - відповісти
Гарно, пане Василю! Чую тут Боже світло, воно струменить надією на КРАЩЕ ЗАВТРА!
Знайшов парочку помилок:
Сплячіх дерев - СПЛЯЧИХ
На передодні - НАПЕРЕДОДНІ (разом)
І приймемо як соє - СВОЄ?
Трошки заплутано звучать мені рядки:
Приймаємо по-свому
Не завжди
Мудрістю завтра
І так як треба - спростіть, будь ласка, це трошки, бо загалом вірш зрозумілий і мудрий, а тут - накручено...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:05:30 ] - відповісти
Дякую Вам, Пані Марійко за теплі слова. Я впевнений, що вони допоможуть мені іти далі стежкою віри і мрій, які колись здійсняться. Щиро дякую.
Дякую Вам, Пане Ярославе, що і Вам мій вірш сподобався. Дякую, що показали мої помилки.Я їх вже виправив. Якщо йдеться про Вами згадану стрічку, то я поставлю роздільні знаки.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба.
Може тепер, коли поставив інтерпункційні знакі стріяка стане більш зрозумілою. Я якось не дуже бачу щось, що належало б поміняти. Підскажіть, прошу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:34:54 ] - відповісти
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба. - що тут мається на увазі?
Що ЗАВТРА не завжди приходить МУДРІСТЮ і не завжди ТАК, як треба? Тобто, пропущене дієслово (приходить)?
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:15:05 ] - відповісти
Но, мені тут все зрозуміле. Бог дає, бо знає, яке буде "завтра". Ми тої " МУДРОСТІ ЗАВТРА" не знаємо. Не знаючи її, кожний з нас приймає " по-свому", значить, як сам хоче. А коли в нас нема віри, або вона слабка, то не завжди розуміємо і приймаємо "як треба" те, що Бог нам дає. Ось така моя думка. Чи всі з нею згідні? Незнаю.
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:53:33 ] - відповісти
Впевнена, буде мати Україна ліпшу долю, бо все-таки стільки навколо Світлих Людей. Пишу з великої літери два слова, бо надто важко залишатися Людиною нині, а іще важче зберегти, відкрити світові світло своєї душі. Щасти Вам!
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 22:13:31 ] - відповісти
Пане Василю! Думку Вашу вловив! Пропоную тоді, жи би й іншим було можна прудко зметикувати, записати тірядочки в такому варіанті:
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 23:30:26 ] - відповісти
Дуже,дуже дякую Вам за терпливість. Вибачайте, що я не завжди зрозумілими думками впливаю на українськи води. Повірте, що дуже хочу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:33:01 ] - відповісти
Я не тільки ВІРЮ, але й ЗНАЮ, відчуваю це. Натхнення Вам і тепла!
Які бурю несли
На своїх крилах,
І сідали на гіллях
Сплячих дерев,
Що мріяли
Напередодні весни?
Власне тобі,
Земле моя рідна
Співає сонце,
Яке іде до нас
Зі своїм Світлом
З божої Висоти,
І несе краще завтра.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Кожного божого дня
Родиться нове.
Бо так Бог хоче.
Коли збагнемо це
І приймемо, як своє,
Наші очі
Побачать небо.
09.03.2007р.
Найвища оцінка Надія Цокур 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-03-09 20:05:30
Переглядів сторінки твору 196
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4.83
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:56
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:01:25 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:02:17 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:09 ] - відповісти
Гарно, пане Василю! Чую тут Боже світло, воно струменить надією на КРАЩЕ ЗАВТРА!
Знайшов парочку помилок:
Сплячіх дерев - СПЛЯЧИХ
На передодні - НАПЕРЕДОДНІ (разом)
І приймемо як соє - СВОЄ?
Трошки заплутано звучать мені рядки:
Приймаємо по-свому
Не завжди
Мудрістю завтра
І так як треба - спростіть, будь ласка, це трошки, бо загалом вірш зрозумілий і мудрий, а тут - накручено...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:05:30 ] - відповісти
Дякую Вам, Пані Марійко за теплі слова. Я впевнений, що вони допоможуть мені іти далі стежкою віри і мрій, які колись здійсняться. Щиро дякую.
Дякую Вам, Пане Ярославе, що і Вам мій вірш сподобався. Дякую, що показали мої помилки.Я їх вже виправив. Якщо йдеться про Вами згадану стрічку, то я поставлю роздільні знаки.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба.
Може тепер, коли поставив інтерпункційні знакі стріяка стане більш зрозумілою. Я якось не дуже бачу щось, що належало б поміняти. Підскажіть, прошу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:34:54 ] - відповісти
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба. - що тут мається на увазі?
Що ЗАВТРА не завжди приходить МУДРІСТЮ і не завжди ТАК, як треба? Тобто, пропущене дієслово (приходить)?
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:15:05 ] - відповісти
Но, мені тут все зрозуміле. Бог дає, бо знає, яке буде "завтра". Ми тої " МУДРОСТІ ЗАВТРА" не знаємо. Не знаючи її, кожний з нас приймає " по-свому", значить, як сам хоче. А коли в нас нема віри, або вона слабка, то не завжди розуміємо і приймаємо "як треба" те, що Бог нам дає. Ось така моя думка. Чи всі з нею згідні? Незнаю.
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:53:33 ] - відповісти
Впевнена, буде мати Україна ліпшу долю, бо все-таки стільки навколо Світлих Людей. Пишу з великої літери два слова, бо надто важко залишатися Людиною нині, а іще важче зберегти, відкрити світові світло своєї душі. Щасти Вам!
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 22:13:31 ] - відповісти
Пане Василю! Думку Вашу вловив! Пропоную тоді, жи би й іншим було можна прудко зметикувати, записати тірядочки в такому варіанті:
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 23:30:26 ] - відповісти
Дуже,дуже дякую Вам за терпливість. Вибачайте, що я не завжди зрозумілими думками впливаю на українськи води. Повірте, що дуже хочу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:33:01 ] - відповісти
Я не тільки ВІРЮ, але й ЗНАЮ, відчуваю це. Натхнення Вам і тепла!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію