ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.01.24 23:17
Мовчання людини
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
Пункти незламності
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Нагнало холоду
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Осанна генію
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
***
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
2014. Приїзд прем’єр-міністра у лікарню (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
Осніжений Вальс -- український вальс
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
На грудях ночі
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Грані
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Коралі
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Дім без дверей (Van der Graaf Generator)
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Поминальна молитва
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
Сорочка
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
* * *
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
***
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Аліса Коцюба (1987) / Вірші

 В семнадцать лет.
В семнадцать лет… как хочется любить,
Как хочется мечтать и улыбаться,
Без устали над мелочью смеяться,
Безмудро, беззаботно…просто – жить!
В семнадцать лет.… О чем вы, господа?!
Зачем мне ваши ветхие ученья,
В них горечь вами прожитых мучений.
И ваши мне слова сейчас – вода.
В семнадцать лет… да я еще дитя!
Мне жизнь еще подслащена любовью,
Мне б пыл чей привязать сей жаркой кровью.
Мне тошна грубость вашего нытья!
Неужто я, в свои семнадцать лет
Не знаю, что такое трудность воли
И как оно живется с рваной болью?!
Да что вам – наложить на все запрет.
В семнадцать лет быть птицей без небес?!!
Задумайтесь о том, что будет дальше.
Не будет плыть ваш парусник бумажный,
А ваша жизнь, как без деревьев лес.
В семнадцать лет…без клеток, без оков,
Чтоб солнце мне, как другу улыбалось,
Хотя до восемнадцати осталось
Всего каких-то шесть еще часов.

10.08.2007




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-03 18:45:17
Переглядів сторінки твору 3423
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.381 / 5.5  (4.538 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.389 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.665
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 00:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-10 14:46:44 ]
Гарно пишете. І справа навіть не в щирості.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-10 16:12:50 ]
Дякую, Олександре :) Зараз ще доберусь до Вашої сторінки ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 14:54:31 ]
Але цей вірш написано у 20 років?)

Хм, а я свої вірші, написані у сімнадцять років, навіть читати зараз не можу, не те що публікувати - настільки потужна експресія закладена у них. Але тоді мій юнацький запал був знищений нещадною критикою рецензентів журналу "Юность", куди я надсилав свої вірші. Зате зараз мої вірші друкує журнал "Дніпро")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 11:46:16 ]
Нужно будет найти свои старые записи и посмотреть дату написания стиха. Мне помнится, что писала я его в ночь с семнадцатого на восемнадцатый год :)
Критика бывает страшной. Может убить к чертям на долгое время всякое желание творить. В страхе написать что-то не понятое кем-то или просто не то, что нужно основной массе, можно совсем остаться без вдохновения :( Хорошо, когда критика - вспомогательный инструмент, иначе она может нести разрушающую силу.
Так это достижение какое! Я Вас поздравляю с этим. Пускай вдохновения будет и не на один журнал ;)
Я немало своих стихов, написанных в 18-19 лет, читаю с мыслью "блин, ну не нужно было его публиковать, нужно было только лучшее!", а потом вспоминаю, что на тот момент именно эти были лучшими. И что честнее будет, если я покажу свой прогресс или деградацию, выложив все лучшее, что давалось мне в те годы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 08:53:43 ]
О, тоді, напевно, правильніше буде поставити саме цю дату під віршем. А 2007 рік - це що, дата публікації вірша в якомусь періодичному виданні? Бо тут стоїть дата публікації 2009 рік.

А щодо критики, то зараз мені вже не страшна жодна, а тоді вона зробила свою чорну справу, на жаль. Але - все на краще у цьому найкращому зі світів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 18:00:31 ]
Дело в том, что этот стих я писала довольно долго. Возможно, это конечная дата его написания, но бОльшая часть его была написана именно в ту ночь.
Нужно совершенно полностью любить свои работы и совершенно точно знать, что технически они идеальны, чтобы критика не била по вдохновению. Видимо, Вы этого достигли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-02 08:32:18 ]
Тоді можна дати через рисочки поставити. Я деколи так роблю: дата дата створення і дата останнього серйозного редагування. Наприклад __ . __ . 2005 - 10.08.2007
О, досконалості немає меж. :) Пам'ятаєте, у Ліни Костенко:

Чекаю дня, коли собі скажу:
оця строфа, нарешті, досконала.
О, як тоді, мабуть, я затужу!
І як захочу, щоб вона сконала. (С)