ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Шляхтич (1946) /
Проза
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Кого оспівували вітри,
Які бурю несли
На своїх крилах,
І сідали на гіллях
Сплячих дерев,
Що мріяли
Напередодні весни?
Власне тобі,
Земле моя рідна
Співає сонце,
Яке іде до нас
Зі своїм Світлом
З божої Висоти,
І несе краще завтра.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Кожного божого дня
Родиться нове.
Бо так Бог хоче.
Коли збагнемо це
І приймемо, як своє,
Наші очі
Побачать небо.
09.03.2007р.
Найвища оцінка Надія Цокур 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-03-09 20:05:30
Переглядів сторінки твору 196
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4.83
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:56
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:01:25 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:02:17 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:09 ] - відповісти
Гарно, пане Василю! Чую тут Боже світло, воно струменить надією на КРАЩЕ ЗАВТРА!
Знайшов парочку помилок:
Сплячіх дерев - СПЛЯЧИХ
На передодні - НАПЕРЕДОДНІ (разом)
І приймемо як соє - СВОЄ?
Трошки заплутано звучать мені рядки:
Приймаємо по-свому
Не завжди
Мудрістю завтра
І так як треба - спростіть, будь ласка, це трошки, бо загалом вірш зрозумілий і мудрий, а тут - накручено...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:05:30 ] - відповісти
Дякую Вам, Пані Марійко за теплі слова. Я впевнений, що вони допоможуть мені іти далі стежкою віри і мрій, які колись здійсняться. Щиро дякую.
Дякую Вам, Пане Ярославе, що і Вам мій вірш сподобався. Дякую, що показали мої помилки.Я їх вже виправив. Якщо йдеться про Вами згадану стрічку, то я поставлю роздільні знаки.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба.
Може тепер, коли поставив інтерпункційні знакі стріяка стане більш зрозумілою. Я якось не дуже бачу щось, що належало б поміняти. Підскажіть, прошу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:34:54 ] - відповісти
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба. - що тут мається на увазі?
Що ЗАВТРА не завжди приходить МУДРІСТЮ і не завжди ТАК, як треба? Тобто, пропущене дієслово (приходить)?
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:15:05 ] - відповісти
Но, мені тут все зрозуміле. Бог дає, бо знає, яке буде "завтра". Ми тої " МУДРОСТІ ЗАВТРА" не знаємо. Не знаючи її, кожний з нас приймає " по-свому", значить, як сам хоче. А коли в нас нема віри, або вона слабка, то не завжди розуміємо і приймаємо "як треба" те, що Бог нам дає. Ось така моя думка. Чи всі з нею згідні? Незнаю.
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:53:33 ] - відповісти
Впевнена, буде мати Україна ліпшу долю, бо все-таки стільки навколо Світлих Людей. Пишу з великої літери два слова, бо надто важко залишатися Людиною нині, а іще важче зберегти, відкрити світові світло своєї душі. Щасти Вам!
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 22:13:31 ] - відповісти
Пане Василю! Думку Вашу вловив! Пропоную тоді, жи би й іншим було можна прудко зметикувати, записати тірядочки в такому варіанті:
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 23:30:26 ] - відповісти
Дуже,дуже дякую Вам за терпливість. Вибачайте, що я не завжди зрозумілими думками впливаю на українськи води. Повірте, що дуже хочу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:33:01 ] - відповісти
Я не тільки ВІРЮ, але й ЗНАЮ, відчуваю це. Натхнення Вам і тепла!
Які бурю несли
На своїх крилах,
І сідали на гіллях
Сплячих дерев,
Що мріяли
Напередодні весни?
Власне тобі,
Земле моя рідна
Співає сонце,
Яке іде до нас
Зі своїм Світлом
З божої Висоти,
І несе краще завтра.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Кожного божого дня
Родиться нове.
Бо так Бог хоче.
Коли збагнемо це
І приймемо, як своє,
Наші очі
Побачать небо.
09.03.2007р.
Найвища оцінка Надія Цокур 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Майстер-клас / Майстер-клас
Про публікацію
Дата публікації 2007-03-09 20:05:30
Переглядів сторінки твору 196
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Народний рейтинг 4.83
Рейтинг "Майстерень" 4.5
Самооцінка твору автором -
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - І півріччя 2008»
Автор востаннє на сайті 2008.06.13 10:56
Автор у цю хвилину присутній
Коментарі
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:01:25 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 09:02:17 ] - відповісти
Пане Василю, напрочуд вдалий вірш: зримий, образний, барвистий. Як гарно: вітри сідають на гілля замріяних дерев, оспівують ріду землю.І скрізь: у пісні вітрів, у світлі сонця, у новому народження "бо так Бог хоче",відчувається Весна, яку треба прийняти нам щиро, і тоді "наші очі побачать небо".
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:09 ] - відповісти
Гарно, пане Василю! Чую тут Боже світло, воно струменить надією на КРАЩЕ ЗАВТРА!
Знайшов парочку помилок:
Сплячіх дерев - СПЛЯЧИХ
На передодні - НАПЕРЕДОДНІ (разом)
І приймемо як соє - СВОЄ?
Трошки заплутано звучать мені рядки:
Приймаємо по-свому
Не завжди
Мудрістю завтра
І так як треба - спростіть, будь ласка, це трошки, бо загалом вірш зрозумілий і мудрий, а тут - накручено...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:05:30 ] - відповісти
Дякую Вам, Пані Марійко за теплі слова. Я впевнений, що вони допоможуть мені іти далі стежкою віри і мрій, які колись здійсняться. Щиро дякую.
Дякую Вам, Пане Ярославе, що і Вам мій вірш сподобався. Дякую, що показали мої помилки.Я їх вже виправив. Якщо йдеться про Вами згадану стрічку, то я поставлю роздільні знаки.
Бачу я, бачиш ти
Все те, що є.
Лиш те, що Бог дає,
Приймаємо по-свому.
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба.
Може тепер, коли поставив інтерпункційні знакі стріяка стане більш зрозумілою. Я якось не дуже бачу щось, що належало б поміняти. Підскажіть, прошу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:34:54 ] - відповісти
Не завжди
Мудрістю завтра,
І так як треба. - що тут мається на увазі?
Що ЗАВТРА не завжди приходить МУДРІСТЮ і не завжди ТАК, як треба? Тобто, пропущене дієслово (приходить)?
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:15:05 ] - відповісти
Но, мені тут все зрозуміле. Бог дає, бо знає, яке буде "завтра". Ми тої " МУДРОСТІ ЗАВТРА" не знаємо. Не знаючи її, кожний з нас приймає " по-свому", значить, як сам хоче. А коли в нас нема віри, або вона слабка, то не завжди розуміємо і приймаємо "як треба" те, що Бог нам дає. Ось така моя думка. Чи всі з нею згідні? Незнаю.
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:53:33 ] - відповісти
Впевнена, буде мати Україна ліпшу долю, бо все-таки стільки навколо Світлих Людей. Пишу з великої літери два слова, бо надто важко залишатися Людиною нині, а іще важче зберегти, відкрити світові світло своєї душі. Щасти Вам!
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 22:13:31 ] - відповісти
Пане Василю! Думку Вашу вловив! Пропоную тоді, жи би й іншим було можна прудко зметикувати, записати тірядочки в такому варіанті:
Не зАвжди
Мудрістю - ЗАВТРА,
І так, як треба...
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 23:30:26 ] - відповісти
Дуже,дуже дякую Вам за терпливість. Вибачайте, що я не завжди зрозумілими думками впливаю на українськи води. Повірте, що дуже хочу.
Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:33:01 ] - відповісти
Я не тільки ВІРЮ, але й ЗНАЮ, відчуваю це. Натхнення Вам і тепла!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію