
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Мойсей Фішбейн (1946) /
Вірші
Леонард Коген. ОСЬДЕ ВАЛЬС
Контекст : FEDERICO GARCIA LORCA Leonard Cohen
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Леонард Коген. ОСЬДЕ ВАЛЬС
(За Федеріко Ґарсія Лоркою)
Десять гарних панянок у Відні.
І плече, плаче Смерть на плечі.
Передпокою тисяча вікон.
Голубиної смерті плачі.
І окраєць, відтятий від ранку,
В Ґалереї Морозу повис.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальсу замкнуті вуста.
Я жадаю тебе, я жадаю
Там, де мертвий журнал на стільці.
У печері віночка лілеї,
Де любові нема, навманці.
В ліжку, там, де пітнявіє місяць,
Де в горланні сліди і пісок.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Обійми переламаний стан.
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Осьде Відень, концертна зала,
Повна поглядів ця круговерть.
Хлопчаки позмовкали у барі,
Вже засуджені блюзом на смерть.
Хто ж несе до твоєї подоби
Ту гірлянду обтятих сльозин?
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальс, він роками вмира.
Ось горище, де граються діти,
Де я маю з тобою лягти
У примарі угорських ліхтарень
В полуденні солодкі світи,
Я побачу прикутих до горя
І овечку, й лілеї снігів.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс
"Ти знай, повік не забуду тебе!"
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Ми станцюєм з тобою у Відні,
Де я маску ріки понесу.
Ґіацинт на моєму рамені,
Твоїх стегон пригублю росу.
І душа моя згине в альбомі,
Де світлини, де мох. І вуста,
І твоєї краси половіддя
Понесуть мою скрипку й хреста.
Ти нестимеш мене у тім танці,
Він обіймами нас обів’є.
О, любове моя, Осьде вальс, осьде вальс,
Він є твій. Все твоє, все твоє.
З англійської
переклав Мойсей Фішбейн
Оригінальне виконання: Leonard Cohen
Take This Waltz
(After Federico Garcia Lorca)
Десять гарних панянок у Відні.
І плече, плаче Смерть на плечі.
Передпокою тисяча вікон.
Голубиної смерті плачі.
І окраєць, відтятий від ранку,
В Ґалереї Морозу повис.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальсу замкнуті вуста.
Я жадаю тебе, я жадаю
Там, де мертвий журнал на стільці.
У печері віночка лілеї,
Де любові нема, навманці.
В ліжку, там, де пітнявіє місяць,
Де в горланні сліди і пісок.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Обійми переламаний стан.
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Осьде Відень, концертна зала,
Повна поглядів ця круговерть.
Хлопчаки позмовкали у барі,
Вже засуджені блюзом на смерть.
Хто ж несе до твоєї подоби
Ту гірлянду обтятих сльозин?
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальс, він роками вмира.
Ось горище, де граються діти,
Де я маю з тобою лягти
У примарі угорських ліхтарень
В полуденні солодкі світи,
Я побачу прикутих до горя
І овечку, й лілеї снігів.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс
"Ти знай, повік не забуду тебе!"
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Ми станцюєм з тобою у Відні,
Де я маску ріки понесу.
Ґіацинт на моєму рамені,
Твоїх стегон пригублю росу.
І душа моя згине в альбомі,
Де світлини, де мох. І вуста,
І твоєї краси половіддя
Понесуть мою скрипку й хреста.
Ти нестимеш мене у тім танці,
Він обіймами нас обів’є.
О, любове моя, Осьде вальс, осьде вальс,
Він є твій. Все твоє, все твоє.
З англійської
переклав Мойсей Фішбейн
Оригінальне виконання: Leonard Cohen
Take This Waltz
(After Federico Garcia Lorca)
Контекст : FEDERICO GARCIA LORCA Leonard Cohen
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію