ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Так буде краще. Для обох. Для нас.
Поминки щастя наспіх, геть умовні.
Налий по повній. Саме так. Хоч раз.
Хоч раз, скажи, ти пив любов по повній?

Щоб запекло і щоб звихнувся світ –
Інтелігент нещасний! – щоб до решти!
Щоб закотив холоші – і у брід
Через фонтан в шкарпетках і у мештах!

І щоб усе здавалось по плечу,
І по зубах, і в радість, і на руку!
Скажи, хоч раз, хоч раз таке відчув
Твій бідний світ, заправлений у брюки?

Хоч раз пірнув у прірву, відпустив
Кермо, мотуззя, мамину спідницю?
Ти жив, скажи? Хоч раз в житті ти жив,
Думок не розіклавши на полиці?

Ти знав любов, що згіркла і сумна,
Оту, що все ділив на міні-дози?
Налий її по вінця – і до дна.
Допий її хоч раз, щоб не на сльози!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-08 10:19:16
Переглядів сторінки твору 2791
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.422 / 5.38  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.294 / 5.25  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-08 12:36:21 ]
Тетяно, мені дуже імпонує Ваша щира, пристрасна і яскраво-жива поезія.
Так само щиро хочу порадити полегшити деякі моменти вірша - думаю, Ви зможете дуже легко це зробити:

"Поминки щастя наспіх, геть умовні."
"Інтелігент нещасний"
"Через фонтан в шкарпетках і у мештах!"
"Скажи, хоч рaз, хоч раз таке відчув"
Ти жив, скажи? Хоч раз в житті ти жив,
Допий її хоч раз, щоб не на сльози!

Даруйте, що втрутилась у творчий процес :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-08 23:48:14 ]
Нормальний вірш, хача у Вас є кращі без сумніву. Але я про прозу. Прочитав Ваші новели-нариси. Цей вірш їх всіх як би узагальнює. Тільки не думайте що я критикую. Боже спаси. Автори і авторки іноді так боляче реагують на критику слів не вдаючись в зміст, що страх бере.
У Вас гарно вийшло про жебрачку, професорку (професоршу) і "плоститутку". Та й інші вдалися. Їх об'єднує щось одне. Всіх їх шкода разом взятих однаково. Як і жінку товариша Блоха із самим Блохом. Нелегка доля жінок в Украйні початку 21-го століття. Але вони зроблять висновок. "Плоститутка" приїде в село і буде розказувати про "жизнь" в огнях, а не про лободу на городі, "професорша" заведе третє підборіддя і буде гарно гонити творця новітньої історії держави, а та, з сумкою важкою від баликів і масла загне такого матюка на ліфтерів, що мужики і "приму" поковтають. Добре, що Ви молода і не задумуєтесь чому нові чергові етапи боротьби за щасливе майбутнє плодять всіх цих героїнь. Знаєте Тетяно, я пишу Вам як читач, не літератор. Назвете Ви мене циніком чи зчерствілим як завгодно називайте, всерівно пишу як читач. Сподобались чи не сподобались Ваші новели говорити не суть. Враження справили. Факт. В щирості і сміливості Вам не відмовиш. Це рідко буває і не тільки в наш час, а і всі часи і в усіх народів. Та і сподіваюсь всі "ліричні" героїні - плід Вашої уяви і ще можна буде побачити картину веселішу. Наприклад Блох пробіг через фонтан і після трьох діб проведених в КПЗ пішов працювати в РВНО, а "професорша" втікла від свого генія через вікно до сержанта-даішника. Тетяно, бажаю Вам удачі. А от деякі з Ваших віршів дуже і дуже навіть взяли. Прямо не віриться, що жінка їх склала. Я хотів скзати, Ви талановита. Звиняйте коли щось не так. Полум'яним лозунгам не навчений.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-09 11:39:05 ]
Щиро дякую, пане Олександре!
От всі пишуть, як знавці,і хвалять, бо потрібно щось писати, і треба хвалити, так заведено. Це називається дружня підтримка.Пробачте, настрій сьогодні якийсь похмурий і пре на відвертість. Написати правду рідко хто може. Всім страшно образити людину, яка, по великому рахунку, їм байдужа. А так хочеться думку не літератора, а звичайного читача. Хочеться думку людини, для якої ти пишеш. Бо шкода того поета чи письменника, який не пише для читача, а пише для таких самих писак, як він. І те що ви коментуєте як читач, дуже важливо для мене. І те, що ви не розсипаєтесь у компліментах, прекрасно.І навіть якби ви розкритикували вщент, навіть якби висловились різко, я усе сприймаю. БО ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО - ПРАВДА!І ніколи не належала до тих, які болісно носяться зі своїми творами і таємно мріють про те, щоб хтось ці твори хвалив. У житті є набагато важливіші і безсумнівно набагато цінніші речі. А пишу я тому, що це потреба.
Дякую, що прочитали і не залишилися байдужим. І поки в мене є хоча б один читач, я буду удосконалюватись.
З повагою Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 13:10:42 ]
Тетяно, приємно бачити, що викладаєте більше своїх творів :) Справді цікаві вірші.
У мене тільки питаннячко - ви категорично проти коментарів щодо техніки віршування? Тобто, чи практикуєте правити свої вірші? Питаю, щоб знати, чи вас цікавлять зауваги такого роду.
Натхнення вам :)