ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Коцюба (1987) / Вірші

 В семнадцать лет.
В семнадцать лет… как хочется любить,
Как хочется мечтать и улыбаться,
Без устали над мелочью смеяться,
Безмудро, беззаботно…просто – жить!
В семнадцать лет.… О чем вы, господа?!
Зачем мне ваши ветхие ученья,
В них горечь вами прожитых мучений.
И ваши мне слова сейчас – вода.
В семнадцать лет… да я еще дитя!
Мне жизнь еще подслащена любовью,
Мне б пыл чей привязать сей жаркой кровью.
Мне тошна грубость вашего нытья!
Неужто я, в свои семнадцать лет
Не знаю, что такое трудность воли
И как оно живется с рваной болью?!
Да что вам – наложить на все запрет.
В семнадцать лет быть птицей без небес?!!
Задумайтесь о том, что будет дальше.
Не будет плыть ваш парусник бумажный,
А ваша жизнь, как без деревьев лес.
В семнадцать лет…без клеток, без оков,
Чтоб солнце мне, как другу улыбалось,
Хотя до восемнадцати осталось
Всего каких-то шесть еще часов.

10.08.2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-03 18:45:17
Переглядів сторінки твору 3785
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.381 / 5.5  (4.538 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.389 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.665
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 00:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-10 14:46:44 ]
Гарно пишете. І справа навіть не в щирості.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-10 16:12:50 ]
Дякую, Олександре :) Зараз ще доберусь до Вашої сторінки ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 14:54:31 ]
Але цей вірш написано у 20 років?)

Хм, а я свої вірші, написані у сімнадцять років, навіть читати зараз не можу, не те що публікувати - настільки потужна експресія закладена у них. Але тоді мій юнацький запал був знищений нещадною критикою рецензентів журналу "Юность", куди я надсилав свої вірші. Зате зараз мої вірші друкує журнал "Дніпро")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 11:46:16 ]
Нужно будет найти свои старые записи и посмотреть дату написания стиха. Мне помнится, что писала я его в ночь с семнадцатого на восемнадцатый год :)
Критика бывает страшной. Может убить к чертям на долгое время всякое желание творить. В страхе написать что-то не понятое кем-то или просто не то, что нужно основной массе, можно совсем остаться без вдохновения :( Хорошо, когда критика - вспомогательный инструмент, иначе она может нести разрушающую силу.
Так это достижение какое! Я Вас поздравляю с этим. Пускай вдохновения будет и не на один журнал ;)
Я немало своих стихов, написанных в 18-19 лет, читаю с мыслью "блин, ну не нужно было его публиковать, нужно было только лучшее!", а потом вспоминаю, что на тот момент именно эти были лучшими. И что честнее будет, если я покажу свой прогресс или деградацию, выложив все лучшее, что давалось мне в те годы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 08:53:43 ]
О, тоді, напевно, правильніше буде поставити саме цю дату під віршем. А 2007 рік - це що, дата публікації вірша в якомусь періодичному виданні? Бо тут стоїть дата публікації 2009 рік.

А щодо критики, то зараз мені вже не страшна жодна, а тоді вона зробила свою чорну справу, на жаль. Але - все на краще у цьому найкращому зі світів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 18:00:31 ]
Дело в том, что этот стих я писала довольно долго. Возможно, это конечная дата его написания, но бОльшая часть его была написана именно в ту ночь.
Нужно совершенно полностью любить свои работы и совершенно точно знать, что технически они идеальны, чтобы критика не била по вдохновению. Видимо, Вы этого достигли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-02 08:32:18 ]
Тоді можна дати через рисочки поставити. Я деколи так роблю: дата дата створення і дата останнього серйозного редагування. Наприклад __ . __ . 2005 - 10.08.2007
О, досконалості немає меж. :) Пам'ятаєте, у Ліни Костенко:

Чекаю дня, коли собі скажу:
оця строфа, нарешті, досконала.
О, як тоді, мабуть, я затужу!
І як захочу, щоб вона сконала. (С)