ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
***
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
***
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Сонце істини
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
Від Хухри до Охтирки (той таки 1668 рік)
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
***
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Автопортрет
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
Україна салом заросла…
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки...
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Сьогодення
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий парк
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Надгробковий Блюз (Bob Dylan)
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
До тих, хто прагне серцем діалогу
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XXV
Interlinking words & wisdom Аби лиш крові на чорнило стало,
а для лампади – ночі при іконі.
В копальні ока крихітний кристалик
збирає, наче бите скло, синонім

до слова, що довічно коротало,
та не знаходило себе безоднім.
Його, бувало, білим присипало,
його і ним – вбивали негосподньо.

Але пташино тим, кому вже сили
згубили точку дотику земного
і небом розчинилися по світу.

Без них, та ясно – смерть у груди билась,
в куті лампада колисала Бога,
таки нема – де їм переболіти.

2 Жовтня 2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 18:18:53
Переглядів сторінки твору 4760
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.175 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 19:38:32 ]
Смысловая нагрузка колоссальная. Ощущения,- как в склепе ))) С ув. в.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 20:21:02 ]
Не о холоде...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 20:33:32 ]
Спасибі, Вітре.
Коли від Вас чекати подуву - того вірша...
Мені цікаво було би.
Сонетно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 20:38:15 ]
Зараз...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Диковинка Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 20:08:51 ]
така тепла у Вас поезія, сердечно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 20:36:08 ]
Сердечно запрошую.
Який у Вас цікавий метелик.
Він приручений?
Яке у нього ім`я?
Легкокрило,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Диковинка Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 21:01:15 ]
так! Як Лис у Маленького Принца)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 21:31:48 ]
Він напевно "вилупився" з того яйця з куща троянди - той кого господар у Маленькому Принці не знищив ще гусеницею. Він?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 22:47:52 ]
Відкриваю "Сонетник":)Лазірковий, -
І лечу до далекої зірки я!..

Аби лиш вистачило синонімів!
Юрцю, Ви маєте на увазі кристалик чи кришталик?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-07 01:07:38 ]
А в очі що є кришталик чи кристалик - бігме не знаю...
Світланю - вся надія на Ваше фільольогічне око.
Синоніми розвісив для реклями анти-тютюнової залежності.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-10-03 01:08:07 ]
"в куті лампада колисала Бога" - дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-07 01:08:19 ]
Прошу Оксанцю,
З колисковою,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 20:50:50 ]
Бідний Юрко, ніч пише при лампаді... Ще й збирає бите скло, синонімів... Потім цілий день за комп`ютером чахне. А коли ж йому небом розчининятися по світу? Хіба ото трохи увечері, щоб полегшало.. (і тоді - коліна, коліна.....)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 21:05:18 ]
:))) Але файно Ви вмієте піднісити настрій, Тамарцю.
Ага - правда, коліна-коліна-песики-жабки-берізоньки-нумерики_зі_шісточок_і_дев`яточок-тощо...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 21:18:15 ]
:) А вже ж голову заморочити вміє.До такого з голими руками не виходь:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 23:22:26 ]
Нє голими не тра, можна із довгими рукавичками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 02:23:24 ]
*зловеще хихикая: отомщу...*

If only blood were what it takes to write,
if nights of kneeling were what lights an altar
lamp, shards inlaying my eye-ground might
piece back into a semblance of the elder

Word, which has always been there, despite
all everythings. Unsheltered, giving shelter.
It used to be chalked out, and revived;
to kill - the very thing it'd never meant.

Lo! birds be they, who fly, forever free,
who lost the equilibrium, who rattle,
who bounce away, unbalanced, heaven-bound;

Still, Death would beat his way unerringly,
and in the corner, altar lamp still cradles
the God, and, being Words, they stay unblown.