ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.09.10 01:27
Золототліє
І я скажу хоч слово про оту!..
Ох, осінь!..
Давню мету душі безголосої –
Золотіти!
Листки ослабілі – мої невбережені діти.
І я зловлю хоч менше на льоту
До вирви світу.
Скарбе крихкий мій, чадо тривожне!

Микола Дудар
2024.09.09 21:55
***
Дані відсутні. Поруч Аглая.
Серпень спішить… По дорозі
Не висстачає лише бабая
Краще було б залишитися в прозі...
Йдемо по-прямій. Північ. На Схід
Кожен по черзі на варті…
Небо над нами, замулений вхід
Ворог… ну виродки кляті…

Юлія Щербатюк
2024.09.09 18:45
Осінь (хайку)
У моїм саду
Буяє осінь
Літо у минулому

Листя опада
Додолу летить
Рідіють крони руді

Шон Маклех
2024.09.09 15:58
Офіра в темряві
Збудували над річкою замок
На кручі, над урвищем,
І став він найпорожнішим,
З найтемнішими баштами
І кімнатами.
Збудували його випадково,
Ненароком начебто,
З цеглинок світла –

Шон Маклех
2024.09.09 15:40
Берег нашого племені
Наше плем’я скрипалів зібралось
На березі каламутного моря –
До потвори зубатої порту:
Полювати на череватого кита-пароплава,
Залазити в його ненаситне нутро,
А потім пожирати достиглі плоди-помаранчі
І шматки мертвих тварин,
І переміщуватись у ча

Володимир Бойко
2024.09.09 13:09
Війна війні
Війна – спосіб існування диктатури. Маніяки насолоджуються роллю вбивці, але погано уявляють себе у ролі жертви. Убивць обирає диявол, хоча вони вважають себе богообраними. Ті, що затівають війни, тримаються подалі від поля бою. Оскаженілий ро

Юрій Гундарєв
2024.09.09 08:53
Полтавський біль
вересня окупанти завдали ракетного удару по Полтаві.
Дві балістичні ракети — одну за одною - вони скерували в Інститут зв'язку та сусідню з ним лікарню.
Атака сталася у той момент, коли люди спускалися в укриття після сигналу повітряної тривоги.
Від

Артур Курдіновський
2024.09.09 07:13
Пам'яті поета і воїна Олеся Жученка
Я чекав на Вас, друже, на Ваші слова і на вірші.
Кожне слово - це зброя, і Ви довели це не раз.
Сподівався, Ви тут. Ну а Ви вже давно значно
вище,
Там, де вже неважливим здається крилатий
Пегас.

Друже! Тут - все без змін. Вбита щирість лежить

Микола Дудар
2024.09.09 06:15
***
Велика дяка бездоріжжям
Я зрозумів — хто я такий…
Фінальну стрічку не розріжу
Допоки скрізь одні граки…
Вони щось знають, безумовно
Їх колір чорний чорни… кар-р
Згадалась притча про підкови…
А ще чомусь іх чоботар…

Віктор Кучерук
2024.09.09 05:59
* * *
Солодкі пахощі магнолій
І ледь помітний ранній бриз, –
Щодня бентежили доволі
Украй закоханих колись.
М’яким биттям струмливі хвилі
Щоніч терзали береги,
Де ми стояли і ходили,
І розлучитись не могли.

Ілахім Поет
2024.09.09 00:03
Антиутопія
Не життя – антиутопія.
Сірість гірша, ніж пітьма.
Телевізор – дилер опію
Для холопів задарма.
Знов і наново насвистано -
І навіщо голова?
Все, що звідси – вища істина.
А правдивії слова -

Юрій Лазірко
2024.09.08 23:40
my dear Ukraine
excruciating happiness
sweet pain
that's what I feel for you
my dear Ukraine

maidans grow hopes in news
old promised lands
words board my drifting heart

Іван Потьомкін
2024.09.08 20:53
***
Дивитись в очі смерті...
Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,

Леся Горова
2024.09.08 14:57
Земле-нене
Знову осінь із сумом вінчана.
Їй туманами - білий вельон.
Засипаєш журбу із відчаєм
Ти собою, о, земле-нене!

І від того, що сиро кутаєш,
Заливаєш себе печаллю.
Паперовими квітнуть рутами

Ольга Олеандра
2024.09.08 14:44
Може, ти ...
Кожна історія має добігти кінця.
Наша [так сталось] завершилась ще до початку.
Хоч я і бачу [у пам’яті] твого лиця
риси кохані. Це все, що лишилось на згадку.

Кожна історія містить прихований сенс.
Якщо знайти, [сподіваюсь] біль стане світлішим.
С

Євген Федчук
2024.09.08 13:42
Легенда про річку Інгул
Сидять дідусь з онуком над ставок,
За поплавцями мовчки позирають.
Та риба щось клювати не бажає,
Пустий в воді бовтається садок.
Дідусь сидить спокійно, а онук
То схопиться метелика зловити,
То бабка прогуде над ним сердито,
А той вхопити не всти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сусанна Барабанова / Вірші

 БУЛА ВІДЬМА
Образ твору Згадай дивний шурхіт соснової гущі,
розчахнутий яр, як роззявлена паща...
Сюди позбігались загублені душі.
Твоя серед них - найстаріша пропаща.
Твоя сивина, і страхи, і тремтіння
зрослися з туманом, як серце із болем,
і ти відчуваєш, що щось між камінням
цілком мовчазне і сповна задоволене...

Чуєш? Згадай! Ці могили на лоні
природи, що начебто була сакральна;
водоймища втоми п'янкі і солоні
зціляють на мить твій параліч (осанна?)
І ти, гнилизну прикриваючи плоттю,
від миті до миті, від миті до миті,
до старости, смерти виламуєш ноту, -
не можеш дійти і не здатна відмитись...

Полинь... трохи крови...
плоди мандрагори...
полум'я гасне...
колоти поліна...
Доварюєш зілля,
довалюєш гору,
звиваєшся лісом,
збиваєш коліна...
Усе. Видихай.
Тільки не озирайся.
Вдивилась,
вдавилась,
здимилось,
немає.
Поглянь - білий голуб.
Торкнися - це ряса.
Бери і вдягайся, рушаєм.
Світає.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-11-02 04:55:50
Переглядів сторінки твору 4557
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.662 / 5.38  (4.426 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 4.743 / 5.5  (4.459 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.12.31 07:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-02 11:03:52 ]
Вельми цікаво і талановито, але з таким ніком я вас, на жаль, принципово не можу оцінювати ні коментувати.
Це принципова позиція адміністрації ресурсу. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-02 19:30:47 ]
Володю, ви наштовхнули мене на бажання пробігтись по сторінках ПМ і подивитись, як далеко простягається "принциповість адміністрації ресурсу" :) Очікую кілька приємних знахідок :) Чи не занадто серйозно ви ставитесь до ніків, які не несуть в собі свідоцтв психічної хвороби і т.ін. :)

Примхо, дійсно, несподіване рішення у вірші. І справді цікаве.
Тільки от:
"до старости, смерти" - до старост(і), смерт(і)?
"що щось" - якось не теє... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сусанна Барабанова (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-03 12:13:10 ]
№1 - я щиро перепрошую, але що саме вам не довподоби в моєму ніці?
№2 - ні-ні, саме "смерти" і "старости", за тим українським правописом, яким він був до русифікації. думаю, якщо ми втратили чистоту мови вербально, то хоча б у своїх рукотворіннях можемо її повернути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-03 12:58:29 ]
Аби не було конфліктів, адміністрація і пропонує певні правила, яких на сторінках Майстерень варто дотримуватись.
І це жорстка позиція адміністрації - все, що конфліктує із іменами достойних, а часом і видатних людей, - а це не тільки твори наших авторів, але і їх "ніки" - повинно виправлятися, або видалятися. І тут у нас жодного панібратства бути не може. Є межі, за які ми ситуацію не випускаємо.
Кожень день на сайті реєструються дивовижні "ніки", які адміністратор видаляє як чужі нашій ідеології.
Тобто, адміністратору сказано, - дивись на ці речі очима авторів рівня R i R1. Якщо, скажімо, ніки "Золота Жінка", "Чорнява Жінка", "Блакитна Кішка" можуть викликати певну поблажливість, і сусідство творів під авторством, скажімо, Симоненка і "Золотої Жінки" (за високої якості творів останньої) у більшій мірі допустиме, аніж "не". То уявити собі ім'я Юрія Липи поруч із "одна Примха" ми не можемо.
Пропонуємо вам "одна Примха" спробувати нас зрозуміти і підібрати більш гідний високого поетичного товариства "нік"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сусанна Барабанова (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-08 22:59:17 ]
Я щиро прошу пробачення в шановної адміністрації. Але "Примха" - мій літпсевдонім. Я не пишу під справжнім іменем у дуже високих цілях. Невже маю міняти пашпорта, аби тільки вгодити всім? А "одна" туди додалося лише тому, що одне слово не реєструвалося. Що порадите? Придумати собі инший псевдонім? Більш гідний високого ПОЕТИЧНОГО товариства? Та яка ж поезія без свободи? Неправильною була б моя свобода, якби я реєструвалась під різними ніками, які, проте, догідно би звучали для адміністрації. А оскільки я - Примха, - і це моє майбутнє, то може шановна адміністрація все-таки поставиться до цього з повагою чи принаймні милостиво? У протилежному випадку, якщо це дійсно настільки для вас неприйнятно, прошу стерти з цього сайту будь-які сліди мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-09 14:07:53 ]
І ми перепрошуємо, що такі надоїдливі із цим усім "дріб'язком".
"Примха", як на мене, годиться, а ось "одна" - ні.
Виберіть собі щось гарненьке - наприклад,"Весела, Підступна, Поетична..." але гармонійна "Примха", аби Нік не ніс у собі зерна конфлікту.