ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Ілюк / Вірші

 САМОПІЗНАННЯ
Ти не вмираєш. Ти вічний геній життя.
Смерті нема тобі. Тобі є Буття.
Світу нема в тобі. Всесвіт натомість Є.
В сяйві, а не в пітьмі світить обличчя твоє.

Твориш свої вірші, сонети свої малюєш.
Віриш рукам Його - Руками Його цілуєш.
Знаєш давним-давно, що майже Його згубиш:
Нащо тоді знову молитвами вслід голубиш?

Де ти таке є, що вічно живеш "Ними"?
Всує ім’я твоє не назове "Рима".
Де ти таке? Є? Всесвіту геній Слів,
Хто тебе із думок моїх віршЕм сплів?

Хто тобі думки мої в свої втілив навік?
Хто тобі любов мою зрадою врік?
Хто тобі болем моїм пісні склав?
Хто нам з тобою життя вічне дав?

Тлумачення:
1. "Ними" - тобто "Людьми" (з людьми).
2. "Рима" - у значенні "не заримується", не розкриється таємниця.
3. "Віршем сплів" - містика твору: "у момент написання вірша розкривається внутрішній зміст поета", вірш пояснює все.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-22 02:08:32
Переглядів сторінки твору 7003
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.460 / 5.25  (4.696 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.548 / 5.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.12.04 21:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 03:31:21 ]
Пані Ольго, Ви часом з Палашею Кукуй не з одного садочку? Вона теж полюбляє виказувати свої безпосередні емоції в такий спосіб, а потім тлумачити їх :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 21:03:52 ]
Любо, схоже, ви завчасно налаштували себе на несприйняття? :(
Як на мене, твір інтригує своїми розшуками, і деякими відповідями, близькими до одкровень.
Можливо внутрішні паузи нерівномірні, але якщо спробувати зрозуміти, що за ними стоїть, то вельми і вельми цікаво виходить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 22:03:34 ]
Можливо, Володю. Але тоді вкажіть, де тут криється інтрига, а тим паче одкровення. Ми ж говоримо про поетичний твір, а не про американизований "концерт-лекцію" у протестантській церкві? Тому я наївно припускала, що твір має нести ще якісь художні ознаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 22:15:42 ]
Розумієте, Любо, мої висновки опираються на мої погляди на мистецтво, на творчість. Згідно цих поглядів - мистецтво відбувається в нас, авторах, а, наприклад, вірші, - це відображення, віддзеркалення процесів. Зараз я би не хотів якось трактувати моє розуміння досить інтимних сфер, яких можливо торкається ця композиція Ольги Ілюк. Вам, Любо, це навіть простіше уявити, ніж почути від мене.
Це прояви самобутності, і давайте акуратно себе з нею будемо поводити, а то можемо випадково щось і зламати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 22:34:58 ]
Да заради Бога, Володю! Врешті решт, під небом місто є усім... А прояви самобутності є навіть у самок богомола :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-10-23 01:08:55 ]
"Палашею Кукуй не з одного садочку..." А хто така Палаша Кукуй? Ні, я не з садочку, я з того виміру, якому невтямки подібні звинувачення та порівняння. Зокрема й порівняння з концертом-лекцією. Ніколи не жила в Америці і не чула протестантських виступів. Далебі, у Вас дивні асоціації виникли з цим віршем. Лишіться їх і не варто коментувати те, що залишається для Вас цілком незрозумілим, пані небогомолка...
А Вам, Володю, дякую, приємно, що САМЕ ВИ відчули цей вірш вірно:)))
Я ж не розміщую тут вірші заради рейтингів чи самовозвеличення, а просто - заради світла, яке намагаюсь втілити у слова... До речі, Чорнявенька, мені Вас щиро жаль, Ваша чорнота вас таки погубить! (без жодного стосунку до цієї поезії, вона тут ні до чого... відчуваю так:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-23 01:55:46 ]
Пані Олю, залиште ваші відчуття для тих, хто спроможний зрозуміти і оцінити ваш світ. Я лише говорила про рівень подачі, а не про сам факт вашого "богошукання".
А чорний - як і білий - занадто складні кольори, щоб залежати від будь-чиїх відчуттів, навіть ваших.
І взагалі - у моєму питанні було більше гумору, ніж серйозних речей. Навіть Зеньо Збиток, гумор якого ви так поважаєте, не зробив би це делікатніше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-11 02:03:48 ]
Медетативно. Ніби пошуки предковічної суті Всесвіту. Складний і дуже цікавий вірш.