ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.20 12:54
* * *
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.

Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,

Юрко Бужанин
2025.12.20 12:42
***
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
Горить у Серці Вифлеєм --- музика родинного свята
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Диригентові. На гітіт . Псалом Давидів 8
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
Нерозлучна парочка навиворіт
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Вірші-листівки
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
Ультиматум пройдисвітам
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
* * *
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Про туринського коня
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Робота з новими публікаціями
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах. Воно стосувалося сектор

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
* * *
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 Людина і Небо
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-13 18:23:42
Переглядів сторінки твору 9805
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.047 / 6  (5.197 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.206 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.861
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Півсонети
Автор востаннє на сайті 2025.12.07 07:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 18:54:03 ]
Мені оте " і" чомусь заважає читається "до-опісля тебе! А ідея і те що сказано має глибочезний зміст! Доречі читав про космос і те як бідолаха розчинився в зорельотику, став його частинкою - класно (як на один присяд) можете і посельніше. Читається легенько видно на то вважали коли писали. Цікаво. А вірш супер.( але теж можете сильніше :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 19:04:20 ]
Тут, шановний Назаре, я ніби намагався посилити паузу-цезурку, після "і", а що з того вийшло буде видно трохи згодом, коли відійду від мотиву. :)

Щодо "Я - привид", то зараз дописую історію другу, що станеться на тому ж зорельоті через 100 років після історії першої.
Сподіваюсь, що вам теж сподобається, хоча таких відважно-еротичних сцен вже не буде, ніби... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 19:16:08 ]
...тепер з паузою вже набагато краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 14:47:42 ]
Це правда, Володю, філософія неба завжди приваблювала і завжи вабитиме...Ліки від суєт.
Спогади про майбутнє. Фьюче ін зе паст.
Дякую за небесну терапію. Наталя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 15:59:57 ]
Дякую, Назаре, Наталю - вітаю вас, і всіх читачів із днем Святого Валентина!
Хай щастить і в ділах сердечних!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 16:15:39 ]
Небо - моє щастя. НЕ вірш, а подарунок усім читачам. Тепла, радості, світла.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:45:44 ]
О, Блакитна Кішко, з такою новою вашою світлиною, я радісно повірю у все, що ви скажете.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:24:11 ]
Майбутнє оглядається в минуле,
й обоє поглинають сьогодення...
Минуле прозирає у майбутнє,
й обоє поглинають сьогодення.
На вістрі часу й простору людина –
у всесвіті немає сьогодення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:42:39 ]

Існує в Світі вічне сьогодення -
і хай воно допоки ще не наше,
та й не біда це - а банальна вічність,
яка на плечі діточок не ляже. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 22:17:11 ]
щоразу з точки зору сьогодення
ми палко дискутуєм про минуще
а Вічність посміхається лукаво
мовляв нехай
аби лише не бились :)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-14 19:21:21 ]
Є такі вірші, що не знаєш, що сказати: неможливо визначити чи подабається чи ні... Чекаєш, хто що скаже... Оце саме такий вірш... Почуття двоїсті: "мабуть геніально!", "банальщина!", "як влучно і чітко!", "як плутано і нагромаджено"... Але не ображайтеся... Звісно, може не потрібно було і писати, як не знаєш, що сказати, тому і написав... Ось так...
З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 15:18:35 ]
Дякую, колеги, за увагу і поблажливе ставлення до цих моїх скромних спроб.
Семирядкові композиції для мене досить не прості, бо тут важливо, окрім усього іншого, знайти збалансоване місце для кожного слова, аби в цілому вималювалась картинка "нормальної" недосказаності у потрібному напрямку, а не відчуття наглої смерті автора перед публікацією 8-го рядка. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 17:05:43 ]
Вітаю! Блискучий психологічний експеремент...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 02:29:30 ]
Я б замінив слово "гляди" на "поглянь" чи "дивись", а "глядять" - на "зорять" або ще подумав би над варіантами. Гляди, глядіти, доглядати - цей синонімічний ряд може, переконає Вас, що це слово - більше для прози, ніж для поезії, як на мене. Можливо, в кінцівці вірша варто було б дати натяк, як позбутися забуття, що минуле повернеться у майбутньому чи з"явиться нове життя після смерті. Цікавий варіант у Василини, вона легко летить у віршах у небо, а у Вас - важкий політ, відчувається, що вірші без недомовленості даються легше.
Знаю, що Ви - достатньо мудрий, щоб не образитись не критику.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:36:17 ]
А як на мене, "гляди" і "глядять" тут цілком нормально, Ярославе. Та схоже, потрібно мені відійти на більшу відстань від твору, аби бачити об'єктивніше.

А щодо рядків Василини, це нормальне жіноче трактування чоловічих слів. І не має значення, що думають про це чоловіки, - жіноче залишиться жіночим. :)

Дякую за критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-27 17:44:32 ]
"і до й опісля" - з точки зору милозвучності рядка краще було б "і до, і після тебе". Принаймні, мені так здалося при першому читанні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 23:14:05 ]
Дякую, Любо.
Це саме той випадок, коли не знаю що й сказати.
Наразі використана конструкція ("і до й опісля") ніби і поєднує, і досить рельєфно роз'єднує "до і після".
Словом, не можу ще об'єктивно оцінити ситуацію, не вистачає потуги. Може за місяць-другий... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 00:59:35 ]
Даруйте, пане Володимире, мене трохи неприємно різонули деякі не зовсім щирі, як на моє відчуття, похвальні коментарі на Вашу адресу, я занадто емоційно зреагував.
Дай Бог Вам прозірливої мудрості і вміння відрізнити щирість від лукавства. Наперед вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 09:35:28 ]
Дякую за актуальні побажання.
Пане Ярославе, я теж завжди шукаю конструктиву в коментарях.
І попри все вважаю себе дуже скромним автором. Бачите, наразі жодної книжки, збірки, чи вірша мною не опубліковано на папері. :)
Отже, мене дуже важко захвалити. Утім, неустанно працюю над власним удосконаленням. :)

Я відредагував деякі коментарі, сподіваюся, що на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 00:22:23 ]
Дякую, що не образилися на критику і за уміле редагування мого коментаря.
Можливо дійсно слід відкласти цей вірш і повернутися до нього згодом.
Якщо у Вас є проблеми з коштами аби видати власну книгу на папері, треба діяти за принципом "з миру по нитці..." - відкрити рахунок, назвати його реквізити і я буду серед перших, хто надішле на нього кошти. Думаю, мене підтримають багато авторів цього сайту, бо можливість самореалізації, жити повнокровним літературним життям, обмінюватися думками, самовдосконалюватися, яку відкрила нам редакція "ПМ" - без перебільшення - безцінна.