ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.06 18:30
Рік без Валерія Шевчука
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.

Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Не помітив (рондель)
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Бідний поет!
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Гуманне
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
Танкануті спроби.
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
* * *
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Самотня старість
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Меланхолія
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
1966. Вальс у ритмі дощу
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
* * *
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
Потепління
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Стара криниця
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
* 68 *
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Тріада (Jefferson Airplane)
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
* * *
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
У церкві святої Ірини
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Не вір мені
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Іван Солодкий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Комаров 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-29 03:20:54
Переглядів сторінки твору 10617
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.186 / 5.8  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.363 / 6  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 03:50:14 ]
Проте:...)
Письмо твоє святе,
Бо кожна хоче бути ліпшою,
І надірватись сніго- віршами,
Та ти не вір, бо то пусте...

Проте...
Ці сфітофори стомлені,
Загрались дівкою, як домброю,
І лет за вірою і формою,
Неначе відданість оголена.

Проте...
Є шанс, що ти пелюска,
Не вутла лодія в пісках,
А синьокий вільний птах,
І часом не закрита дужка...
Проте...
Усе пусте - колись росте.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 04:21:52 ]
Проте...
мине і це, і сум мине,
як сумніви минають зранку,
і у розчинену фіранку
пташиним сміхом занесе
квиток на party в вар’єте
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 20:42:34 ]
не вір, коли назвуть, бува,
життя - тупими перегонами,
їх дні товарними вагонами
ущент забиті забобонами,
зникають - як і їх слова,

не вір у мову їх пусту:
хоч півні ходять із зозулями,
та не гуртуються під кулями,
і важко - з крилами сутулими,
тікають в сутінки й сльоту...

не вір, коли про це мовчу,
тремтить у вітрі недосказане,
і світло, фарбою замазане,
впаде безцінною прикрасою
на шию теплого дощу
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 21:36:38 ]
чудовий експромтик, Ванд :) За тих, хто гуртується під кулями!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 09:45:59 ]
Цікаві образи. І таке закінчення незакінчене - дає простір для роздумів, здогадів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 21:45:25 ]
Закінчення - як і життя - неоднозначне :) Дякую, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-29 11:20:50 ]
Чорнявко і не вмовляй, всерівно тобі вірю. А пташку ти нащо зарізала. В суп чи на шаурму? До речі так гарно ти ногами Місяць дістаєш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 21:51:14 ]
От спасибі, Санчику, за те, що віриш. У наш час це велика рідкість :) А пташку я не різала, то була оманка, галюнік просто :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-29 16:12:14 ]
не вір, коли все розуміють
коли тушковані пів-оплески
пришпилені на обрій обріски
як лужний дим усмішні образки
усе балансом зводить мрію

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 22:39:03 ]
не вір, коли кричать: ганьба!
чи посміхаються в півпосміха,
і мажуть солоденько поспіхом,
а потім злизують з горба
.....................
змиває все це часу злива,
а істина - худа і гола,
як дитина...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-30 10:38:15 ]
Чорнявко, ти вже вкотре мене заспокоюєш. В епоху коли вегетаріанці масово ріжуть бідну птицю, щоб всі були вегетаріанцями це рідкісна риса характеру. Най тобі чарівні сняться сни в нічку новорічну.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 23:53:38 ]
Дяка, Санчику. Най вони ще і збуваються :) І тобі не нудного року :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 23:55:32 ]
коли знайдеш справді ОСТАННЬОГО бухарика, поклич подивитися :) а на термостаті сухарикам кирдик може бути... жалько, знаєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-31 21:07:19 ]
З Новим Роком!
Happy New Year! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-01 16:27:46 ]
Дякую, Юрчику! І тобі в твоїй мерліканській далечині нових вражень :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-02 01:16:07 ]
Ну, ось бачте... Ви все за мене сказали:

не вір, коли мовчу про те,
що снами все уже оплачено,
і нами світ наївний втрачено,
і Птаха чарівного страчено –
не вір мені, не вір... Проте...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-02 01:39:35 ]
Що я за Вас сказала? Не вірити Вам? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-15 00:49:04 ]
...ілюзія неба.. чи дна..(?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-15 01:27:59 ]
...без дна не було б неба... І чому ілюзія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Солодкий (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-01 01:00:31 ]
тоді невіривши очам,
ти серцю вір, своєму серцю!
а може тим ніжним устам,
що поцілують так відверто?
й закривши очі ти, мов птах,
злетиш всміхнувшись так відверто!