ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.03 21:38
Мій голос пересох від посухи,
мій голос нагадує
жерло вулкану.
Моє серце стало
попелищем битви.
Її кордони пролягають
нашими душами.
Мої думки схожі

Олександр Сушко
2025.04.03 19:25
Я цілу зиму спав у мрійних снах,
А на душі сріблився білий іній.
Та з ирію вернулася весна,
А з нею разом голоси пташині.

Прокинулися почуття мої!
Від радості цвітуть, неначе маки!
Освітлюють березові гаї,

Іван Потьомкін
2025.04.03 18:21
Щоб од думок бодай на час прочахла голова
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін

Євген Федчук
2025.04.03 15:43
Чому отак ведуться москалі:
Приходять, усе нищать і вбивають?
Чи зовсім Бога у душі не мають,
Не вірують у Нього взагалі?
Про їхню віру важко говорить.
Вони, хоч люду втричі більше мають,
Про свої храми все ж не надто дбають,
Не поспішають в храми

Світлана Пирогова
2025.04.03 14:51
Україно, в тобі є ще сили,
хоч обсіла давня мошкара.
Розженеш, я вірю,дій сміливо,
бо закваска в тебе ще стара.
Тлінь візьме розбещених і ситих
(Кожен, ніби п'явка ссе і ссе).
Пересіє згодом Боже сито,
Ще почуєш голос із небес.

Юрій Гундарєв
2025.04.03 11:34
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Юрій Гундарєв
2025.04.03 11:09
Час покинув свій,
долаючи втому…
Я - у Києві
сто років тому.

Усміхнені квіти на клумбах.
Трамваїв густоголосся.
Міліціонери на тумбах

Віктор Кучерук
2025.04.03 06:46
Зі сном розлучаюся важко
І легко, і радо, коли,
Неначе бабусина казка
Він є не тягучий, чи злий.
Коли проклинати не варто
Все те, що примарним було, –
Коли обернулося жартом
Цілунків уявне число.

Юрій Лазірко
2025.04.03 05:13
rain in my soul
your droplets and mind
a dawn without sky
in verses it died
once for all

2.
memories’ haze

Тетяна Левицька
2025.04.03 02:07
Віктор Кучерук

* * *

Чоловік дружині зранку
Повіряє забаганку
Про дівчиноньку-коханку,
Бо наснилися немало

Леся Горова
2025.04.02 23:05
Губи стисну: мовчати. Та рветься моя непокора,
Галасує у думці, колотить розмірений пульс,
Вутлі паростки спокою косить, подібна серпу,
З-під химерних мостів потурань вибиває опори.

Зверху ще притискаю долоню - ні звуку досади!
Звісно, лівою, бо п

Борис Костиря
2025.04.02 21:51
Звідки ця енергія руйнування?
Із яких потаємних глибин
виповзає вона?
Чому серед оази творення
раптом спалахує кривава пляма?
Спокійне плесо розуму
охоплює ураган безуму.
Горить столітній ліс,

Борис Костиря
2025.04.02 21:45
Ми - уламки війни, що усіх розтоптала.
Ми - уламки споруд, що у небо завелись.
Ми - уламки броні та важкого металу.
Ми - уламки сумління і зламана вись.

Ми - будинки, що бомби ущент розметали.
Ми - той крик стоголосий над містом проклять.
Пр

Іван Потьомкін
2025.04.02 19:28
І вчасно погляд одвести
Від тої, що відкрита всьому світу,
Що, наче брунька навесні,
Готова вибухнуть рожево-білим квітом.
Сховати захват і зажмуритись на мить,
Щоб не осліпнуть в сяйві з’яви.
Домалювать в уяві дозрілу вроду,
Молитовно скласти рук

Тетяна Левицька
2025.04.02 19:00
Свята любов знайде як втішити образу,
та припинити колотнечу навісну.
До рідного гнізда вертаємось щоразу,
щоб не розбили чвари вежу кам'яну.

— Давно не чулися, як справи, білокрилий?

— Нема чим вихвалятися, та все ж,

Віктор Насипаний
2025.04.02 16:02
Сусід жалівся діду,
Що лисина все більш.
По ліки, каже, їду.
Волосся гірш та гірш.

- Масти, де лисий, салом. -
Йому порадив дід. –
Волосся щоб зростало.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Критика | Аналітика

  «ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І КРИТИКА: НА РУЇНАХ ГОЛОВЛІТУ»
1. В українській політиці, як ми знаємо, лишилися ті ж люди, що свого часу творили розвинений соціалізм. Те ж спостерігаємо і в літературі. Особливо це стосується старших поколінь літературознавців і критиків. Виникає питання: чи спроможні ці люди перейматися ідеями іншої літератури на противагу соцреалістичній?
— Про політику зараз говорити принципово не хочу.
У 1997 році вийшла у світ моя книжка «Митець — Влада — Преса: історико-типологічний аналіз». Там на значному-знаковому фактографічному матеріалі підтверджується, «що ще не було епохи для поетів, але були поети для епох».
Для того ж, кому потрібна література як релігія: із запасом енергетично красивого світла на тисячоліття, а не на десятиліття («сімдесятники», «дев’яностики»...») соціал-ізми-капітал-ізми, постмодерн-ізми... та інші «ізми» — ні до чого. А що люди, які «Лєніна бачили», зосталися — наші батьки, діди, — так дай їм Всевишній здоров’я. Ми ж не спартанці... І хто скаже однозначно, коли митцеві було рабськи, а коли райськи: адже жилося і творилося — різні поняття. Невже ми такі мишині, що боїмося перестарілих сталіністів?
А Володимир Базилевський, Іван Дзюба, Микола Жулинський, чи Володимир Моренець, Тарас Салига, Михайло Слабошпицький... — хіба не сучасні літературознавці-критики?
Мене більше лякають молоді, неакуратно розжирілі на заморських «гнилоковбасних» грантах зрадники, які «пісають» на колеса млинів убивчих для нас ідеологій за ситуації, коли наша національна ідеологія і механізми її захисту — в анабіозі.

2. На Вашу думку, чим є сьогодні літературна критика? Чи її взагалі не стало? Натомість маємо низку філологинь-феміністок та «інститут» самообслуговування, коли письменники пишуть один про одного.
— Щоби говорити сьогодні на цю тему, варто віддиференціювати три поняття: Головліт, критика, реклама.
6 червня 1922 року усю цензуру було об’єднано в спеціально створений орган — Головне управління у справах літератури і видавництв при Народному комісаріаті освіти, яке у нас було ліквідовано у 1991 році.
Головліт контролював репертуар творчих установ на місцях, «забороняючи видавати й розповсюджувати твори, які а) мають агітацію проти радянської влади, б) розголошують військові таємниці, в) збурюють громадську думку шляхом поширення неправдивих відомостей, г) мають порнографічний характер. Не допускав у світ творів, які відображали «ворожу ідеологію в основних питаннях (політиці, релігії, економіці, у національному питанні, галузі мистецтва тощо)».
Все закономірно і нормально для будь-якої Системи — від клітини до держави: мати захисну мембрану, охороняти свій генетичний код від мутацій, від виродження. Інша справа — як це вділюється в життя.
У США, де я рік працював, нині ідеологічна цензура не менш жорстка, як в СРСР періоду холодної війни. А в нас — «демократія»!..
Критика (грецькою — судження) як одна з основних літературознавчих дисциплін разом із теорією та історією літератури — нині, у час тотальної комерціалізації всього святого-ірраціонального, — більше реклама (повідомлення про річ з метою продажу) ніж ідеологія, етика чи естетика.
Щодо «філологинь-феміністок»... Вони нещасні, «на Бога ображені». Їх, як плакав Паніковський, «ніхто не любить». Мила Анно! Ви ж знаєте, я джентльмен...

3. Протягом останніх років відбувається своєрідна поляризація явищ літ процесу: з одного боку, відверта порнографія, тобто література найнижчих «полиць», з другого, постмодерністська депресивна проза. Як обслуговує літ критика ці, сказати б, літ потоки?
— От цей маразм, «що не тоне», і обслуговує «за тридцять срібняків» таку ж саму «літературу», яку б Ви і я своїм дітям не показували, адже нація наша і так вимирає... Моя література — це Хемінґвей, Плужник, Борис Олійник, Джек Лондон, Такубоку, Єсєнін, Вінграновський, брати Тютюнники... Ліна Костенко, Богдан Бастюк... Боюся, що в «мирне плем’я шухи-мухи» знову захоче прийти (прийшло) якесь «плем’я шобло-й...» — і «наробити потерухи, здоровенне одоробло» (як писав Іван Драч) нам — господарям на батьківській землі. Як у часи подій описаних у «Слові о полку Ігоревім», автор якого благав руських князів об’єднатися, а вони об’їдалися…
Нам із зовнішніми ворогами треба визначитися, а не «самим себе звойовувати».

4. Зі зникненням Головліту зникла цензура. Це добре чи зле? Чи, може, цензура все таки існує?
— Ні святе, ні грішне місця порожніми не бувають. Якщо, наприклад, із часопису «Критика» мені пишуть: «ви не наш формат», — для мене то і є цензура. Тільки не наша, не національна. Національні журнали нидіють.
Ми наївно-аборигенськи віддали агресивним і хитрим неоконкістадорам і їх служкам «із наших» зброю, заводи, жінок, інтелект, ідеологію... цензуру...
Тепер вони хочуть наші душі.
Тому як письменник я не буду стояти осторонь.
Цензура ж у нас наразі відсутня лише в Інтернеті.

5. Як Ви почуваєтесь у нових умовах творення літ процесу? Що Вам у ньому подобається, а що — ні?
— Як риба в польоті. Чоловік я загартований, не заґратований... Доволі самоіронічний. Мені приємно, що про мою творчість пишуть найкращі критики України, а світ почав мене перекладати. А критики-ворóни (дрискачові розмаїті), якщо й капають, то, вважається у нас, «на щастя», так чи інакше — вони трубадури моєї письменницької слави. Як писав класик, «мені подобається, коли каменюки лайки летять у мене...».
Подобається те, що держава письменників не убиває (хоча загибель журналістів у декого породжує атмосферу страху).
Не подобається те, що національна, душевна, здорова, корінно-крилата (наша) література — на дні, а зверху плаває те, що оплачене Сходом, Заходом, Північчю, Півднем.... Вірус попси. Як у двадцятих роках ХХ століття — партійно-комсомольські агітки Дєм’яна Бєдного, тепер — якоїсь Вєркі Ахметової.
Не подобається, що моральна шкода не має чіткого визначення в українському законодавстві. Я вже колись казав, що хотів би узаконення дуелей. Тоді би кожен відповідав за «базар».

6. Як Ви вважаєте, є перспектива у літератури, котра не обслуговується літературною критикою?
— Є. Адже літературна критика — самостійний вид творчої діяльності. Чимало критиків — латентні поети, які не відбулися, тобто люди закомплексовані, які прагнуть паразитувати на творчості Митців «від Бога». Як там у Шевченка:
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки (...)
Хоча є критики вроджені, наші, як-от (з молодших) Ярослав Голобородько, Євген Баран, Олена Логвиненко, Петро Сорока, Людмила Тарнашинська, Петро Іванишин, Ігор Ольшевський, Дмитро Дроздовський...

7. Чи можливе повернення нашої літератури в лоно соціалістичного реалізму?
— У нас тепер не соціалістичний і не капіталістичний реалізм. Ми беремо секондхенд і з капіталізму, і з соціалізму. У нас нині СНІДД — синдром набутого імуно-духодефіциту.
А повернення можливе і соціально реальне, адже «все повертається на круги своя». І, як казав мій дід: «Так-то-воно-так, браття, — але що скаже Китай?..». Не забуваймо, що успішний нині і потужний на планеті сусід нашого сусіда — Китай — духовно соціалістичний. І Головліт у нього є... І нобелівський літературний лауреат Гао Сінцзянь...
Бо всі сильні нації у світі (і великі, і маленькі) свій час і себе люблять, а минуле і сусідів по планеті поважають.
Так я кажу своїм дітям.

На запитання Анни Лобановської відповідав Ігор Павлюк.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-07 09:39:12
Переглядів сторінки твору 2914
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній