ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Так буде краще. Для обох. Для нас.
Поминки щастя наспіх, геть умовні.
Налий по повній. Саме так. Хоч раз.
Хоч раз, скажи, ти пив любов по повній?

Щоб запекло і щоб звихнувся світ –
Інтелігент нещасний! – щоб до решти!
Щоб закотив холоші – і у брід
Через фонтан в шкарпетках і у мештах!

І щоб усе здавалось по плечу,
І по зубах, і в радість, і на руку!
Скажи, хоч раз, хоч раз таке відчув
Твій бідний світ, заправлений у брюки?

Хоч раз пірнув у прірву, відпустив
Кермо, мотуззя, мамину спідницю?
Ти жив, скажи? Хоч раз в житті ти жив,
Думок не розіклавши на полиці?

Ти знав любов, що згіркла і сумна,
Оту, що все ділив на міні-дози?
Налий її по вінця – і до дна.
Допий її хоч раз, щоб не на сльози!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-08 10:19:16
Переглядів сторінки твору 2541
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.422 / 5.38  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.294 / 5.25  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-08 12:36:21 ]
Тетяно, мені дуже імпонує Ваша щира, пристрасна і яскраво-жива поезія.
Так само щиро хочу порадити полегшити деякі моменти вірша - думаю, Ви зможете дуже легко це зробити:

"Поминки щастя наспіх, геть умовні."
"Інтелігент нещасний"
"Через фонтан в шкарпетках і у мештах!"
"Скажи, хоч рaз, хоч раз таке відчув"
Ти жив, скажи? Хоч раз в житті ти жив,
Допий її хоч раз, щоб не на сльози!

Даруйте, що втрутилась у творчий процес :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-08 23:48:14 ]
Нормальний вірш, хача у Вас є кращі без сумніву. Але я про прозу. Прочитав Ваші новели-нариси. Цей вірш їх всіх як би узагальнює. Тільки не думайте що я критикую. Боже спаси. Автори і авторки іноді так боляче реагують на критику слів не вдаючись в зміст, що страх бере.
У Вас гарно вийшло про жебрачку, професорку (професоршу) і "плоститутку". Та й інші вдалися. Їх об'єднує щось одне. Всіх їх шкода разом взятих однаково. Як і жінку товариша Блоха із самим Блохом. Нелегка доля жінок в Украйні початку 21-го століття. Але вони зроблять висновок. "Плоститутка" приїде в село і буде розказувати про "жизнь" в огнях, а не про лободу на городі, "професорша" заведе третє підборіддя і буде гарно гонити творця новітньої історії держави, а та, з сумкою важкою від баликів і масла загне такого матюка на ліфтерів, що мужики і "приму" поковтають. Добре, що Ви молода і не задумуєтесь чому нові чергові етапи боротьби за щасливе майбутнє плодять всіх цих героїнь. Знаєте Тетяно, я пишу Вам як читач, не літератор. Назвете Ви мене циніком чи зчерствілим як завгодно називайте, всерівно пишу як читач. Сподобались чи не сподобались Ваші новели говорити не суть. Враження справили. Факт. В щирості і сміливості Вам не відмовиш. Це рідко буває і не тільки в наш час, а і всі часи і в усіх народів. Та і сподіваюсь всі "ліричні" героїні - плід Вашої уяви і ще можна буде побачити картину веселішу. Наприклад Блох пробіг через фонтан і після трьох діб проведених в КПЗ пішов працювати в РВНО, а "професорша" втікла від свого генія через вікно до сержанта-даішника. Тетяно, бажаю Вам удачі. А от деякі з Ваших віршів дуже і дуже навіть взяли. Прямо не віриться, що жінка їх склала. Я хотів скзати, Ви талановита. Звиняйте коли щось не так. Полум'яним лозунгам не навчений.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-09 11:39:05 ]
Щиро дякую, пане Олександре!
От всі пишуть, як знавці,і хвалять, бо потрібно щось писати, і треба хвалити, так заведено. Це називається дружня підтримка.Пробачте, настрій сьогодні якийсь похмурий і пре на відвертість. Написати правду рідко хто може. Всім страшно образити людину, яка, по великому рахунку, їм байдужа. А так хочеться думку не літератора, а звичайного читача. Хочеться думку людини, для якої ти пишеш. Бо шкода того поета чи письменника, який не пише для читача, а пише для таких самих писак, як він. І те що ви коментуєте як читач, дуже важливо для мене. І те, що ви не розсипаєтесь у компліментах, прекрасно.І навіть якби ви розкритикували вщент, навіть якби висловились різко, я усе сприймаю. БО ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО - ПРАВДА!І ніколи не належала до тих, які болісно носяться зі своїми творами і таємно мріють про те, щоб хтось ці твори хвалив. У житті є набагато важливіші і безсумнівно набагато цінніші речі. А пишу я тому, що це потреба.
Дякую, що прочитали і не залишилися байдужим. І поки в мене є хоча б один читач, я буду удосконалюватись.
З повагою Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 13:10:42 ]
Тетяно, приємно бачити, що викладаєте більше своїх творів :) Справді цікаві вірші.
У мене тільки питаннячко - ви категорично проти коментарів щодо техніки віршування? Тобто, чи практикуєте правити свої вірші? Питаю, щоб знати, чи вас цікавлять зауваги такого роду.
Натхнення вам :)