ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Давня тайна
Природа вагітна грозою
Ходила цілісінький день.
В чеканні немає спокóю –
Чекання у вічність іде.
Народження давньої тайни
Німотно очікував світ.
Стривогою повне мовчання
Розбила хвилююча мить.
Розблиснувши небо надвоє,
Громами розкочений крик
Звістив: однією грозою
Небесний поповнився рід.
Так радісно стало навколо –
Сльозилась розчуло земля.
А світ почувався геть голим...
Геть голим невинним дитям.
28.08.09

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-01 00:12:44
Переглядів сторінки твору 4933
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.792 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-01 05:48:13 ]
Мені прийшлась до смаку образність, Олесю.
Можливо я би дотримався одночасової форми.

Природа вагітна грозою
Ходила цілісінький день. (минулий)
В чеканні немає спокою –
Чекання у вічність іде. (теперішній)
Народження давньої тайни
Німотно очікував світ. (минулий).... далі все в минулому.

І ще про невагоме:
"В чеканні немає спокою –" "спОкою"
"Стривогою" - "тривогою"/"стривожено"? - це неологізм?
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 07:16:20 ]
Рада Вас вітати в гостях, пане Юрію!

Щодо часу. Рядки
"В чеканні немає спокою –
Чекання у вічність іде."
мають місце в будь-якому часі. Тут би ідеально пасував indefinite (іноді бракує indefinite i continuous). Звичайно, ще подумаю, але поки-що всі варіанти здаються гіршими.

Щодо спокою, то краще поставити наголос спокОю.

Рада запитанню про стривогу. Моя математична логіка підказала мені доцільність такого слова (я його ніде не чула) - як легке хвилювання чи то стривоженість. У вірші спокійно можна вжити "тривога", але це не ті відчуття. Можливо, це надто самовпевнено, але хочеться краще передати своє розуміння. Чи має таке слово право на існування - судити фахівцям. А я буду дослухатись. Дякую за Ваші зауваження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-01 13:25:38 ]
Мені сподобався - хороший вірш.
Вітаю!
З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-01 15:43:28 ]
Дяку, Костянтине, за те, що завітали і за побажання. І Вам усього найкращого (в творчому плані, зокрема).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 16:36:23 ]
Гарний вірш і настроєм і образним вирішенням. Сподобався в цілому. Гарний рядок: "сльозилась розчула земля". Я розумію, що хотілося сказати: "розчулена". А так розчула - ніби й гарний неологізм в даному контексті, але ще виникає двочитання - розчула - розчулена чи розчула в розумінні почула. Може б подумати, доопрацювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 07:12:34 ]
Дякую, пане Ярославе, що завітали! І за зауваження. У мене вже склалося декілька інших варіантів цього рядка, але хочеться ще раз спробувати - не "розчула" (справді - що зробила?), а розчуло (як?). Чи все ж варто це слово не вживати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-01 18:41:10 ]
Олесю, "ходити вагітною цілісінький день" - це дано лише природі! :) І очищаюча гроза, і гарне (як на мене) словотворення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 07:10:18 ]
Дякую, пані Світлано, за увагу до мого твору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 19:51:04 ]
У "Давній тайні":
З тривогою повне мовчання (стривогою),
світ-мить; крик-рід; земля-дитям. Пограньте свої
діамантики... Занурюйтесь у римування душею, хай
вона хмеліє, насолоджується...
Дуже славний заключний рядок. Не чіпайте його.
Щастя Вам і Вашим Сонечкам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-12 07:57:44 ]
Пане Іване, дякую, що завітали на цю сторінку. Ваші зауваження щодо рим цілком слушні. Мені рядки здалися на слух звучними, а от щодо римування теж муляли. Обовязково попрацюю в цьому напрямку. А щодо стривоги - пояснення є в коментарях до цього твору.