ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
* * *
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Чаша, що зроблена з бронзи
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Фантомний розум
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Містечко дерев'яне (рондель)
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
* * *
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
* * *
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий і море
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Ретроспективна перспектива?
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
* * *
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Обличчя обличчя
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Синтепон
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
У Світлий Вівторок
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 Людина і Небо
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-13 18:23:42
Переглядів сторінки твору 9182
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.047 / 6  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.861
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Півсонети
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 18:54:03 ]
Мені оте " і" чомусь заважає читається "до-опісля тебе! А ідея і те що сказано має глибочезний зміст! Доречі читав про космос і те як бідолаха розчинився в зорельотику, став його частинкою - класно (як на один присяд) можете і посельніше. Читається легенько видно на то вважали коли писали. Цікаво. А вірш супер.( але теж можете сильніше :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 19:04:20 ]
Тут, шановний Назаре, я ніби намагався посилити паузу-цезурку, після "і", а що з того вийшло буде видно трохи згодом, коли відійду від мотиву. :)

Щодо "Я - привид", то зараз дописую історію другу, що станеться на тому ж зорельоті через 100 років після історії першої.
Сподіваюсь, що вам теж сподобається, хоча таких відважно-еротичних сцен вже не буде, ніби... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 19:16:08 ]
...тепер з паузою вже набагато краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 14:47:42 ]
Це правда, Володю, філософія неба завжди приваблювала і завжи вабитиме...Ліки від суєт.
Спогади про майбутнє. Фьюче ін зе паст.
Дякую за небесну терапію. Наталя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 15:59:57 ]
Дякую, Назаре, Наталю - вітаю вас, і всіх читачів із днем Святого Валентина!
Хай щастить і в ділах сердечних!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 16:15:39 ]
Небо - моє щастя. НЕ вірш, а подарунок усім читачам. Тепла, радості, світла.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:45:44 ]
О, Блакитна Кішко, з такою новою вашою світлиною, я радісно повірю у все, що ви скажете.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:24:11 ]
Майбутнє оглядається в минуле,
й обоє поглинають сьогодення...
Минуле прозирає у майбутнє,
й обоє поглинають сьогодення.
На вістрі часу й простору людина –
у всесвіті немає сьогодення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:42:39 ]

Існує в Світі вічне сьогодення -
і хай воно допоки ще не наше,
та й не біда це - а банальна вічність,
яка на плечі діточок не ляже. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 22:17:11 ]
щоразу з точки зору сьогодення
ми палко дискутуєм про минуще
а Вічність посміхається лукаво
мовляв нехай
аби лише не бились :)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-14 19:21:21 ]
Є такі вірші, що не знаєш, що сказати: неможливо визначити чи подабається чи ні... Чекаєш, хто що скаже... Оце саме такий вірш... Почуття двоїсті: "мабуть геніально!", "банальщина!", "як влучно і чітко!", "як плутано і нагромаджено"... Але не ображайтеся... Звісно, може не потрібно було і писати, як не знаєш, що сказати, тому і написав... Ось так...
З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 15:18:35 ]
Дякую, колеги, за увагу і поблажливе ставлення до цих моїх скромних спроб.
Семирядкові композиції для мене досить не прості, бо тут важливо, окрім усього іншого, знайти збалансоване місце для кожного слова, аби в цілому вималювалась картинка "нормальної" недосказаності у потрібному напрямку, а не відчуття наглої смерті автора перед публікацією 8-го рядка. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 17:05:43 ]
Вітаю! Блискучий психологічний експеремент...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 02:29:30 ]
Я б замінив слово "гляди" на "поглянь" чи "дивись", а "глядять" - на "зорять" або ще подумав би над варіантами. Гляди, глядіти, доглядати - цей синонімічний ряд може, переконає Вас, що це слово - більше для прози, ніж для поезії, як на мене. Можливо, в кінцівці вірша варто було б дати натяк, як позбутися забуття, що минуле повернеться у майбутньому чи з"явиться нове життя після смерті. Цікавий варіант у Василини, вона легко летить у віршах у небо, а у Вас - важкий політ, відчувається, що вірші без недомовленості даються легше.
Знаю, що Ви - достатньо мудрий, щоб не образитись не критику.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:36:17 ]
А як на мене, "гляди" і "глядять" тут цілком нормально, Ярославе. Та схоже, потрібно мені відійти на більшу відстань від твору, аби бачити об'єктивніше.

А щодо рядків Василини, це нормальне жіноче трактування чоловічих слів. І не має значення, що думають про це чоловіки, - жіноче залишиться жіночим. :)

Дякую за критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-27 17:44:32 ]
"і до й опісля" - з точки зору милозвучності рядка краще було б "і до, і після тебе". Принаймні, мені так здалося при першому читанні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 23:14:05 ]
Дякую, Любо.
Це саме той випадок, коли не знаю що й сказати.
Наразі використана конструкція ("і до й опісля") ніби і поєднує, і досить рельєфно роз'єднує "до і після".
Словом, не можу ще об'єктивно оцінити ситуацію, не вистачає потуги. Може за місяць-другий... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 00:59:35 ]
Даруйте, пане Володимире, мене трохи неприємно різонули деякі не зовсім щирі, як на моє відчуття, похвальні коментарі на Вашу адресу, я занадто емоційно зреагував.
Дай Бог Вам прозірливої мудрості і вміння відрізнити щирість від лукавства. Наперед вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 09:35:28 ]
Дякую за актуальні побажання.
Пане Ярославе, я теж завжди шукаю конструктиву в коментарях.
І попри все вважаю себе дуже скромним автором. Бачите, наразі жодної книжки, збірки, чи вірша мною не опубліковано на папері. :)
Отже, мене дуже важко захвалити. Утім, неустанно працюю над власним удосконаленням. :)

Я відредагував деякі коментарі, сподіваюся, що на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 00:22:23 ]
Дякую, що не образилися на критику і за уміле редагування мого коментаря.
Можливо дійсно слід відкласти цей вірш і повернутися до нього згодом.
Якщо у Вас є проблеми з коштами аби видати власну книгу на папері, треба діяти за принципом "з миру по нитці..." - відкрити рахунок, назвати його реквізити і я буду серед перших, хто надішле на нього кошти. Думаю, мене підтримають багато авторів цього сайту, бо можливість самореалізації, жити повнокровним літературним життям, обмінюватися думками, самовдосконалюватися, яку відкрила нам редакція "ПМ" - без перебільшення - безцінна.