ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 М.Ю. Лєрмонтов. І скучно і сумно
Михайло Юрієвич Лєрмонтов І скучно, і сумно, і нікому дати руки
У хвилю душевної скрути...
Жадання?!.. Примарні і вічно даються взнаки!
А кращі йдуть роки - і їх не вернути.

Любити... кого?.. Тимчасово – марнота потуг,
А вічно любити незмога.
Заглянути в себе? – минулого втрачений дух:
І радість і муки - що дійсність убога...

А пристрасті? – рано чи пізно солодкий недуг
Од розсуду никне без лишку.
І навіть життя, як поглянути пильно округ,
Нагадує тільки нікчемну насмішку.



© З російської переклав В.Ляшкевич


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «И скучно и грусно»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-17 16:46:04
Переглядів сторінки твору 21459
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 16:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 10:45:14 ]
Так, останній рядок краще в цьому варіанті :)
Інше: забагато рядків, що починаються з "А", нмд, дещо спрощують текст. Тому я і пропонувала "А пристрасті" змінити на "Що пристрасті" (так і до оригіналу ближче). До того ж, рядок "А кращі йдуть роки - і їх не вернути." логічніше виглядав би так:
"А роки йдуть кращі - їх не повернути".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 11:43:22 ]
Дякую, Любо. Ось для найостанніших штрихів і покладемося трохи на час, нехай дасть нам змогу охопити цілісно композицію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 14:59:49 ]
Я хотів сказати, що переклад першого рядка не зовсім правильний. Аргументую. "дати" і "подати" в даному контексті мають різні значення. У Лєрмонтова "подать". Він просить чи надіється. А "дати руку" означає більш "простягнути руку на рівних".
І душно, і сумно, й нікому подати руки...
Але це все, як прийнято говорити нині, імхо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 15:43:54 ]
Дякую за увагу, Олександре!
І я згідний, що "дати" тут і справді трохи вужче, дещо не так милозвучно, і вже точно менш звично, аніж "подати". І даний варіант перекладу (можливо і більш виразно) вивертає ситуацію зі звичного розуміння, мовляв, "у мене скрута, і в цей час нікому подати руку", на інше, як ви точно зауважили, "простягнути руку на рівних".
З якими цілями простягнути руку на рівних? Отримати допомогу чи допомогти? Зрештою, в той час, наскільки я розумію, і потреба в допомозі, і пропозиція допомоги в середовищі М.Ю.Лєрмонтова розумілися лише як "на рівних"?
Зрештою, не так вже важливо, що саме мав на увазі М.Ю. - дати чи отримати, і кажучи:
"Желанья!.. Что пользы напрасно и вечно желать?..
А годы проходят — все лучшие годы!.."
Але дещо пояснює ось це:
"Любить... но кого же?.. " Оце - "но кого же", може тягнутися і від "И скучно и грустно, и некому руку подать", ніби і не засвідчуючи, що йдеться саме про отримання чогось? Скоріше про вибір "згори" - до "нижче", чи, принаймні, на "рівних"?

Але, в цілому, за багатоваріантності, "дати руку" "покриває" тільки дві третини, а "подати руку" таки всі варіанти. :)

І є сенс шукати краще рішення, і я шукатиму, і сподіваюся, інші теж :)
Тобто йдеться не про правильно - не правильно (перекладено), а саме про можливість кращого (що, як відомо, ворог хорошого) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:24:40 ]
Хорошого і кращого, я розумію це так, що можна перекладати вірш як текст, а можна перекладати вірш як Лєрмонтова. Я трохи цікавився біографією Михаїла Юрійовича, не бог зна скільки, але в першому наближенні вистачить. Цей вірш в нього як і все життя. Це відчай і погорда. І тут зовсім не заслання на Кавказ. В своєму середовищі Лєрмонтов був непомічений серед різного роду мадмуазелей, яким лестила увага відомого поета, але вибір вони робили серед багатих вельмож. Звідси і нотки озлобленності його характеру, який пізніше привів до рокової дуелі.
В Пушкіна хоч на короткий строк, але були взаємні кохання, а в Лєрмонтова, точно не скажу.