«Київська літературна інтелігенція – люди досить примхливі. Їх підчас непросто зібрати у центрі столиці. Однак останнім часом то від одного письменника, то від іншого тільки й чую: «Ворзель, Уваровський дім…». Мені стало цікаво: що це за такий дім посеред невеликого селища, серед лісів десь у київській області, до якого так тягне митців? І, коли туди потрапила, була приємно вражена: там і справді відбуваються дуже цікаві речі!»
Цими словами у Київському будинку письменників розпочала чергове засідання літстудії «Письменник в Інтернет-просторі» його голова – письменниця, журналіст, член НСПУ, представник Ноосферної Духовно-Екологічної Асамблеї Світу в Україні, голова Українського відділення Міжнародної Спілки письменників «Новий сучасник» Наталія Вареник. І однією із центральних тем зустрічі була презентація ворзельського Центру культури «Уваровський дім».
Представляла його художній керівник Юлія Бережко-Камінська. Колишній маєток доньки Федора Терещенка - Наталії Уварової має насичену біографію. Саме з його основних життєвих віх і почалася розповідь Юлії. Новою сторінкою у мистецькому житті Ворзеля (та й усього Приірпіння) стало відродження будинку зусиллями місцевої влади на чолі з С.О.Кухарським. У цьому затишному графському маєтку почав формуватися музей історії і культури Ворзеля, який очолює дуже талановита та інтелігентна людина - історик, видавець Олександр Соколенко. На базі Уваровського дому створюються дитячі гуртки, діє фольклорно-етнографічний ансамбль «Перевесло».
Особливо насиченою є культурно-мистецька програма Культурного центру, яка притягує до себе багатьох талановитих художників, літераторів, композиторів, співаків, режисерів, вчених, фотохудожників не лише Приірпіння і Києва, а й навіть віддалених міст України. Менше ніж за два роки діяльності Уваровського дому у його залах відбулися творчі зустрічі і вечори з митцями із Житомира, Новоград-Волинського, Херсона, Сімферополя, Білгород-Дністровського, Львова та ін. Серед них: поет, видавець, науковець Сергій Бураго; сценарист, письменник, Шевченківський лауреат Леонід Череватенко; композитор, музикознавець Роман Коляда, відомий поет, науковець лауреат народної Шевченківської премії Ігор Павлюк; академік УАН, журналістка, письменниця Наталя Околітенко; член НСПУ, ведуча київської літстудії Вікторія Осташ; піаніст-імпровізатор Олексій Кисельов; заслужений артист України Борис Лобода; режисер, сценарист Олександр Столяров та ін. Із Юлею Бережко-Камінською приїхали також деякі із частих відвідувачів, однодумців, помічників та місцевих авторів ворзельського Центру.
У першу чергу був представлений голова Ірпінського культурологічного товариства ім. Д.П.Паламарчука Олександр Єрмаков. Дружні стосунки із цим товариством виникли ще на самому початку культурно-просвітницької діяльності Уваровського дому, які вилилися у спільні зустрічі і творчі вечори, виставки і концерти. Значною для Центру є інформаційна підтримка товариства ім.Паламарчука, на сайті якого завжди можна знайти найповніше висвітлення усіх творчих заходів, які відбуваються у Ворзелі.
Із мистецькими колами Ірпеня Дім Уварових пов'язаний дуже тісно: ірпінці є частими і бажаними гостями. Деякі із них приїхали і у Київ. Володимир Симоненко та Вікторія Козак – члени ірпінської літературної студії «Дебют». Тепло відгукуючись про культурно-мистецьке життя Ворзеля, вони поділилися деякими власними напрацюваннями: поезією та авторською піснею. Запам`ятався виступ Вікторії разом із її 8-річною донькою Ніною, яка в дуеті із мамою виконала на скрипці «Колискову», написаною колись для нею Вікторією.
Одна із найчастіших останнім часом авторок Уваровського – поет, перекладач, філософ, культуролог, доцент Євгенія Більченко після кожного вірша зривала аплодисменти усіх присутніх на засіданні. Дуже живо сприйнялася пісенька 5-річної Олі Камінської про зайчика. Однак зовсім несподіваним для Будинку письменників виявився приїзд фольклорно-етнографічного ансамблю «Перевесло», який представила людина, що стояла у витоків створення колективу, перший художній керівник Уваровського дому Ніна Михайлишин (нині – вона керівник художній Київського обласного центру народної творчості). Ворзельський ансамбль вніс у вечір колорит українського народного фольклору. «Давно у цих стінах не звучала пісня. І як добре, що це все-таки відбулося!» - ділилися своїми враженнями глядачі.
Те, що презентація Культурного центру у Будинку письменників не пройшла безслідно, з`ясувалося уже через декілька днів, коли на перший же після зустрічі творчий вечір у Ворзель завітали деякі із присутніх на літстудії Наталі Вареник літератори. «Я із радістю сюди приїду знову і навіть проведу тут авторський вечір! – привселюдно заявила київська поетеса Елеонора Зима. – Тут особлива атмосфера: затишно, душевно і просто гарно».
Шкода лише, що, набуваючи усе більшої популярності серед жителів столиці та Приірпіння, для більшості місцевих жителів цей центр культури чомусь і досі залишається непоміченим. Як кажуть: «Немає пророка у своїй вітчизні…»


http://ikt.at.ua/publ/8