ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Так буде краще. Для обох. Для нас.
Поминки щастя наспіх, геть умовні.
Налий по повній. Саме так. Хоч раз.
Хоч раз, скажи, ти пив любов по повній?

Щоб запекло і щоб звихнувся світ –
Інтелігент нещасний! – щоб до решти!
Щоб закотив холоші – і у брід
Через фонтан в шкарпетках і у мештах!

І щоб усе здавалось по плечу,
І по зубах, і в радість, і на руку!
Скажи, хоч раз, хоч раз таке відчув
Твій бідний світ, заправлений у брюки?

Хоч раз пірнув у прірву, відпустив
Кермо, мотуззя, мамину спідницю?
Ти жив, скажи? Хоч раз в житті ти жив,
Думок не розіклавши на полиці?

Ти знав любов, що згіркла і сумна,
Оту, що все ділив на міні-дози?
Налий її по вінця – і до дна.
Допий її хоч раз, щоб не на сльози!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-08 10:19:16
Переглядів сторінки твору 2553
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.422 / 5.38  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.294 / 5.25  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-08 12:36:21 ]
Тетяно, мені дуже імпонує Ваша щира, пристрасна і яскраво-жива поезія.
Так само щиро хочу порадити полегшити деякі моменти вірша - думаю, Ви зможете дуже легко це зробити:

"Поминки щастя наспіх, геть умовні."
"Інтелігент нещасний"
"Через фонтан в шкарпетках і у мештах!"
"Скажи, хоч рaз, хоч раз таке відчув"
Ти жив, скажи? Хоч раз в житті ти жив,
Допий її хоч раз, щоб не на сльози!

Даруйте, що втрутилась у творчий процес :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-08 23:48:14 ]
Нормальний вірш, хача у Вас є кращі без сумніву. Але я про прозу. Прочитав Ваші новели-нариси. Цей вірш їх всіх як би узагальнює. Тільки не думайте що я критикую. Боже спаси. Автори і авторки іноді так боляче реагують на критику слів не вдаючись в зміст, що страх бере.
У Вас гарно вийшло про жебрачку, професорку (професоршу) і "плоститутку". Та й інші вдалися. Їх об'єднує щось одне. Всіх їх шкода разом взятих однаково. Як і жінку товариша Блоха із самим Блохом. Нелегка доля жінок в Украйні початку 21-го століття. Але вони зроблять висновок. "Плоститутка" приїде в село і буде розказувати про "жизнь" в огнях, а не про лободу на городі, "професорша" заведе третє підборіддя і буде гарно гонити творця новітньої історії держави, а та, з сумкою важкою від баликів і масла загне такого матюка на ліфтерів, що мужики і "приму" поковтають. Добре, що Ви молода і не задумуєтесь чому нові чергові етапи боротьби за щасливе майбутнє плодять всіх цих героїнь. Знаєте Тетяно, я пишу Вам як читач, не літератор. Назвете Ви мене циніком чи зчерствілим як завгодно називайте, всерівно пишу як читач. Сподобались чи не сподобались Ваші новели говорити не суть. Враження справили. Факт. В щирості і сміливості Вам не відмовиш. Це рідко буває і не тільки в наш час, а і всі часи і в усіх народів. Та і сподіваюсь всі "ліричні" героїні - плід Вашої уяви і ще можна буде побачити картину веселішу. Наприклад Блох пробіг через фонтан і після трьох діб проведених в КПЗ пішов працювати в РВНО, а "професорша" втікла від свого генія через вікно до сержанта-даішника. Тетяно, бажаю Вам удачі. А от деякі з Ваших віршів дуже і дуже навіть взяли. Прямо не віриться, що жінка їх склала. Я хотів скзати, Ви талановита. Звиняйте коли щось не так. Полум'яним лозунгам не навчений.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-09 11:39:05 ]
Щиро дякую, пане Олександре!
От всі пишуть, як знавці,і хвалять, бо потрібно щось писати, і треба хвалити, так заведено. Це називається дружня підтримка.Пробачте, настрій сьогодні якийсь похмурий і пре на відвертість. Написати правду рідко хто може. Всім страшно образити людину, яка, по великому рахунку, їм байдужа. А так хочеться думку не літератора, а звичайного читача. Хочеться думку людини, для якої ти пишеш. Бо шкода того поета чи письменника, який не пише для читача, а пише для таких самих писак, як він. І те що ви коментуєте як читач, дуже важливо для мене. І те, що ви не розсипаєтесь у компліментах, прекрасно.І навіть якби ви розкритикували вщент, навіть якби висловились різко, я усе сприймаю. БО ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО - ПРАВДА!І ніколи не належала до тих, які болісно носяться зі своїми творами і таємно мріють про те, щоб хтось ці твори хвалив. У житті є набагато важливіші і безсумнівно набагато цінніші речі. А пишу я тому, що це потреба.
Дякую, що прочитали і не залишилися байдужим. І поки в мене є хоча б один читач, я буду удосконалюватись.
З повагою Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 13:10:42 ]
Тетяно, приємно бачити, що викладаєте більше своїх творів :) Справді цікаві вірші.
У мене тільки питаннячко - ви категорично проти коментарів щодо техніки віршування? Тобто, чи практикуєте правити свої вірші? Питаю, щоб знати, чи вас цікавлять зауваги такого роду.
Натхнення вам :)