ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Перегомін
Образ твору

Рід козацький - по усіх світах…
Гнат cлугує негру, Макс – арабу.
Сниться їм доріжка в полинах,
Всохла дичка біля неньки хати…

Заробляють на життя собі,
Дітям, щоб не соромно - у вічі...
Ходять час від часу в Божий дім:
Ставлять за далеких ближніх свічку.

Я - з юрми, що мовчки потерпа,
Споглядаю плин степів до скону.
Де ж той Велет, де ж сокира – та,
Що трієру витеше незборну?

Україно, діти ж - по світах!
Перегомін б’є,
мов ринда,
в скроні...

Ніч...
Зриваю маки в полинах...
І криваво
жевріють
долоні.


2009






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-08 21:07:52
Переглядів сторінки твору 3203
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 08:57:10 ]
Справді чудово! Тільки муляє око трієра. Це ж давньогрецьке бойове судно! Козаки ж будували "чайки". Якщо ви не образитеся, можливо, на ваш розсуд, спробуєте замінити трієру на чайчину?
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 09:34:43 ]
...а хай не муляє око . І перестраху, як на мене, не має бути від слова "трієра". Якщо я напишу "чайчину", деякі читачі веселі...з гарною уявою...чарчину, можливо... намалюють.:)
А слово трієра...монументальне. Вічне. І якщо подеколи чуємо, що нам варто позичити когось для ...покращення життя нації, то я лише про трієру мрію! :) А вона могутня та велична.
Там прикуті до лав веслярі. Отак я мислю.
Дякую, що зазирали в серце та слухали перегомін, Олександре. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 10:09:43 ]
Ой як ви помиляєтеся, що вона могутня і велична! І поясню чому. Трієра - це та сама галера (відчуваєте аналогію?), але антична. Це - бойове судно з трьома рядами весел. Веслували, як ви розумієте - раби. Тому я принаймні бачу тільки кров, сльози і піт. А от на чайках рабів не було. Це справді судно з вільними людьми. По духу. Але вирішувати вам.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 10:28:04 ]
...по духу люди вільні. Але... не вільні, коли разом. Чи на чайчині, чи на трієрі - вони рухаються. І є рушіями. Маяки, береги, цілі, як на мене, важливіші! Були чайчини, нині більше чарчини. От і хочу ...руху степів до розвою, а не занепаду. Лише так.
У мене є вірш "Крізь решетину хмар..."(на порталі поезія. орг.), там козаки на "Форді" промчались, наче буря...Чумацькі вози - в пам"яті вічно живі, тим паче, я по духу таки ж вільна... І прізвище вільної людини мені передалося.
Я не зраджую козацтву тим, що трієру люблю - як символ могуття. :) Єднання зі світом!
"Форди" їхні теж не привід їх підозрювати в нелюбові до власне Волі та козацтва. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-09 10:35:22 ]
Правдиво-болюче. Кінцівка дуже гарно сконтрастувала, нмд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 10:43:45 ]
...ось читаю в "Історії українського флоту": були човни чайки, назва походить від татарського "чаїк" (круглий), ще мали козаки "полімарани" - кілька зв"язаних човнів для перевезення коней та вантажу, були галери в невеликій кількості. Отже...козаки мали галери. А козаків на "Форді" я бачила в Маріуполі. Файні козаки. Веселі. Хай і нам буде весело та щасливо нарешті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 10:47:00 ]
Мила Олесю, поет-математик... Дякую за візит, відгук. Мої вірші теж...думки...пересвідчення. Тримаймося!
:) Щиро. Я.