ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Гребінка / Вірші

 Очи черные
Очи черные, очи страстные,
Очи жгучие и прекрасные!
Как люблю я вас! Как боюсь я вас!
Знать, увидел вас я в недобрый час.

Ох, недаром вы глубины темней!
Вижу траур в вас по душе моей.
Вижу пламя в вас я победное:
Сожжено на нем сердце бедное.

Но не грустен я, не печален я,
Утешительна мне судьба моя:
Все, что лучшего в жизни бог дал нам,
В жертву отдал я огневым глазам.

1843




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-14 19:32:26
Переглядів сторінки твору 44196
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.985 / 7  (4.750 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 5.985 / 7  (4.750 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.14 19:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-15 08:53:30 ]
Хіба можна сказати про цю композицію більше, аніж про неї вже сказано. Час підтвердив її геніальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-15 10:45:59 ]
Нумо, хто вміє "Циганочку з виходом" - три кроки вперед! :)
Якась магія є в цьому тексті: абсолютно органічні рими, за які б "затюкали" будь-де і будь-кого. Точно - без чаклунства не обійшлося :) "Очи черные" - безсмертні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-15 11:59:59 ]
Так, Любо, і тут не тільки прекрасна циганська романтика, а ще і останнє сяйво галантної епохи романтизму, її музика, її паради, високі і містичні трагічні передчуття, що не забарилися справдитися. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-15 12:00:19 ]
Кажуть, Євген Гребінка написав оцього вірша у стані закоханості, але тільки через рік по тому зізнався у коханні - власне своїй майбутній дружині. А ще через чотири роки (1848) Євгеній Гребінка помер.

Вірш опублікували в Санкт-Петербурзі. І тому вважалось, що твір написаний саме там, хоча насправді - у селі Березова Рудка, поблизу Пирятина, де жила в дідусевому маєтку майбутня дружина поета.
Ще за життя автора "Очі чорні" стали популярним романсом. Федір Шаляпін виконував його у власній музикальній редакції і, схоже, текстовій теж.
Але справжнім автором музики є маловідомий французький композитор Флоріан Герман. Цікаво, що пан Флоріан написав саме воєнний марш (о галантна епоха!), на який так гарно лягли рядки про чарівно-небезпечне кохання.
Що ж, найвищою доблестю завше вважалося захоплення жіночого серця.
Такий-ось шарман, логічно підхоплений естрадою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-15 14:39:24 ]
цікаві відомості. і де можна почути цей шарман (марш, тобто)? чи запис не зберігся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-15 15:26:42 ]
:) Думаю, що в Інтернеті є автентичне відтворення маршу, потрібно пошукати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-15 12:20:35 ]
І, звичайно, романс "Очі чорні" надихнув багатьох знаних і не дуже знаних митців на творчі подвиги.

Чого тільки варта композиція Володимира Висоцького "Очи черные"!
------------------------------------------------------

Переклади

Знайшов в Інтернеті наразі тільки один переклад "Очей"
Журналіст і поет-лірик Юрій Тараненко:

Очі чорнії, аж палаючі,
Очі пристрасні та жадаючі!
Як люблю я вас! Як боюсь я вас!
Певно, стрів я вас у недобрий час.

Темний погляд ваш – як морська глибінь.
По душій моїй в нім жадоби тінь.
Бачу пломінь я переможний в нім:
Серце спалене у вогні страшнім.

Та жену журбу і печаль свою
На мою судьбу я не ремствую:
Найдорожче все, що Господь дав нам,
Я пожертвував огняним очам.


а також ось і спроба перекладу від В.Ляшкевича з "Майстерень" :)

Очі чорні! Не
                                    потамовані!
Очі пристрасні! Начаровані!
Як люблю я вас! Як боюсь я вас!
Ой зустрів я вас у недобрий час!

Чи тому за тьму глибші ви з-під вій!
Бо в жалóбі ви по душі моїй,
Переможне вас тішить полум’я:
Догораю в нім бідним серцем я!

Та не плачу я, не печалюсь я,
Бо така легка доленька моя:
Бо усе що дав Бог на радість нам,
Я віддав навік огняним очам!

(Переклад Ляшкевича В. 2009)