ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Еротика

 ОКТАВНЕ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-24 12:56:55
Переглядів сторінки твору 9122
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.784 / 5.5  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-25 01:57:19 ]
of course you are my bright little star...
willkommen in Koenigsberg!:-)
як
ночі викручені випадком
аверсом стретої драхми -
кроманьонцьом крадуться
в претерітум
підпахи чесні книжки
махаони закладками
перекинуті з мосту
недбалості
жартівливі бонги
& липучкові сейшена
та й що хто страхатися
там де ми - там-тами

vigama!

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-25 02:04:47 ]
сцена
безмежна
тіні
напівпрозорі
зорі втомилися
sorry
тиха музика
чари
наших нічних
марень

you is what you are?
you are what you is?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-09-25 16:56:24 ]
Місяць і Сонце
І "зоряні спалахи блюзу"
Соло Чорнявої Жінки - "півкроковий степ"
Хтивий Пегас на ПМ знову зваблює Музу
Музика звуків заводить, як сам Archie Shepp
Сонце і Місяць і Жінка і солод любові -
Магія пристрасті чується в кожному слові.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-25 20:25:08 ]
Та не такий вже він і хтивий, той Пегас :)) Просто втомлений музами коник :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-12-08 04:04:24 ]
гарно... і академічно...
Чорі, подаруйте пристрасть!
спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-08 12:14:52 ]
подарувати? - легко! бери! тільки, думається, в тебе своєї пристрасті дуууже багато :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-17 02:28:47 ]
Браво. Я перечитував разів зо 5. Просто чудесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-17 02:43:55 ]
Ех, до октави 3-х разів не вистачило :) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-17 02:48:13 ]
Я ж точно не рахував..
Може там кварта вийшла))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 19:05:09 ]
Здатність створювати подібні речі для себе я називаю чуттєвістю до підсвідомого. Мені не вистачає здібності занурюватись на такий рівень, ну, не рахуючи усього іншого, що мені теж не вистачає : )) – але тим більше моє захоплення «пірнальниками». Закінчення вірша надає трохи несподіваного ракурсу усьому попередньому, аж дух перехоплює. Такі ось моменти у твоїй поезії, Чорі, начисто вимикають у мені ту невеличку частку аналітичних здібностей, якою мене наділила матінка-природа, одні відчуття залишаються. : )) Усе так органічно, що «до-ре-місність» залишається абсолютно непоміченою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 20:47:14 ]
То для видиху не вистачило двох нот в октаві - звідси і таке закінчення :) Втім, "ти" і "я" - це альфа і омега всього.
А те, що відчуття залишаються, то добре, хоча твої аналітичні здібності мені дуже імпонують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-07 09:32:03 ]
Мені хватило перших двох рядків:
Довгих дощів пора
Реквієм літу хтивий.

--Ми молоді, дурненькі, ціле літо все бігом та бігом, на грядку, позагоряти, нашвидко покохалися... А як прийшла осінь та зарядив дощ, як залягли...але це вже порнографія а не поезія. Вибачте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-07 11:11:27 ]
Вибачаю. Кожен має право на своє сприйняття, навіть невірне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 14:04:58 ]
Дуже образно, грайливо і завульвано - від кульмінації в зафаті - не часто, так влучно можна висловитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-23 19:38:34 ]
Яка мила обмовочка за дядьком Фройдом :)
Дяка, Лелю.