БРІВШИ ЧЕРЕЗ ДІЛ

1 варіант
Брівши через діл, в цю нічку,
Брівши через діл,
Заросила всю спідничку,
Брівши через діл.

Хор: В Дженні змокло все в цю нічку,
Ніжки і довкіл,–
Заросила всю спідничку,
Брівши через діл.

Якщо хтось когось стрічає
Там, де верболіз,
Якщо хтось когось цілує,–
Чи ж це варто сліз?

Хор:

Якщо хтось когось стрічає,
Брівши по росі,
Якщо хтось когось цілує,–
Чи ж знать мають всі?

Хор:

2 варіант
Якщо хтось когось стрічає там, де верболіз,
Якщо хтось когось цілує, вже не треба сліз.
Кожен хтось когось та має, лиш не маю я,
Хоч і люблять мене хлопці,– доля це моя!

Якщо хтось когось стрічає, брівши між полів,
Якщо хтось когось цілує, вже не треба слів.
Кожен хтось когось та має, лиш не маю я,
Хоч і люблять мене хлопці,– доля це моя!

Якщо хтось когось стрічає, як прямує вдаль,
Якщо хтось когось цілує, зайва вже печаль.
Кожна Дженні має Джокі, лиш не маю я,
Хоч і люблять мене хлопці,– доля це моя!

ЗИМА ЖИТТЯ

Так тішить зір зелений вбір
Діброви навесні;
Після дощів весь луг зацвів
В ці благодатні дні.
Й хоч швидкоплинні втіхи ці –
Сніг землю замете, –
Зима мине й весна верне
Нам знов блаженство те.

Прийде ж пора, що із двора
Зима вже не піде:
Навік вже ліг на скроні сніг,
Й могильний холод жде.
Старечих днів біль і журба,
Ночей безсонних муть;
О, юності дні золоті,
Уже вас не вернуть!

ЗА ДАВНІ ДНІ

Чи ж давню дружбу нам забуть,
Зректися і вві сні?
Чи ж давню дружбу нам забуть
І давні дні?

Хор: За давні дні, мій друже,
За давні дні
Ми вип’ємо і ще наллєм,
За давні дні.

За дружбу нашу і любов,
За дні ті осяйні;
Ми вип’ємо і ще наллєм
За давні дні.

Хор:

Вдвох маргаритки на горбах
Ми рвали навесні;
З тих пір втомились ми блукать
На чужині.

Хор:

Ми вдвох плескались у струмку
В спекотні літа дні;
З тих пір моря між нас лягли
В далечині.

Хор:

Моя рука ось, друже мій,
Дай і свою мені;
Давай же вип’ємо ще раз
За давні дні.

Хор: