ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сусанна Барабанова / Вірші

 БУЛА ВІДЬМА
Образ твору Згадай дивний шурхіт соснової гущі,
розчахнутий яр, як роззявлена паща...
Сюди позбігались загублені душі.
Твоя серед них - найстаріша пропаща.
Твоя сивина, і страхи, і тремтіння
зрослися з туманом, як серце із болем,
і ти відчуваєш, що щось між камінням
цілком мовчазне і сповна задоволене...

Чуєш? Згадай! Ці могили на лоні
природи, що начебто була сакральна;
водоймища втоми п'янкі і солоні
зціляють на мить твій параліч (осанна?)
І ти, гнилизну прикриваючи плоттю,
від миті до миті, від миті до миті,
до старости, смерти виламуєш ноту, -
не можеш дійти і не здатна відмитись...

Полинь... трохи крови...
плоди мандрагори...
полум'я гасне...
колоти поліна...
Доварюєш зілля,
довалюєш гору,
звиваєшся лісом,
збиваєш коліна...
Усе. Видихай.
Тільки не озирайся.
Вдивилась,
вдавилась,
здимилось,
немає.
Поглянь - білий голуб.
Торкнися - це ряса.
Бери і вдягайся, рушаєм.
Світає.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-11-02 04:55:50
Переглядів сторінки твору 5329
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.662 / 5.38  (4.426 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 4.743 / 5.5  (4.459 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.12.31 07:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-02 11:03:52 ]
Вельми цікаво і талановито, але з таким ніком я вас, на жаль, принципово не можу оцінювати ні коментувати.
Це принципова позиція адміністрації ресурсу. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-02 19:30:47 ]
Володю, ви наштовхнули мене на бажання пробігтись по сторінках ПМ і подивитись, як далеко простягається "принциповість адміністрації ресурсу" :) Очікую кілька приємних знахідок :) Чи не занадто серйозно ви ставитесь до ніків, які не несуть в собі свідоцтв психічної хвороби і т.ін. :)

Примхо, дійсно, несподіване рішення у вірші. І справді цікаве.
Тільки от:
"до старости, смерти" - до старост(і), смерт(і)?
"що щось" - якось не теє... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сусанна Барабанова (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-03 12:13:10 ]
№1 - я щиро перепрошую, але що саме вам не довподоби в моєму ніці?
№2 - ні-ні, саме "смерти" і "старости", за тим українським правописом, яким він був до русифікації. думаю, якщо ми втратили чистоту мови вербально, то хоча б у своїх рукотворіннях можемо її повернути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-03 12:58:29 ]
Аби не було конфліктів, адміністрація і пропонує певні правила, яких на сторінках Майстерень варто дотримуватись.
І це жорстка позиція адміністрації - все, що конфліктує із іменами достойних, а часом і видатних людей, - а це не тільки твори наших авторів, але і їх "ніки" - повинно виправлятися, або видалятися. І тут у нас жодного панібратства бути не може. Є межі, за які ми ситуацію не випускаємо.
Кожень день на сайті реєструються дивовижні "ніки", які адміністратор видаляє як чужі нашій ідеології.
Тобто, адміністратору сказано, - дивись на ці речі очима авторів рівня R i R1. Якщо, скажімо, ніки "Золота Жінка", "Чорнява Жінка", "Блакитна Кішка" можуть викликати певну поблажливість, і сусідство творів під авторством, скажімо, Симоненка і "Золотої Жінки" (за високої якості творів останньої) у більшій мірі допустиме, аніж "не". То уявити собі ім'я Юрія Липи поруч із "одна Примха" ми не можемо.
Пропонуємо вам "одна Примха" спробувати нас зрозуміти і підібрати більш гідний високого поетичного товариства "нік"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сусанна Барабанова (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-08 22:59:17 ]
Я щиро прошу пробачення в шановної адміністрації. Але "Примха" - мій літпсевдонім. Я не пишу під справжнім іменем у дуже високих цілях. Невже маю міняти пашпорта, аби тільки вгодити всім? А "одна" туди додалося лише тому, що одне слово не реєструвалося. Що порадите? Придумати собі инший псевдонім? Більш гідний високого ПОЕТИЧНОГО товариства? Та яка ж поезія без свободи? Неправильною була б моя свобода, якби я реєструвалась під різними ніками, які, проте, догідно би звучали для адміністрації. А оскільки я - Примха, - і це моє майбутнє, то може шановна адміністрація все-таки поставиться до цього з повагою чи принаймні милостиво? У протилежному випадку, якщо це дійсно настільки для вас неприйнятно, прошу стерти з цього сайту будь-які сліди мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-09 14:07:53 ]
І ми перепрошуємо, що такі надоїдливі із цим усім "дріб'язком".
"Примха", як на мене, годиться, а ось "одна" - ні.
Виберіть собі щось гарненьке - наприклад,"Весела, Підступна, Поетична..." але гармонійна "Примха", аби Нік не ніс у собі зерна конфлікту.