ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
* * *
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро

Артур Курдіновський
2026.03.06 00:43
Я - Зима (сонет)
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.

Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",

Володимир Бойко
2026.03.06 00:21
Довколополітичні думки -10
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів. Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність. Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади. Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги. Злочинам сприяють б

Богдан Манюк
2026.03.05 19:21
Братство Каменя
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах

Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук

Євген Федчук
2026.03.05 17:59
Легенда про раффлезію
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він

Ігор Терен
2026.03.05 15:16
Оксюморони когнітивного дисонансу
                    І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,

Ольга Олеандра
2026.03.05 11:31
Весна. Нарешті.
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.

Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.

Іван Потьомкін
2026.03.05 11:30
ДОРОГА
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.

2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,

Борис Костиря
2026.03.05 11:24
Полон
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.

Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,

Микола Дудар
2026.03.05 10:09
***
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…

І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,

Юлія Щербатюк
2026.03.05 07:00
Уплелась неминучість у долі
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.

І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Вимпел
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
Белое
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
Донбаський гамбіт
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Вінець сотворіння (Jefferson Airplane)
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Вона не з тих, хто продає себе
Вона не з тих, хто продає себе.
Вона – не «лялька Барбі» на вітрині.
Вона…Як є! І хтось поставить хрест
Хотів на ній, але цвіте донині.

Хтось заздрив і ламав її життя…
Вона – жива, лишилася привітна –
Не задушила буднів жорстких мла
Її жагу прекрасного і світла.

Образа у душі їй не пече,
Зростаючи в випробуваннях долі,
Вона не продається!!! Гіркий щем
Пронизує мене на кожнім слові.

Танцює і сміється від душі,
І балансує поміж пеклом й раєм –
Живе на повну, і склада вірші –
Розквітнув світ – здавалося, вмирає!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-11 16:32:59
Переглядів сторінки твору 3084
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.529 / 5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-07-11 17:07:38 ]
Я на гору круту, крем"яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать!


Вірш гарний, але в мене викликає сумнів другий рядок третьої строфи. Він не вписується в розмір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-07-11 17:21:29 ]
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-11 17:29:30 ]
згодна))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-11 20:16:53 ]
дух вірша оптимістичний і це прекрасно,але може краще сказати:баланс тримає поміж пеклом й раєм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-12 08:03:18 ]
Віро, ідея оптимізму - вічна. Хай ваша героїня живе і радіє дню. Щодо балансу моя порада: "І балансує поміж пеклом й раєм"? Як?
Із "палачем" проблема - немає в українській мові палача (хоч в житті - чимало), є слово "кат". Рядок треба переробити, але ж на користь віршеві! З теплом - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-12 09:48:06 ]
Лесю, Ви найуважніша з читачів, знаючи, що "палача" нема)), я все-таки внесла його, щоб зауваження почути)) і чекати на більш вдалу заміну для збереження рими))
І про баланс у Вас вийшло прекрасно, величезне спасибі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-07-27 05:03:04 ]
Добридень, Вітонько!
Я трошки видозмінив вірш. Вибачте, коли що не так.
Зрештою, заберіть цей комент, та й з кінцями.

Вона не з тих, хто продає себе.
Не лялька Барбі на чиїсь вітрині.
Така, як є! І хтось поставив хрест
На ній давно... Але цвіте донині.

Хтось заздрив і ламав її життя…
Вона ж натомість, як завжди, привітна –
Не задушила днів гірких імла
Її жагу прекрасного і світла.

Образа у душі їй не пече,
І посміхається випробуванням долі.
Вона не продається!!! Тихий щем
Пронизує мене на кожнім слові.

(Два останніх рядки цієї строфи я не зрозумів: йшлося про героїню, а тут раптом мова переходить на авторку?)

Танцює і сміється від душі,
І вірші пише, і пісень співає...
Хоч все життя по суті на межі
Між темним пеклом і пресвітлим раєм.

Найбільші зауваження у збігах приголосних, найперше - "пеклоМЙРаєм", слово "вІрші" має наголос на першому склоаді, та й займенник "вона" спочатку повторювався занадто часто.

Пишіть!
Бажаю Вам гарної долі!!!