ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Мовні штучки
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Сповідь
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
В лещатах самоти
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Шарлю Бодлеру (сонет)
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Ти і я
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої…
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
* * *
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Опанувати Галактику
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Сягнемо ж!
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
***
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
Найперша християнка з-поміж неюдеїв
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
* * *
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Контроверсійне - 3
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
Лиха Кохана (The Doors)
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 Десь там
Олесю Берднику

Поміж білих гігантів і чорних дірок, десь там
катастроф і колапсів, наднових зірок там-там.
Пульсує той ритм і співає пророк чи нам
про карму і фатум, про долю і рок? Світам
яким уклонімось, горішнім чи дольнім? Синам
чиїм прислужімось? Чи ключ від небесних брам
віддасть нам апостол зі стомлених рук, синам
правічних ілюзій? Небаченим досі світам
себе показать доведеться нескореним нам.
Між білих гігантів і чорних дірок, десь там
пульсує душею небес світотвору там-там.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-24 10:49:48
Переглядів сторінки твору 3829
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.465 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.668
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 12:06:13 ]
О, то був – Білий Гігант. І зовні, і, головне – всередині. На ньому розповзався, не за розміром зшитий, костюм соціуму. Він вдягнений був у дві в’язниці – дванадцятирічну політичну, і в державну довічну. Але природа для нього була безмежною, бо починалася від квітки і дуба, і закінчувалась незбагненними сферами активного буття духу людини. Хтось із поетів, якщо не зраджує пам’ять, автор «Людиноптахи, птахолюди – ми», іронічно зазначив, що Бердник, мовляв, націоналізував Всесвіт, пославшись на його вірш-пісню «Україно моя». Там є такий рядок:

I зiрки вдалинi — то Вкраїни вогнi

А я все більше з роками пересвідчуюсь, що етнічне сприйняття Всесвіту неповторне у кожного народу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 13:17:25 ]
Спасибі за добрий вірш, за його ритмику: так і чується, як в степу, вночі, під зоряним Чумацьким Шляхом, хтось тривожно б'є у тулумбас - там-там, там-там, там-там...

Єдине зауваження: а чи не можна цей ритм більш виокремити візуально? Наприклад:

"Між білих гігантів і чорних дірок,
___________________________________десь там
катастроф і колапсів, наднових зірок
___________________________________там-там.
Пульсує той ритм і співає пророк
___________________________________чи нам
про карму і фатум, про долю і рок?
___________________________________Світам..."

Що стосується "етничного сприйняття Всесвіту" - це тема величезної наукової розвідки :) Як і сприйняття кожною окремою людиною, наприклад, поезії загалом. Як явища. Тут, мабуть, можна сказати, що той же самий Бердник відчував Всесвіт як єдину неподільну поезію речовини та думки. Це, звісно, так мені особисто ввижається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 15:23:26 ]
Я саме так, з виділенням ритму і починав його писати. Але чомусь здалося надто штучним те виокремлення. Ритм і так очевидний. Хоча подумаю. Покоцаю рядки вордями - подивлюсь.

Дякую за відгуки! Завтра у "неостанньому дні" на "ера ФМ" якраз і говоритимемо про Бердника. Долучайтесь до розмови, ласкаво просимо! Телефон прямого ефіру 536 96 00.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 17:49:10 ]
А може й не такої вже «величезної наукової розвідки»? Може достатньо одного вірша Олексія Кацая «Моя Земля», щоб вивести з нього розмаїття сприйняття Всесвіту від найпростіших – через людину – етнос – людство? Дійсно, і, як «єдину неподільну поезію речовини та думки», зокрема, відчував Всесвіт Олесь Павлович. Можна послатись хоча б на книгу «Терновий вінець України» (Українська Видавнича Спілка, Лондон, 1985)

Романові дякую за інформацію, тільки о котрій той "неостанній день" я вже й забув.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-25 12:20:40 ]
Романе, нажаль, передача вийшла, таким собі елементом декору на костюмі соціуму. Рядова, про нерядову постать. Добре, що Ви процитували свого вірша, добре, що все-таки, через снігові затори дібрався до студії Сергій Сольоний… Все це так. Але можна було б подбати, на всяк випадок, про аудіо запис пісень Сольоного на вірші Бердника, поки Серьожа добирався, здається, зі Ржищева. За великим рахунком, можна було б і «карету» послати від Радіо «Ера» за побратимом і опорою останніх десяти років Олеся Павловича. Процитувавши мене, не погано було б, також, ім’я колеги по Майстерням назвати. Сольоному це було б не байдуже. Аж чотири рази вжив «було б». Тож є куди вдосконалюватись. Бажаю успіхів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2008-12-25 15:12:31 ]
Не люблю виправдовуватись, бо, зрештою, всім байдуже, що залишилося за кадром. А "в кадрі" вийшло дійсно далеко не так як могло б (сумна рима до Вашого "було б"). Запізнилася Метельова (пробки через завірюху і аварії, хоча живе наче й поряд), через її запізнення зсунулися в часі заплановані телефонні включення і, в результаті, всі окрім першого зірвалися, бо люди не могли чекати. Сергій мався приїхати теж не на 11.30, а на 10-ту (і "карета зі Ржищева" тут ні до чого, він у Києві на той момент був). Недоперестрахувався я, коротше кажучи, на всі випадки прямоефірного життя. За побажання успіхів дякую.

З приводи цитати. Перепрошую, що не назвав по-імені, дійсно лажа. Як кажуть кляті буржуї: "не мій, мабуть, сьогодні день".