ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.31 11:42
Прихисток
Чи прихисток для гри?- Таємного сакралу
Відкриє ніч невидиме вікно,
Де я втечу по рятівному валу ,
І буде самота зі мною заодно,

Де гратиме у безвісті сопілка,
Сова кричатиме у спину навздогін
До хлопчика в мені,який узяв розгін -

Борис Костиря
2026.05.31 10:55
Кредо
Я буду вічним депутатом,
Посланником самих низів,
Покараним нечутним катом
На шальках мужніх терезів.
Я буду вічним адвокатом
Для юності і боротьби
В житті шаленім і строкатім,
В мінливім річищі плавби.

Ірина Вовк
2026.05.31 10:34
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 3)
ІІІ. ВАГА КОРОНИ Тереми великого князя дихали прохолодою та запахом воску. Ярослав Мудрий сидів біля дубового столу, заваленого сувоями, книгами та картами. Його погляд – глибокий, проникливий, який бачив людей наскрізь – зара

Віктор Кучерук
2026.05.31 07:03
Сонячна злива
Знову день спекотливий
Витворяє дива, -
Ллється сонячна злива
І всихає трава.
І міліє озерце,
І дрімає бджола, -
І пече коло серця
Від надлишку тепла.

Борис Костиря
2026.05.30 12:07
Сподівання
Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.

Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак

Володимир Невесенко
2026.05.30 11:53
Літній день
Світить сонце. Час іде.
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.

Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,

Іван Потьомкін
2026.05.30 11:01
***
На зеленому газоні
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.

хома дідим
2026.05.30 07:28
* 99 *
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш

Віктор Кучерук
2026.05.30 06:57
* * *
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.

Федір Паламар
2026.05.30 00:11
Питання Кушти
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Звідки прий

М Менянин
2026.05.29 23:28
Шлока* 1
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!

* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 2)
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
***
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
Спокою Серце Сниться --- українська блюзова балада
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Крик
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
Мелодія морська
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Дігай (1944) / Рецензії

 Риби на асфальті, або Політ у глибину.
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-22 19:41:08
Переглядів сторінки твору 26549
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.073 / 5.5  (4.613 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 4.998 / 5.5  (4.597 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АВТОРИ
ВИДАННЯ
Автор востаннє на сайті 2026.05.29 22:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 19:47:30 ]
Мені ж байдуже, чи збереться ціла армія фанів, чи тільки маленький стадіон. Раджу вам зайти ще раз на мою сторінку і перечитати. Якщо захочете покаятися привселюдно - вищі сили може тільки трішечки вас покарають. Удачі. Мені вас шкода.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 19:48:10 ]
Досить, шановні митці. Далі адміністрація видалятиме всі лати, кулі, мечі, ножі і стріли.

Під вельми цікавою і достойною статтею шановної Тетяни Дігай про дуже цікавого, і з кожним роком приростаючого вмінням і душею, автора не повинно бути "такого обговорення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 19:54:20 ]
Ви знаєте, особисто для мене показовим є те, що автора публікують в різних кутках нашої України, у його книжках зацікавлені, слова автора зрозумілі і не конфліктні, і разом із тим об'єднують на лицарській основі схід і захід.

Звичайно, Наталю, у Ігора Павлюка, як і в Юрія Лазірка, є свої не поетичні емоції, та у всіх нас вони є. То ж давайте, припиняємо криваву міжусобну боротьбу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 20:00:09 ]
та я тут найдобріша. давайте дружити)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:02:15 ]
Добре Майстерні, з Вами не пожартуєш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:04:18 ]
Дружимо, - ми ж бо живі доки у Поезії. А хто виходить за її межі, той і програє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 20:12:48 ]
А повертаючись до статті, маю зауважити, що відчуваю тут особливу близькість для Тетяни Дігай поезії Ігора Павлюка. В інших Тетяниних статтях, як на мене, не помітно такого ріднісного проникнення і співпереживання.
Можливо це все і Тернопіль - дивовижне місце на межі цивілізацій, і культурних традицій...

Можливо до статей такого характеру, дорога Тетяно, вельми личило би і додавати один-два авторські вірші, які в процесі написання рецензії, особливо вам додавали натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 20:07:03 ]
Щойно написала красивий лагідний коментар, але, як завжди, коли довго пишеш, клята машина його зжерла і запропонувала увійти до системи зареєстрованим користувачем, наче можна написати коментар, не зареєструвавшись!!! Ну, це класика ПМ!
Якщо напишу те, що хочу, то його все одно видалять. На цьому - вітання усім присутнім, особливо Наталі Пасічник. Заспокоюся, може, згодом щось напишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 21:23:44 ]
Дякую, цієї неділі у Спілці буде молодіжне літоб'єднання, я читатиму. Приходьте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:03:47 ]
Зайшла, аби привітати Ігоря Павлюка з виходом нової книги, а Тетяну Дігай - з рецензією, повною розуміння і щирого проникнення у текст. І що ж я бачу? Якісь "позбавлені художнього смаку" випади без врахування вагових каегорій...
Тернопіль - земля особлива. Особлива й земля Теребовельська. Чи притаманно їй родити невідповідність гігабайтових амбіцій та мегабайтових потенцій - побачимо із часом.
Те, що я читала тут учора, - про Мосьок, Мосів та ін. геть не нагадує атмосферу поетичного сайту. Спасибі ПМ, що позамітали.
Наталю, кожен вільний сприймати або не сприймати творчість будь-кого, але вона від того не змаліє. Ігор Павлюк, близький його поетичний світ Вам особисто чи ні, в свої 42 вже поклав вагому цеглину в будову храму української поезії і безглуздо це заперечувати. Втім, навіть не цеглину - вітраж, повний світла і барви. Бо творчість його - чиста і Господня. Окрім того, Ігор на шляху до Олімпу вже високо. Але ще багато йому дасться й відкриється, вірю.
Смішно волати "Птаху, лети нижче!", якщо не здатен піднятися на його висоту. Шлях простий - тренувати крила і просити вітру - чистого. Чистого. Чистого.
Юрій Лазірко - птах іншого польоту, у нього своє небо, складне, з нагромадженнями хмар, які мені часом заважають бачити світло вірша, але він такий. І Юрія, і Ігоря люблю ніжно як людей і як поетів. Близькі мені й Ваші вірші, Наталю. І вірші Вашого вчителя і натхненника. Це різні світи, але не менш прекрасні.
Єдине, що заважає їх нормально сприймати, це "моє - чудове!". Наталю, таке словосполчення - нонсенс. Щиро раджу Вам переосмислити цю позицію.
Ви - лише на початку шляху, і поетичного, і наукового. А Ігор Павлюк - доктор філології. Маєте чого повчитися.
У тім була суть мого вітання, шановна Наталю Пасічник. Передайте вітання практикуючому критикові Ользі Майбороді. Писати рецензії на власні твори під псевдонімом - бувало й таке у білому світі, але це - повне... безглуздя. Не заперечуйте - факт.
З усім отим хай щастить кожному в його прекрасному поетичному світі.
З коротким візитом - Леся Романчук.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 22:19:45 ]
Ольга Майборода - моя давня подруга, тому рецензії дійсно належать їй. У цьому місці мало би звучати Ваше вибачення за наклеп,або ж помилку. Окрім того, Ви стаєте на захист звичайного хамства, оскільки від мене не прозвучало жодного, ініційованого мною грубого слова. Вчитись можна не тільки в живих класиків, а й у мертвих, тому що словосполучення "живий класик" згодом може себе й не виправдати. Може мені й менше, ніж усім залученим до розмови, але вік- річ умовна, як і вагова категорія. Проти Павлюка і його творчості нічого поганого не було сказано. Є світи далекі, є близькі. Це ніколи не було проблемою. Навіть жіночі романи, чи детективи знаходять своїх читачів. Тому все сказане вами сприймаю- лише як на захист друзів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 23:04:03 ]
Це нездоровість, Наталю. На таку поведінку - просто не звертають уваги
і обходять аби не...
О, комусь щастячко буде. :)
Без жодного хамства.
Щиро,
бувайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 20:55:50 ]
Ова-ва!!! Як негарно накинулися старші люди на бідну дівчину!!! То не є добре! "Живі класики" влаштували "побиття немовлят". Наталю, мушу стати на Ваш захист! Урок для Вас не зачіпайте занадто амбітних чоловіків.
Панове, поступаєте не шляхетно стосовно літератора-початківця! Це є річчю не сумісною з літераторством!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 21:11:07 ]
... сумно і водночас дико за поведінку Наталі Пасічник...
Класичний приклад, коли людські якості автора і творчість не співпадать.
Досягає чогось лише та особистість НМСД, в якої сила творчості вища за силу власних амбіцій... взяти б Віктора Міняйла (люблю його і поважаю)... Амбіції у цього шанованого чоловіка (90 років!) неабияки, а творчість - Всесвіт... От і маєш...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 21:21:10 ]
поменше педагогічності і категоричності.оце словами з пісні - у чім моя вина? мені обридла ця дискусія, тому добирайте слова, будь ласочка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-11-27 21:34:27 ]
судячи по кількості переглядів - актуальна тема на ПМ) про жінку або хороше, або нічого!) Не лепо ли ны бяшет, братие, мудріше дивитися на речі? Одного зачепило, що, виявляється, не всі люблять.. Іншого - що колегу зачепили. Пані Леся... так, про жінок я вже казав вище.
Якщо людина провокується на конфлікт, значить, вона його шукає. Ну як діти малі, чесслово))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 16:23:34 ]
До редакції надійшла копія листа академіка Івана Михайловича ДЗЮБИ до Ігоря ПАВЛЮКА, з приводу публікації книги поезій «Україна в диму», і ми зважили за необхідне долучити її до публікації Тетяни Дігай.
_____________________________________________
ЛИСТ АКАДЕМІКА ІВАНА МИХАЙЛОВИЧА ДЗЮБИ
ДО ІГОРЯ ПАВЛЮКА

20. 02. 10


Доброго дня, Ігоре Зиновійовичу!

Оце в дні, коли Україну огорнув не тільки дим, а й чад, смог, так що й дихнути нічим, – прочитав «Україну в диму» . Пекучі афоризми, як згустки болю... гротеск із гротесків життя...

А холуїв, а п’яниць, а розп’ять…
Церков доволі,
Туалетів – дуля.
Якщо так піде –
Років через п’ять
Лише попи зостануться й зозулі. (1)

Не зовсім так: зостануться ще українські поети, яких нікому буде читати. Та ще й «гетьмани українського козацтва», які воюватимуть між собою. І не «витиратимуть сльози ланцюгами» (2), бо й сліз не буде.
Завжди захоплююсь різнобічністю трудів і продуктивністю Ігоря Павлюка. Та оце подивився на останню сторінку книжки: тираж 100 прим.! Один із цих 100 примірників маю я. Один – автор. Лишається 98. Отже, ще 98 прочитають. А тим часом «заморською піснею наша б... Свою територію мітить» (3).
Сумно. І гірко. «Горе нам!» – казав Поет. Але: «но, братія, не вдавайтесь в тугу», а «работайте разумно»...

Хай згине мара!
Бажаю добра!
І. Дзюба


1. Цитата із віршованого циклу Ігоря Павлюка «Провінція і колонія».
2. Цитата із вірша Ігоря Павлюка «Творець і гетьман».
3. Цитата із вірша Ігоря Павлюка «Хочеш-не-хочеш, а важко бува»...