ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
14:38
З давніх часів наші предки
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
2024.03.29
14:35
Рівнодення день,
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
2024.03.29
14:34
А небо знає
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
2024.03.29
14:33
Пізної ночі ми з’єдналися знов
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
2024.03.29
14:31
У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
2024.03.29
14:30
Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
2024.03.29
14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
2024.03.29
14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
2024.03.29
14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
2024.03.29
14:24
Stop telling people
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
2024.03.29
14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
2024.03.29
14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
2024.03.29
14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
2024.03.29
14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
2024.03.29
14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
2024.03.29
14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія БережкоКамінська (1982) /
Вірші
«Твої слова моїх не потребують»
Це про неї шевченківський лауреат Ігор Павлюк написав: «Давно - після російських класиків срібного віку - не читав такої класної російськомовної лірики. Чесно».
Це їй присвячують свої вірші інші поети:
Поэтов в жизни не бывает много.
И я не всем, кто связан с рифмой, внемлю.
Талант, если талант, то он от Бога,
А Бог не часто посещает землю.
Нам в мире слов держаться правил строгих.
Ведь слово лечит, слово и калечит.
Е.Бильченко как раз из тех, немногих,
Кого поцеловал Господь при встрече.
(Андрій Соболєв, Севастополь).
Це її твори із задоволенням беруться публікувати такі провідні літературні журнали як «Ренесанс», «Золотой век», «Грани эпохи» та ін.
Поетеса, прозаїк, культуролог, філософ, кандидат педагогічних наук, викладач Педагогічного університету ім. м.Драгоманова, авторка багатьох публікацій – ЄВГЕНІЯ БІЛЬЧЕНКО нещодавно провела свій авторський вечір у Ворзелі, у Центрі культури «Уваровський дім».
По городам и по окраинам
Ищу упрямо и отчаянно,
О каменную грудь бессонницы –
Так ивы перед гладью клонятся –
Клонюсь, слоняюсь по случайностям,
Ищу склонением нечаянным,
Как Богом данного посредника, –
Божественного собеседника.
(Є.Більченко).
Виступала Євгенія не сама. У створенні творчого вечора їй допомагав В`ячеслав Чернецький, який також приїхав із Києва і з успіхом представив декілька своїх пісень, акомпануючи на гітарі.
Пройти байдужим повз творчість Євгенії просто неможливо. Її вірші зачіпають за живе не лише рідкісним поєднанням глибини пережитого і високого рівня майстерності, а самими темами, які порушує молода поетеса. Направлення її творчості – філософська, інтимна, релігійна лірика. «Пишу не із книжок, а з життя», - зізнається вона. – «Навіть якщо йдеться про Джордано Бруно чи про Христа: просто результат вигаданого і порівняного із власним пережитим. Від цього часто страждаю. І радію».
Обитание
Небо опрокинуто вверх дном.
Небо, опрокинутое в дом –
Странный дом: Собор или Содом –
Бесприютный и бездомный дом.
Перекати-поле, горе-дом,
Море-дом; дом, списанный на слом;
Дом, в который ударяет гром,
Дом-разгром. Дом-омут. Дом вверх дном.
Небо в дом – и вдребезги стекло.
Широко гляжу: кругом светло.
Всем столетним сумракам назло
Дом, как снегом, светом замело.
Залило по самые края;
Дом, отвергший правду короля
Ради полуправды в три стиха
(дом, в котором ждали пастуха).
Небо в доме. Дом на небесах.
Дом, в котором воскресает прах
(Тот, шепнувший Лазарю: «Дыши» –
Парусным дыханием души).
Сумасшедший дом: сошел с ума.
Что ему соседние дома?
Дом, в котором даже я сама,
Как в тюрьме, – прекрасная тюрьма.
Правды две. Две истины из двух:
То, что Дух есть Дом, а Дом есть Дух.
Дом без камня – только внутрь и вглубь –
Небо, опрокинутое в грудь.
Зараз Євгенія Більченко є членом Всеукраїнського творчого союзу «Літературний форум», де готується до видання її перша поетична книга «В шорохе полёта». У Мережі Інтернет її твори можна прочитати на сайтах «Літературного формуму», «Поезії та авторської пісні України», «Стихи.ру», «Рифма.ру», «Экзистенция», - "45-я параллель" - "Голос эпохи" - "Поэтика православия" - "Пролог" - "Сакансайт", "Новая литература", "Наброски", «Филград", "Дом", "Путник", «Інша література", "Буквоїд" та ін.
Зустрічі і з нашою гостею, а також з В`ячеславом Чернецьким в Уваровському домі ще відбуватимуться, хоча вже і в іншому форматі: В`ячеслав цього ж місяця (23 липня – четвер – о 16:30) у складі Дніпродзержинської вокально-інструментальної групи «Манула» представить музичну програму авторської пісні «Блакитне небо» (гітари, барабан), а Евгенія разом із іншими талановитими молодими поетами (А.Медінським, С.Варламовою, А.Малігон, М.Ширяєвим, Є.Чуприною, В.Рассипаєвим, Р.Лонгою, О.Моцаром, А.Маніною та ін.) виступить на вечорі авангардної, класичної та модернової поезії і авторської пісні «Поетична солянка» (26 липня, неділя, о 17:00).
ЮЛІЯ БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА
P.S. Зустрічі, які проходять в Уваровському домі, дуже часто мають своє продовження. Наприклад, через декілька днів після виступу Євгенія Більченко вислала свій новий вірш, який почала писати ще перебуваючи тут. І, – що особливо приємно, - він присвячується Ворзелю.
Гитары не плачут
Нашему Ворзелю
Ветер летит и шумит над рекою;
Слезы бегут по щекам.
"Девочка, милая, будьте со мною!" -
Я говорю это вам!"
(Стихотворение пятилетней
Олечки Каминской)
-1-
Что тебе нужно от этой жизни? -
Капельку солнца из узкой щели,
Майской сумятицы сухожилий,
Струн и, как следствие, - всепрощения.
В сизые ворсы уходят сосны,
Мордами тычась о полумесяц.
Нынешний голубь - вчерашний сокол, -
Что ты запомнил из этой смерти?
В грудь проводами пружинит воздух.
Возраст звезды - далеко за тридцать.
Падает небо на сонный Ворзель -
В росах ирисами повториться.
Верность - и Весть.
До конца.
До первой
Маточной схватки в последней карме.
Детка, я буду твоим экспертом
По производству святых Икаров!
Руки дождя, на плечах повиснув,
В синие вишни по капле меркнут
Все, что ты хочешь от этой жизни.
Все, что ты помнишь из этой смерти.
-2-
Сизое небо - светло и ветрено
В соснах запутались рубаи
Будем до дна отдаваться Верности,
Будем проигрывать вам бои.
То, что "гитары не плачут", знаем мы
С детства. Со школьной еще скамьи.
Или с церковной (тюремной)? Знаменем
Трели развесили соловьи.
Сирое небо - по-детски вкрадчиво,
Ласково: ласточки на луне
"Боже, Воскреси!" Нам умирать чего
В этой чужой и смешной войне?
В чьей-то вине Сыновья - не пасынки, -
Выйдем из леса по грудь в росе.
Синее небо - от солнца пасмурно
Музыка плачет за нас за всех.
Плачет и платит - Христом и Пятницей,
Как запятая в стволах гвоздей.
Смерть чередуется с жизнью - пятнами.
Дети не спят и
Сосны распяты.
Струны распяты.
Черед людей.
Ворзель-Киев, 7-8 июня 2009 г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Твої слова моїх не потребують»
Це про неї шевченківський лауреат Ігор Павлюк написав: «Давно - після російських класиків срібного віку - не читав такої класної російськомовної лірики. Чесно».
Це їй присвячують свої вірші інші поети:
Поэтов в жизни не бывает много.
И я не всем, кто связан с рифмой, внемлю.
Талант, если талант, то он от Бога,
А Бог не часто посещает землю.
Нам в мире слов держаться правил строгих.
Ведь слово лечит, слово и калечит.
Е.Бильченко как раз из тех, немногих,
Кого поцеловал Господь при встрече.
(Андрій Соболєв, Севастополь).
Це її твори із задоволенням беруться публікувати такі провідні літературні журнали як «Ренесанс», «Золотой век», «Грани эпохи» та ін.
Поетеса, прозаїк, культуролог, філософ, кандидат педагогічних наук, викладач Педагогічного університету ім. м.Драгоманова, авторка багатьох публікацій – ЄВГЕНІЯ БІЛЬЧЕНКО нещодавно провела свій авторський вечір у Ворзелі, у Центрі культури «Уваровський дім».
По городам и по окраинам
Ищу упрямо и отчаянно,
О каменную грудь бессонницы –
Так ивы перед гладью клонятся –
Клонюсь, слоняюсь по случайностям,
Ищу склонением нечаянным,
Как Богом данного посредника, –
Божественного собеседника.
(Є.Більченко).
Виступала Євгенія не сама. У створенні творчого вечора їй допомагав В`ячеслав Чернецький, який також приїхав із Києва і з успіхом представив декілька своїх пісень, акомпануючи на гітарі.
Пройти байдужим повз творчість Євгенії просто неможливо. Її вірші зачіпають за живе не лише рідкісним поєднанням глибини пережитого і високого рівня майстерності, а самими темами, які порушує молода поетеса. Направлення її творчості – філософська, інтимна, релігійна лірика. «Пишу не із книжок, а з життя», - зізнається вона. – «Навіть якщо йдеться про Джордано Бруно чи про Христа: просто результат вигаданого і порівняного із власним пережитим. Від цього часто страждаю. І радію».
Обитание
Небо опрокинуто вверх дном.
Небо, опрокинутое в дом –
Странный дом: Собор или Содом –
Бесприютный и бездомный дом.
Перекати-поле, горе-дом,
Море-дом; дом, списанный на слом;
Дом, в который ударяет гром,
Дом-разгром. Дом-омут. Дом вверх дном.
Небо в дом – и вдребезги стекло.
Широко гляжу: кругом светло.
Всем столетним сумракам назло
Дом, как снегом, светом замело.
Залило по самые края;
Дом, отвергший правду короля
Ради полуправды в три стиха
(дом, в котором ждали пастуха).
Небо в доме. Дом на небесах.
Дом, в котором воскресает прах
(Тот, шепнувший Лазарю: «Дыши» –
Парусным дыханием души).
Сумасшедший дом: сошел с ума.
Что ему соседние дома?
Дом, в котором даже я сама,
Как в тюрьме, – прекрасная тюрьма.
Правды две. Две истины из двух:
То, что Дух есть Дом, а Дом есть Дух.
Дом без камня – только внутрь и вглубь –
Небо, опрокинутое в грудь.
Зараз Євгенія Більченко є членом Всеукраїнського творчого союзу «Літературний форум», де готується до видання її перша поетична книга «В шорохе полёта». У Мережі Інтернет її твори можна прочитати на сайтах «Літературного формуму», «Поезії та авторської пісні України», «Стихи.ру», «Рифма.ру», «Экзистенция», - "45-я параллель" - "Голос эпохи" - "Поэтика православия" - "Пролог" - "Сакансайт", "Новая литература", "Наброски", «Филград", "Дом", "Путник", «Інша література", "Буквоїд" та ін.
Зустрічі і з нашою гостею, а також з В`ячеславом Чернецьким в Уваровському домі ще відбуватимуться, хоча вже і в іншому форматі: В`ячеслав цього ж місяця (23 липня – четвер – о 16:30) у складі Дніпродзержинської вокально-інструментальної групи «Манула» представить музичну програму авторської пісні «Блакитне небо» (гітари, барабан), а Евгенія разом із іншими талановитими молодими поетами (А.Медінським, С.Варламовою, А.Малігон, М.Ширяєвим, Є.Чуприною, В.Рассипаєвим, Р.Лонгою, О.Моцаром, А.Маніною та ін.) виступить на вечорі авангардної, класичної та модернової поезії і авторської пісні «Поетична солянка» (26 липня, неділя, о 17:00).
ЮЛІЯ БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА
P.S. Зустрічі, які проходять в Уваровському домі, дуже часто мають своє продовження. Наприклад, через декілька днів після виступу Євгенія Більченко вислала свій новий вірш, який почала писати ще перебуваючи тут. І, – що особливо приємно, - він присвячується Ворзелю.
Гитары не плачут
Нашему Ворзелю
Ветер летит и шумит над рекою;
Слезы бегут по щекам.
"Девочка, милая, будьте со мною!" -
Я говорю это вам!"
(Стихотворение пятилетней
Олечки Каминской)
-1-
Что тебе нужно от этой жизни? -
Капельку солнца из узкой щели,
Майской сумятицы сухожилий,
Струн и, как следствие, - всепрощения.
В сизые ворсы уходят сосны,
Мордами тычась о полумесяц.
Нынешний голубь - вчерашний сокол, -
Что ты запомнил из этой смерти?
В грудь проводами пружинит воздух.
Возраст звезды - далеко за тридцать.
Падает небо на сонный Ворзель -
В росах ирисами повториться.
Верность - и Весть.
До конца.
До первой
Маточной схватки в последней карме.
Детка, я буду твоим экспертом
По производству святых Икаров!
Руки дождя, на плечах повиснув,
В синие вишни по капле меркнут
Все, что ты хочешь от этой жизни.
Все, что ты помнишь из этой смерти.
-2-
Сизое небо - светло и ветрено
В соснах запутались рубаи
Будем до дна отдаваться Верности,
Будем проигрывать вам бои.
То, что "гитары не плачут", знаем мы
С детства. Со школьной еще скамьи.
Или с церковной (тюремной)? Знаменем
Трели развесили соловьи.
Сирое небо - по-детски вкрадчиво,
Ласково: ласточки на луне
"Боже, Воскреси!" Нам умирать чего
В этой чужой и смешной войне?
В чьей-то вине Сыновья - не пасынки, -
Выйдем из леса по грудь в росе.
Синее небо - от солнца пасмурно
Музыка плачет за нас за всех.
Плачет и платит - Христом и Пятницей,
Как запятая в стволах гвоздей.
Смерть чередуется с жизнью - пятнами.
Дети не спят и
Сосны распяты.
Струны распяты.
Черед людей.
Ворзель-Киев, 7-8 июня 2009 г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію