ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Завтра
А завтра сонце вийде, як ніколи, рано,
і забуяє пишний мак, як свіжа рана,
і я з’явлюся із туману – без обману,
немов мана.

Ні краплі злості. Невагома і незрима,
віддам обіцянки, яких ти не дотримав,
і вийду, зопалу не грюкнувши дверима,
бо спить вона,

яку закутав ти у ласку, мов у коцик.
Не зачеплю…І навіть не погляну косо.
Не обітну – яка спокуса! – чорні коси…
Бо відпекло.

Бо все скінчилося - сушімо, брате, весла,
бо я згоріла. Ця істота - безтілесна.
Та у вселенськім колообігу воскресну
тобі на зло.

Я буду інша – світла, ніжна, колискова,
і буде дім, поріг і оберіг – підкова,
і обірветься все, як завжди, випадково -
на сотий рік.

І завтра знов плести канати чи тенета
не буде сенсу. Долілиць впаде монета,
а отже – це пора очікування злету.
Почався лік…




Найвища оцінка Анатолій Мельник 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ельфійка Галадріель 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-25 15:48:01
Переглядів сторінки твору 4185
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.284 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-25 17:43:21 ]
І завтра знов гребсти від тебе, Свєто
Не буде сенсу. Манєти нєту,
А отже - це пора , моя коб`єто,
Іти на бік
лю-лю, бібІк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 17:44:46 ]
Зеньо, що за Свєта? З ким зраджуєш красунь із ПМ? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 18:43:48 ]
Мережа велика, а серце в Зені, видав, ще місткіше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 18:45:20 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-25 18:10:42 ]
Дуже вдало підібраний ритм, пасує до змісту вірша :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 18:42:42 ]
Подобається такий собі песимістичний оптимізм. Оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 18:47:35 ]
Приємно зустріти розуміння, дяка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 18:55:04 ]
Так, оригінальний ритм. Де ти такої мудрості жіночої понабиралася, Вандо, в твої-то роки? :)) А ще 99 років попереду :)
Щось мені хоцца з маленької літери розпочати рядок після "бо спить вона,"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 18:57:49 ]
Чорі, то не я - то лірична героїня :о))
А щодо великих літер на початку рядків, я їх узагалі не дуже люблю, тому буду щось із ними робити...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 18:59:40 ]
Ну от, не дала тобі комплімент зробити :)
Ні, я маю на увазі саме той рядок, бо дуже вже він продовженням звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 19:01:36 ]
Правильно - звучить, бо і є прямим продовженням :) Уже пофіксала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-25 19:04:37 ]
Вандо, у мене є щось дуже схоже по відчуттям на россійській... "Бо я згоріла. Я - істота безтелесна..."
і далі через кому, не краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 19:07:53 ]
Приємно відчувати близькість душ :)
Стосовно пропозиції твоєї, мені не хочеться повтору "я" в одному рядку, бо героїня фактично втрачає зв"язок із власним "я" і дивиться на себе збоку, як на 3-тю особу, "цю істоту"...
А щодо коми - може, і слушно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-25 19:09:33 ]
Ні, все-таки не можна коми - бо потім героїня даля повертається до власного "я" і говорить про себе вже у першій особі :) Дякую за думку, Толю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-25 19:17:22 ]
Відповідь поета з власним голосом!:))
А R1 і R2 - то все відносно. Читають не титули, а ІМЕНА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-07-27 04:02:15 ]
Вандо, дуже симпатичний мені вірш.
Класно "розкадровано".
І та монета, що падає долілиць, знаменуючи початок - дуже доречна в цьому "поетичному сценарії".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-28 13:49:41 ]
Дякую, Володю, за прихильність :)