ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Барановська (1993) / Публіцистика

 Вечна ли любовь?
Вечна ли любовь???
Много кто говорит, что любовь вечна! Не знаю, как вы, но я считаю, что это наивная детская сказка! Где вы видели чувства, которые длятся от первой встречи до последнего вздоха, кроме глупых книжек? Вы мне покажите пару, которая хранит свою любовь в течении хотя бы двадцати лет, не говоря уже о вечности! Чтоб найти таких счастливчиков надо объехать добрую половину земного шара.
Конечно, наши бабушки и дедушки живут законным браком в среднем около 40 – 50 лет, но когда вы в последний раз слышали ласковое слово от них, посланное друг другу? Естественно, гостям они демонстрируют самые теплые и нежные чувства, но стоит последнему гостю выйти за дверь, как вся романтика моментально улетучивается, и остается грубое «Помоги убрать стол, чего разлегся?!», или «Что, голова болит? Говорил тебе, курица старая, не пей вина, а она… да что с тебя возьмешь…». Никогда дедушка не предложит бабушке сесть в кресло, пока он помоет посуду, а бабушка не ободрит его своей лучезарной улыбкой, когда тому, после очередной стопки, заболит голова. И вы называете это любовью?
Вы можете привести мне в пример Ромео и Джульетту, или Коломбо и Кармелиту, или многих других влюбленных самоубийц, но это скорее любовь «до смерти», чем вечная. Готова поспорить: прожили бы они чуть больше вместе, ни о какой смерти ради спасения любви не было бы речи. За несколько совместных лет жизни они бы упились своим счастьем и закончили так же, как наши дорогие бабушки и дедушки. Их судьбу решила минутная страсть.
Все пары рано или поздно распадаются. Некоторые официально и открыто, а некоторые терпят друг друга до конца. Но скорее по привычке, чем от большой любви.
А как тяжело перенести первое расставание! Ведь когда ты впервые по-настоящему влюбляешься, кажется, что это навечно, что вашему счастью не будет предела, что оно безгранично. И когда ваша вторая половинка дает вам понять, что вы ей абсолютно безразличны, ваше сердце разлетается на тысячи мелких кусочков, и кажется, что боль не угаснет никогда, что ее не сотрут ни время, ни дожди. Но проходит некоторое время, и вы замечаете, что ваш сосед, оказывается, не такой уж толстый и страшный. Все забыто!
Так что ни о какой вечной любви не может быть и речи!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-08 21:36:23
Переглядів сторінки твору 1831
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.483 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.319 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.06.27 17:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-22 15:02:34 ]
Приговор окончательный и обжалованью не подлежит?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Барановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-02 22:21:14 ]
Справу можна буде переглянути, якщо будуть представлені докази!)))