Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Редчиць (1949) /
Публіцистика
БЛАГОСЛОВЛЯТИ ЧИ ПРОКЛИНАТИ?
Сумно і важко на серці, тому й звертаюся за допомогою до тебе, велика письменницька родино… Прочитав я в тижневику “Експрес” (137 число за 23-30 листопада 2006 р) дивне
інтерв’ю з відомим письменником Степаном Пушиком під шокуюче-радісним заголовком “У нас свої матюки!”, у якому йдеться про те, що пан Пушик зібрав півтори тисячі прокльонів і хоче їх видати… )
Мабуть, тим, хто не чув про це ні слова, цікаво буде прочитати, як саме працювалося Степанові Григоровичу над збіркою прокльонів… “ Спочатку я пішов до церкви.
Помолився й поставив дві свічки. Потім свій комп’ютер скропив свяченою водою. Адже прокльони мають важку енергетику. Мені навіть радили їх не збирати. Адже побажання комусь зла чи добра були тими заповітними словами, якими люди користувалися у магічних цілях. )
Той, хто навмисне бажав комусь зла, с в я т о (виділення моє - І.Р.) в і р и в у те, що сказане ним слово пробудить таємні сили, які покарають кривдника. Вірив у це і той, кому
проклін адресувався. Така віра в силу слова робила прокляття справді могутніми.)
У цих висловах збереглося чимало дохристиянського, архаїчного. Наприклад, “Ой ти, діду, діду бабин, нехай тебе Перун забив”… Крім старих і добре знаних у народі прокльонів, я зібрав і прокльони новітньої доби. До слова, ці звороти можуть витіснити російську лайку…” )
Тільки-но я поставив лапки, як почулося Шевченкове: )
І день іде, і ніч іде.
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки? )
Не знаю, чи взявся б я сьогодні за перо, якби не полюбив колись “всім своїм серцем і всією душею своєю” премудре Святе Письмо. Я завжди у подібних випадках звертаюсь
до Нього за порадою. Тож помолившись, я відкрив Боже Слово. І диво сталося! Спочатку я навіть не повірив своїм очам, бо Книга розкрилася на тому місці, яке я збирався шукати… “Нехай жодне гниле слово не виходить із уст твоїх!” – раз у раз нагадував мені Дух, коли я читав “ У нас свої матюки!“ )
Тож цитую 29 вірш із “Послання Святого апостола Павла до Ефесян” (4:29): “Нехай ж о д н е г н и л е слово (виділення моє – І.Р.) не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує”. )
А тепер я хочу повернутися до 26 вірша з цієї ж четвертої глави: “Гнівайтеся, та не грішіть, - сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця дияволові не давайте!“ )
Ви чуєте, пане Степане?.. Спаліть зібрані “шедеври” самі, поки не згорів Ваш комп’ютер зі всім лиховісним, сатанинським, чорним насінням прокльонів… А якщо Вам так закортіло, то видайте свою “епохальну працю” мовою есперанто, ні, перепрошую, краще мовою аборигенів острова Фіджі. До речі, років десять тому один з його колишніх мешканців побував із групою віруючих у Житомирі. З яким юнацьким запалом він благовістував, як запалював серця Божим Словом! Мабуть, у Вашому місті той фіджієць не бував… “Нехай жодне гниле слово не виходить із уст Ваших…” )
“Хочу, - наголошує С.Пушик, - щоб в окремому томі були прислів’я й приказки, в іншому – дражнилки та прозивалки. А ще в одному томі будуть прокльони. Досі нічого подібного в Україні не видавали…” )
Люди добрі, що ж це робиться? Та ви приїдьте до нас і зайдіть у “Світ книг” або в “Мегакнигу” і подивіться хоча б одним оком… Ось що ви побачите: А.Тіняков “Без прівкуса моралі. Нам блізок ад і блізко нєбо”, “Еротіческіє пародії” (Руская класіка), “Рускій еротіческій фольклор”(сказкі,пєсні, частушкі,прімєти, загадкі), І.С.Барков “Оди, поемі,епістоли, сонєти” ( з поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”),
А.С.Афанасьєва “Рускіє запретниє сказкі”, “Руская еротіческая проза”( теж із поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”), “Нєжная ночь любві”( Поезія восточново еротізма в ілюстраціях”), “Сєрєбряний вєк” (Чувствєнная ліріка), “Хуліганско-блатной жаргонний словар”, Козьма Прутков “Запрєтниє плоди раздумій і поетіческіх фантазій”(теж із вищевказаною поміткою), Н. Осіпов “Прєвратності любві” ,”Крєпкоє рускоє слово” (Петровскіє загібі). З такою ж самою поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”… )
І нікому немає до цього діла… Ні помаранчевим, ні біло-синім, ні сіро-буро-малиновим… Усе в нас таке прозоре, що далі нікуди, бо прозорішого, певно, вже й не буває. І через повну склянку видно весь білий світ… )
Згадуваний мною фіджієць (Фіджі - держава в Меланезії, на островах Фіджі, у південно-західній частині Тихого океану) з болем розповідав про те, що вся його рідня ще недавно була в рабстві. Ми вільні, але заплутались у тенетах гріха і байдужості… )
На Михайла, тобто 21 листопада, у Свято-Михайлівському соборі, якому якраз виповнилося 150 років, я слухав мудру проповідь Патріарха Філарета, котрий говорив, що серед можновладців є багато сіячів зла. Тому так і живемо… )
Мудрі люди радять: якщо тобі раптом згадується людина, яка тобі зробила щось погане, то зразу ж скажи: “Відпускаю його ( чи її) з Богом…” І потрібно назвати ім’я цієї людини.
Як бачите, можна легко обійтися без прокльонів… Слово Боже навчає: “Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха” ( Приповістки Соломона, 21: 23),
“Смерть та життя - у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає” (Пр. С. 18:21) , “Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрого – то ліки”. (Пр .С. 12:18). )
Сьогодні я знову перечитував збірку Степана Пушика “Писаний камінь” (“Карпати”, 1973). Ось перший вірш із цієї збірки, він надрукований там, де, як правило, друкувалися так звані вірші-паровози… )
Живу і дію.
І усоте, знову
Запитую у себе:
Хто я єсть?
Як треба – в крові
Викупаю слово
І переціджу
Через власну честь.
Тоді пущу я слово поміж люди,
Служити вірно правді та добру.
Сприймуть - то житиму.
Коли ж його осудять,
То й сам зі словом
Для людей умру. )
Прекрасний вірш! Шановний пане Степане, красно дякую Вам… )
листопад 2006 ( “Літературна Україна” , 14 червня 2007 року). )
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
БЛАГОСЛОВЛЯТИ ЧИ ПРОКЛИНАТИ?
інтерв’ю з відомим письменником Степаном Пушиком під шокуюче-радісним заголовком “У нас свої матюки!”, у якому йдеться про те, що пан Пушик зібрав півтори тисячі прокльонів і хоче їх видати…
Помолився й поставив дві свічки. Потім свій комп’ютер скропив свяченою водою. Адже прокльони мають важку енергетику. Мені навіть радили їх не збирати. Адже побажання комусь зла чи добра були тими заповітними словами, якими люди користувалися у магічних цілях.
Той, хто навмисне бажав комусь зла, с в я т о (виділення моє - І.Р.) в і р и в у те, що сказане ним слово пробудить таємні сили, які покарають кривдника. Вірив у це і той, кому
проклін адресувався. Така віра в силу слова робила прокляття справді могутніми.)
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
до Нього за порадою. Тож помолившись, я відкрив Боже Слово. І диво сталося! Спочатку я навіть не повірив своїм очам, бо Книга розкрилася на тому місці, яке я збирався шукати… “Нехай жодне гниле слово не виходить із уст твоїх!” – раз у раз нагадував мені Дух, коли я читав “ У нас свої матюки!“
А.С.Афанасьєва “Рускіє запретниє сказкі”, “Руская еротіческая проза”( теж із поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”), “Нєжная ночь любві”( Поезія восточново еротізма в ілюстраціях”), “Сєрєбряний вєк” (Чувствєнная ліріка), “Хуліганско-блатной жаргонний словар”, Козьма Прутков “Запрєтниє плоди раздумій і поетіческіх фантазій”(теж із вищевказаною поміткою), Н. Осіпов “Прєвратності любві” ,”Крєпкоє рускоє слово” (Петровскіє загібі). З такою ж самою поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”…
Як бачите, можна легко обійтися без прокльонів… Слово Боже навчає: “Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха” ( Приповістки Соломона, 21: 23),
“Смерть та життя - у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає” (Пр. С. 18:21) , “Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрого – то ліки”. (Пр .С. 12:18).
І усоте, знову
Запитую у себе:
Хто я єсть?
Як треба – в крові
Викупаю слово
І переціджу
Через власну честь.
Тоді пущу я слово поміж люди,
Служити вірно правді та добру.
Сприймуть - то житиму.
Коли ж його осудять,
То й сам зі словом
Для людей умру.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
