ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Краплі айстрового меду
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
розенкранци не схильні страждать
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
* * *
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 1)
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
Ховеркрафт нерукотворний
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
«Помпеї: За мить до Вічності»
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
* * *
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Не вір мені
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Іван Солодкий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Комаров 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-29 03:20:54
Переглядів сторінки твору 11429
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.186 / 5.8  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.363 / 6  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 03:50:14 ]
Проте:...)
Письмо твоє святе,
Бо кожна хоче бути ліпшою,
І надірватись сніго- віршами,
Та ти не вір, бо то пусте...

Проте...
Ці сфітофори стомлені,
Загрались дівкою, як домброю,
І лет за вірою і формою,
Неначе відданість оголена.

Проте...
Є шанс, що ти пелюска,
Не вутла лодія в пісках,
А синьокий вільний птах,
І часом не закрита дужка...
Проте...
Усе пусте - колись росте.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 04:21:52 ]
Проте...
мине і це, і сум мине,
як сумніви минають зранку,
і у розчинену фіранку
пташиним сміхом занесе
квиток на party в вар’єте
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 20:42:34 ]
не вір, коли назвуть, бува,
життя - тупими перегонами,
їх дні товарними вагонами
ущент забиті забобонами,
зникають - як і їх слова,

не вір у мову їх пусту:
хоч півні ходять із зозулями,
та не гуртуються під кулями,
і важко - з крилами сутулими,
тікають в сутінки й сльоту...

не вір, коли про це мовчу,
тремтить у вітрі недосказане,
і світло, фарбою замазане,
впаде безцінною прикрасою
на шию теплого дощу
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 21:36:38 ]
чудовий експромтик, Ванд :) За тих, хто гуртується під кулями!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 09:45:59 ]
Цікаві образи. І таке закінчення незакінчене - дає простір для роздумів, здогадів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 21:45:25 ]
Закінчення - як і життя - неоднозначне :) Дякую, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-29 11:20:50 ]
Чорнявко і не вмовляй, всерівно тобі вірю. А пташку ти нащо зарізала. В суп чи на шаурму? До речі так гарно ти ногами Місяць дістаєш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 21:51:14 ]
От спасибі, Санчику, за те, що віриш. У наш час це велика рідкість :) А пташку я не різала, то була оманка, галюнік просто :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-29 16:12:14 ]
не вір, коли все розуміють
коли тушковані пів-оплески
пришпилені на обрій обріски
як лужний дим усмішні образки
усе балансом зводить мрію

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 22:39:03 ]
не вір, коли кричать: ганьба!
чи посміхаються в півпосміха,
і мажуть солоденько поспіхом,
а потім злизують з горба
.....................
змиває все це часу злива,
а істина - худа і гола,
як дитина...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-30 10:38:15 ]
Чорнявко, ти вже вкотре мене заспокоюєш. В епоху коли вегетаріанці масово ріжуть бідну птицю, щоб всі були вегетаріанцями це рідкісна риса характеру. Най тобі чарівні сняться сни в нічку новорічну.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 23:53:38 ]
Дяка, Санчику. Най вони ще і збуваються :) І тобі не нудного року :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 23:55:32 ]
коли знайдеш справді ОСТАННЬОГО бухарика, поклич подивитися :) а на термостаті сухарикам кирдик може бути... жалько, знаєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-31 21:07:19 ]
З Новим Роком!
Happy New Year! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-01 16:27:46 ]
Дякую, Юрчику! І тобі в твоїй мерліканській далечині нових вражень :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-02 01:16:07 ]
Ну, ось бачте... Ви все за мене сказали:

не вір, коли мовчу про те,
що снами все уже оплачено,
і нами світ наївний втрачено,
і Птаха чарівного страчено –
не вір мені, не вір... Проте...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-02 01:39:35 ]
Що я за Вас сказала? Не вірити Вам? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-15 00:49:04 ]
...ілюзія неба.. чи дна..(?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-15 01:27:59 ]
...без дна не було б неба... І чому ілюзія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Солодкий (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-01 01:00:31 ]
тоді невіривши очам,
ти серцю вір, своєму серцю!
а може тим ніжним устам,
що поцілують так відверто?
й закривши очі ти, мов птах,
злетиш всміхнувшись так відверто!