ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Набридло!
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
* 250 *
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Парадоксальні думки F1
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
Наодинці із душею
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
He Is One of Those Warlocks
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Слова
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
* * *
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Дивовижна пані
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Ода американському народу (на проміжні вибори 2026 року)
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Битва під Лоєвом 6 липня 1651 року
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Маршрут
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
* 249 *
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 2)
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
У картографічній ворожбі
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
* * *
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
Бурий Цукре (The Rolling Stones)
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Аліса Коцюба (1987) / Вірші

 В семнадцать лет.
В семнадцать лет… как хочется любить,
Как хочется мечтать и улыбаться,
Без устали над мелочью смеяться,
Безмудро, беззаботно…просто – жить!
В семнадцать лет.… О чем вы, господа?!
Зачем мне ваши ветхие ученья,
В них горечь вами прожитых мучений.
И ваши мне слова сейчас – вода.
В семнадцать лет… да я еще дитя!
Мне жизнь еще подслащена любовью,
Мне б пыл чей привязать сей жаркой кровью.
Мне тошна грубость вашего нытья!
Неужто я, в свои семнадцать лет
Не знаю, что такое трудность воли
И как оно живется с рваной болью?!
Да что вам – наложить на все запрет.
В семнадцать лет быть птицей без небес?!!
Задумайтесь о том, что будет дальше.
Не будет плыть ваш парусник бумажный,
А ваша жизнь, как без деревьев лес.
В семнадцать лет…без клеток, без оков,
Чтоб солнце мне, как другу улыбалось,
Хотя до восемнадцати осталось
Всего каких-то шесть еще часов.

10.08.2007




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-03 18:45:17
Переглядів сторінки твору 3917
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.381 / 5.5  (4.538 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.389 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.665
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 00:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-10 14:46:44 ]
Гарно пишете. І справа навіть не в щирості.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-10 16:12:50 ]
Дякую, Олександре :) Зараз ще доберусь до Вашої сторінки ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 14:54:31 ]
Але цей вірш написано у 20 років?)

Хм, а я свої вірші, написані у сімнадцять років, навіть читати зараз не можу, не те що публікувати - настільки потужна експресія закладена у них. Але тоді мій юнацький запал був знищений нещадною критикою рецензентів журналу "Юность", куди я надсилав свої вірші. Зате зараз мої вірші друкує журнал "Дніпро")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 11:46:16 ]
Нужно будет найти свои старые записи и посмотреть дату написания стиха. Мне помнится, что писала я его в ночь с семнадцатого на восемнадцатый год :)
Критика бывает страшной. Может убить к чертям на долгое время всякое желание творить. В страхе написать что-то не понятое кем-то или просто не то, что нужно основной массе, можно совсем остаться без вдохновения :( Хорошо, когда критика - вспомогательный инструмент, иначе она может нести разрушающую силу.
Так это достижение какое! Я Вас поздравляю с этим. Пускай вдохновения будет и не на один журнал ;)
Я немало своих стихов, написанных в 18-19 лет, читаю с мыслью "блин, ну не нужно было его публиковать, нужно было только лучшее!", а потом вспоминаю, что на тот момент именно эти были лучшими. И что честнее будет, если я покажу свой прогресс или деградацию, выложив все лучшее, что давалось мне в те годы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 08:53:43 ]
О, тоді, напевно, правильніше буде поставити саме цю дату під віршем. А 2007 рік - це що, дата публікації вірша в якомусь періодичному виданні? Бо тут стоїть дата публікації 2009 рік.

А щодо критики, то зараз мені вже не страшна жодна, а тоді вона зробила свою чорну справу, на жаль. Але - все на краще у цьому найкращому зі світів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 18:00:31 ]
Дело в том, что этот стих я писала довольно долго. Возможно, это конечная дата его написания, но бОльшая часть его была написана именно в ту ночь.
Нужно совершенно полностью любить свои работы и совершенно точно знать, что технически они идеальны, чтобы критика не била по вдохновению. Видимо, Вы этого достигли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-02 08:32:18 ]
Тоді можна дати через рисочки поставити. Я деколи так роблю: дата дата створення і дата останнього серйозного редагування. Наприклад __ . __ . 2005 - 10.08.2007
О, досконалості немає меж. :) Пам'ятаєте, у Ліни Костенко:

Чекаю дня, коли собі скажу:
оця строфа, нарешті, досконала.
О, як тоді, мабуть, я затужу!
І як захочу, щоб вона сконала. (С)