ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач! (рондо)
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Цвинтар
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Слід сльози від викопних очей…
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Повня
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Це дивне слово: життєсмерть
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
* * *
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
* 246 *
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
АНТОЛОГІЯ містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА: ТЕАТР НЕВИСЛОВЛЕНИХ ДУШ"
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
Як жінка чорта виносила
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Фальстарт глухонімого кінема
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Кава
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотирик-1
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
* * *
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Канутиль & Люди з узбережжя (Genesis)
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король

хома дідим
2026.10.31 23:04
* 245 *
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 Людина і Небо
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-13 18:23:42
Переглядів сторінки твору 11092
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.048 / 6  (5.210 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.861
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Півсонети
Автор востаннє на сайті 2026.11.01 11:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 18:54:03 ]
Мені оте " і" чомусь заважає читається "до-опісля тебе! А ідея і те що сказано має глибочезний зміст! Доречі читав про космос і те як бідолаха розчинився в зорельотику, став його частинкою - класно (як на один присяд) можете і посельніше. Читається легенько видно на то вважали коли писали. Цікаво. А вірш супер.( але теж можете сильніше :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 19:04:20 ]
Тут, шановний Назаре, я ніби намагався посилити паузу-цезурку, після "і", а що з того вийшло буде видно трохи згодом, коли відійду від мотиву. :)

Щодо "Я - привид", то зараз дописую історію другу, що станеться на тому ж зорельоті через 100 років після історії першої.
Сподіваюсь, що вам теж сподобається, хоча таких відважно-еротичних сцен вже не буде, ніби... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 19:16:08 ]
...тепер з паузою вже набагато краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 14:47:42 ]
Це правда, Володю, філософія неба завжди приваблювала і завжи вабитиме...Ліки від суєт.
Спогади про майбутнє. Фьюче ін зе паст.
Дякую за небесну терапію. Наталя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 15:59:57 ]
Дякую, Назаре, Наталю - вітаю вас, і всіх читачів із днем Святого Валентина!
Хай щастить і в ділах сердечних!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 16:15:39 ]
Небо - моє щастя. НЕ вірш, а подарунок усім читачам. Тепла, радості, світла.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:45:44 ]
О, Блакитна Кішко, з такою новою вашою світлиною, я радісно повірю у все, що ви скажете.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:24:11 ]
Майбутнє оглядається в минуле,
й обоє поглинають сьогодення...
Минуле прозирає у майбутнє,
й обоє поглинають сьогодення.
На вістрі часу й простору людина –
у всесвіті немає сьогодення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:42:39 ]

Існує в Світі вічне сьогодення -
і хай воно допоки ще не наше,
та й не біда це - а банальна вічність,
яка на плечі діточок не ляже. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 22:17:11 ]
щоразу з точки зору сьогодення
ми палко дискутуєм про минуще
а Вічність посміхається лукаво
мовляв нехай
аби лише не бились :)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-14 19:21:21 ]
Є такі вірші, що не знаєш, що сказати: неможливо визначити чи подабається чи ні... Чекаєш, хто що скаже... Оце саме такий вірш... Почуття двоїсті: "мабуть геніально!", "банальщина!", "як влучно і чітко!", "як плутано і нагромаджено"... Але не ображайтеся... Звісно, може не потрібно було і писати, як не знаєш, що сказати, тому і написав... Ось так...
З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 15:18:35 ]
Дякую, колеги, за увагу і поблажливе ставлення до цих моїх скромних спроб.
Семирядкові композиції для мене досить не прості, бо тут важливо, окрім усього іншого, знайти збалансоване місце для кожного слова, аби в цілому вималювалась картинка "нормальної" недосказаності у потрібному напрямку, а не відчуття наглої смерті автора перед публікацією 8-го рядка. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-17 17:05:43 ]
Вітаю! Блискучий психологічний експеремент...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 02:29:30 ]
Я б замінив слово "гляди" на "поглянь" чи "дивись", а "глядять" - на "зорять" або ще подумав би над варіантами. Гляди, глядіти, доглядати - цей синонімічний ряд може, переконає Вас, що це слово - більше для прози, ніж для поезії, як на мене. Можливо, в кінцівці вірша варто було б дати натяк, як позбутися забуття, що минуле повернеться у майбутньому чи з"явиться нове життя після смерті. Цікавий варіант у Василини, вона легко летить у віршах у небо, а у Вас - важкий політ, відчувається, що вірші без недомовленості даються легше.
Знаю, що Ви - достатньо мудрий, щоб не образитись не критику.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 11:36:17 ]
А як на мене, "гляди" і "глядять" тут цілком нормально, Ярославе. Та схоже, потрібно мені відійти на більшу відстань від твору, аби бачити об'єктивніше.

А щодо рядків Василини, це нормальне жіноче трактування чоловічих слів. І не має значення, що думають про це чоловіки, - жіноче залишиться жіночим. :)

Дякую за критику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-27 17:44:32 ]
"і до й опісля" - з точки зору милозвучності рядка краще було б "і до, і після тебе". Принаймні, мені так здалося при першому читанні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-27 23:14:05 ]
Дякую, Любо.
Це саме той випадок, коли не знаю що й сказати.
Наразі використана конструкція ("і до й опісля") ніби і поєднує, і досить рельєфно роз'єднує "до і після".
Словом, не можу ще об'єктивно оцінити ситуацію, не вистачає потуги. Може за місяць-другий... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 00:59:35 ]
Даруйте, пане Володимире, мене трохи неприємно різонули деякі не зовсім щирі, як на моє відчуття, похвальні коментарі на Вашу адресу, я занадто емоційно зреагував.
Дай Бог Вам прозірливої мудрості і вміння відрізнити щирість від лукавства. Наперед вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-28 09:35:28 ]
Дякую за актуальні побажання.
Пане Ярославе, я теж завжди шукаю конструктиву в коментарях.
І попри все вважаю себе дуже скромним автором. Бачите, наразі жодної книжки, збірки, чи вірша мною не опубліковано на папері. :)
Отже, мене дуже важко захвалити. Утім, неустанно працюю над власним удосконаленням. :)

Я відредагував деякі коментарі, сподіваюся, що на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 00:22:23 ]
Дякую, що не образилися на критику і за уміле редагування мого коментаря.
Можливо дійсно слід відкласти цей вірш і повернутися до нього згодом.
Якщо у Вас є проблеми з коштами аби видати власну книгу на папері, треба діяти за принципом "з миру по нитці..." - відкрити рахунок, назвати його реквізити і я буду серед перших, хто надішле на нього кошти. Думаю, мене підтримають багато авторів цього сайту, бо можливість самореалізації, жити повнокровним літературним життям, обмінюватися думками, самовдосконалюватися, яку відкрила нам редакція "ПМ" - без перебільшення - безцінна.