ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Спежаков (1967) / Вірші

 "Опустел последний мой бокал..."
* * *

Опустел последний мой бокал.
Я устал. О, как же я устал!
Даже дождь стучаться перестал
В жестяной немытый подоконник.
Я – корабль, нашедший свой причал.

Вот шаги по лестнице сошли,
Вот затихли, наконец, вдали, –
И уплыли в море корабли,
И осталась тишина как вата
В комнате, где дни мои прошли.

На промёрзшей до корней земле,
В городской безумной суете,
Где и жизнь не та, и мы не те,
Растерялся запоздалый путник.
Холодает рано в ноябре.

Подступают к горлу холода
Пальцами из режущего льда.
Но висит, как древняя судьба,
Над моей патлатой головою,
К счастью, непропитая звезда.

Изорвались годы в кровь и дым.
Время становиться мне седым.
И, шагая под дождём косым,
Понял я, что в этой жизни больше
Никогда не буду молодым.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-09 19:58:21
Переглядів сторінки твору 3814
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.459 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.067 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.12.30 00:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-06-09 22:43:45 ]
Сподобалось. Навіть сама не знаю чому. Мабуть просто полюбила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Спежаков (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 13:47:48 ]
Спасибо! См. предыдущий мой комментарий на это стихотворение: Вот я и говорю - зорко одно лишь сердце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-10 00:06:42 ]
Це - новий жанр у сфері римування: АААБА - чимось нагадує принцип рубаїв - ААБА - цікаво. І оригінальне, наповторне мислення. Але от кінцівка вірша дещо нагадує С.Єсєніна:
Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым,
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.
Є українізми - "патлатой" головою, і не зовсім гарно сприймається "непропитая звезда", хоч вона і прописана в контексті бокальному. Лексика тут більше лірична, а не кабацька, тому потрібен інший епітет, як на мене. За новизну жанру ставлю 5,5, за неодшліфованість - 4,5. Загальна - 5.
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Спежаков (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 13:46:51 ]
Спасибо за оценку и вдумчивую непредвзятую критику! Я не думаю, что АААБА - новый жанр в сфере рифмования, просто мне показалось, что именно этот ритм больше подходит под данное настроение. И, кстати, с рубаи не связано совершенно. А уж с механическим конструктом - тем более. Скорее, это где-то на грани магии...

То же самое и насчет неотшлифованности: быть может, мне и не хотелось полной отшлифованности, и я пожертвовал ею в пользу самого главного, которого глазами не увидишь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 16:34:16 ]
Звісно, ритм твориться підсвідомо, це вже потім критики вираховують, який він. Коли одного композитора запитали, як він творив сонату в плані форми, він сказав: "Я над цим не замислювався, все вийшло ніби саме собою". І якщо "непропитая" звезда грає на образ, коли в молодості все пропито крім зірки, то хай залишається. Але з "патлатой" головою не згоден,
можна було б з "лохматой" написати або "всклокоченной главою". Справді і настрій і думка у вірші - на вагу золота, може я справді забув про головне, але вважаю, що відшліфованість і недомовленість не є абсолютно несумісними речами. Згадайте "Стихи о прекрасной даме" А.Блока, скільки там недомовленості і відшліфованості.Ви можете краще, і про це свідчить Ваш останній чи новий вірш.
З повагою
Ярослав Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Спежаков (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 18:15:16 ]
Большое спасибо за Вашу веру в меня! Для меня это честь.