ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Спежаков (1967) / Вірші

 "Опустел последний мой бокал..."
* * *

Опустел последний мой бокал.
Я устал. О, как же я устал!
Даже дождь стучаться перестал
В жестяной немытый подоконник.
Я – корабль, нашедший свой причал.

Вот шаги по лестнице сошли,
Вот затихли, наконец, вдали, –
И уплыли в море корабли,
И осталась тишина как вата
В комнате, где дни мои прошли.

На промёрзшей до корней земле,
В городской безумной суете,
Где и жизнь не та, и мы не те,
Растерялся запоздалый путник.
Холодает рано в ноябре.

Подступают к горлу холода
Пальцами из режущего льда.
Но висит, как древняя судьба,
Над моей патлатой головою,
К счастью, непропитая звезда.

Изорвались годы в кровь и дым.
Время становиться мне седым.
И, шагая под дождём косым,
Понял я, что в этой жизни больше
Никогда не буду молодым.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-09 19:58:21
Переглядів сторінки твору 4022
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.459 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.067 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.12.30 00:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-06-09 22:43:45 ]
Сподобалось. Навіть сама не знаю чому. Мабуть просто полюбила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Спежаков (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 13:47:48 ]
Спасибо! См. предыдущий мой комментарий на это стихотворение: Вот я и говорю - зорко одно лишь сердце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-10 00:06:42 ]
Це - новий жанр у сфері римування: АААБА - чимось нагадує принцип рубаїв - ААБА - цікаво. І оригінальне, наповторне мислення. Але от кінцівка вірша дещо нагадує С.Єсєніна:
Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым,
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.
Є українізми - "патлатой" головою, і не зовсім гарно сприймається "непропитая звезда", хоч вона і прописана в контексті бокальному. Лексика тут більше лірична, а не кабацька, тому потрібен інший епітет, як на мене. За новизну жанру ставлю 5,5, за неодшліфованість - 4,5. Загальна - 5.
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Спежаков (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 13:46:51 ]
Спасибо за оценку и вдумчивую непредвзятую критику! Я не думаю, что АААБА - новый жанр в сфере рифмования, просто мне показалось, что именно этот ритм больше подходит под данное настроение. И, кстати, с рубаи не связано совершенно. А уж с механическим конструктом - тем более. Скорее, это где-то на грани магии...

То же самое и насчет неотшлифованности: быть может, мне и не хотелось полной отшлифованности, и я пожертвовал ею в пользу самого главного, которого глазами не увидишь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 16:34:16 ]
Звісно, ритм твориться підсвідомо, це вже потім критики вираховують, який він. Коли одного композитора запитали, як він творив сонату в плані форми, він сказав: "Я над цим не замислювався, все вийшло ніби саме собою". І якщо "непропитая" звезда грає на образ, коли в молодості все пропито крім зірки, то хай залишається. Але з "патлатой" головою не згоден,
можна було б з "лохматой" написати або "всклокоченной главою". Справді і настрій і думка у вірші - на вагу золота, може я справді забув про головне, але вважаю, що відшліфованість і недомовленість не є абсолютно несумісними речами. Згадайте "Стихи о прекрасной даме" А.Блока, скільки там недомовленості і відшліфованості.Ви можете краще, і про це свідчить Ваш останній чи новий вірш.
З повагою
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Спежаков (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 18:15:16 ]
Большое спасибо за Вашу веру в меня! Для меня это честь.