ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Вона не з тих, хто продає себе
Вона не з тих, хто продає себе.
Вона – не «лялька Барбі» на вітрині.
Вона…Як є! І хтось поставить хрест
Хотів на ній, але цвіте донині.

Хтось заздрив і ламав її життя…
Вона – жива, лишилася привітна –
Не задушила буднів жорстких мла
Її жагу прекрасного і світла.

Образа у душі їй не пече,
Зростаючи в випробуваннях долі,
Вона не продається!!! Гіркий щем
Пронизує мене на кожнім слові.

Танцює і сміється від душі,
І балансує поміж пеклом й раєм –
Живе на повну, і склада вірші –
Розквітнув світ – здавалося, вмирає!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-11 16:32:59
Переглядів сторінки твору 2731
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.529 / 5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.01.19 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-07-11 17:07:38 ]
Я на гору круту, крем"яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать!


Вірш гарний, але в мене викликає сумнів другий рядок третьої строфи. Він не вписується в розмір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-07-11 17:21:29 ]
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-11 17:29:30 ]
згодна))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-11 20:16:53 ]
дух вірша оптимістичний і це прекрасно,але може краще сказати:баланс тримає поміж пеклом й раєм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-12 08:03:18 ]
Віро, ідея оптимізму - вічна. Хай ваша героїня живе і радіє дню. Щодо балансу моя порада: "І балансує поміж пеклом й раєм"? Як?
Із "палачем" проблема - немає в українській мові палача (хоч в житті - чимало), є слово "кат". Рядок треба переробити, але ж на користь віршеві! З теплом - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-12 09:48:06 ]
Лесю, Ви найуважніша з читачів, знаючи, що "палача" нема)), я все-таки внесла його, щоб зауваження почути)) і чекати на більш вдалу заміну для збереження рими))
І про баланс у Вас вийшло прекрасно, величезне спасибі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-07-27 05:03:04 ]
Добридень, Вітонько!
Я трошки видозмінив вірш. Вибачте, коли що не так.
Зрештою, заберіть цей комент, та й з кінцями.

Вона не з тих, хто продає себе.
Не лялька Барбі на чиїсь вітрині.
Така, як є! І хтось поставив хрест
На ній давно... Але цвіте донині.

Хтось заздрив і ламав її життя…
Вона ж натомість, як завжди, привітна –
Не задушила днів гірких імла
Її жагу прекрасного і світла.

Образа у душі їй не пече,
І посміхається випробуванням долі.
Вона не продається!!! Тихий щем
Пронизує мене на кожнім слові.

(Два останніх рядки цієї строфи я не зрозумів: йшлося про героїню, а тут раптом мова переходить на авторку?)

Танцює і сміється від душі,
І вірші пише, і пісень співає...
Хоч все життя по суті на межі
Між темним пеклом і пресвітлим раєм.

Найбільші зауваження у збігах приголосних, найперше - "пеклоМЙРаєм", слово "вІрші" має наголос на першому склоаді, та й займенник "вона" спочатку повторювався занадто часто.

Пишіть!
Бажаю Вам гарної долі!!!