ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій…
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 Єва
Образ твору якщо врешті скинеш
увесь цей одяг
станеш прозора
як едемський вітер
самотність облечеться
у два тіла
слова
фігове листя
поскидають
дерево пізнання добра і зла
з деревом життя
одружаться
херувим
меч свій погасить
і любов ходитиме
слідами Бога




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-22 20:52:24
Переглядів сторінки твору 5561
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.427 / 5.5  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.024 / 5.5  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 21:34:45 ]
Мені не дуже подобається "по слідах". Якесь воно фуражне.
Слідами, як на мене, було б краще, а поетичніше - думками, почуттями... Бо він нас любить, і кому як не Вам у Вашому статусі про це знати, і кому як не нам слово про цю вічну любов доносити?
У часи нігілізму і профанацій не зовсім однозначно сприймається такий прикметник як "фіговий".
"Дерево пізнання" сприймається правильно. По-філософському.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 22:06:28 ]
Дякую за корисні поради. Міняю на "слідами". Думками, почуттями поетичніше, яле тут нав'язую до опису едему з книги Буття і "Бога, що ходив собі садом".
Листя, в яке одягнулися Адам і Єва було саме фіговим, смоківним або інжирним. Все це синоніми. Не знаю, яке слово тут найкраще підійде.
А щодо мого статусу мені стало цікаво. А який він???




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 22:44:41 ]
Шановний Богдане, можливо точніше використати "облачиться" від "облачитися", "одружаться"? "увесь"...

Можливо, логічніше виглядала би думка - якщо забудеш, чи там - викинеш із голови, увесь цей одяг, оздоби, умовності, так? :)
Але, натомість, думаю, перша жінка була оточена якимсь особливим ефіром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 23:26:20 ]
Дякую за допомогу. "Одружаться", "увесь" міняю. Слово "облечеться" подібно як "облечини" використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні.
Стосовно одягу - тут складніша справа. Адам і Єва були нагі. Є така теорія, яка пояснює це тим, що між ними було прозоре, чисте спілкування і відносини. Одяг (тут листя) означає порушення чистоти спілкування. Гріх породжує страх, потребу ховатися від себе і в результаті від Бога. І такою є сучасна Єва. Як зрештою і сучасний Адам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 09:51:17 ]
Цікава філософія. Але її якраз і нема у творі. Чи я просто не помітив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 15:34:39 ]
кому потрібна прозора Єва?
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:33:56 ]
Може саме Адамові. Може тоді він побачить її справжню красу. Так як красу дна океану можна побачити тільки крізь прозору воду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:54:51 ]
Відповідь Василю Кузану. В прямому смислі її тут дійсно не має. Але всі образи узяті з Книги Буття, де описаний Едем і перші люди. Не потрібно їх сприймати як історичні постаті, а як певні символи, за допомогою яких, біблійний автор хотів вказати на мету створення Богом людини. А також на суть відносин між чоловіком і жінкою. Гріх усе це нищить. Непрозорість, звинувачення, страх, самотність - все це успадковують перші люди, а з ними і ми. У вірші я пробую повернутися до початку. До первісного Божого наміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-02-24 13:17:09 ]
І все-таки, на мій погляд, "облечеться" виглядає з першого прочитання як русизм (від слова "облечется").
І не варт вказувати, що це слово "використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні", оскільки в церковній термінології використовується церковно-славянська мова (тобто болгарська :)), яка ближча до російської...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 13:23:38 ]
Мені видається, що тут маємо таки справу із церковнослов’янізмом, а вони – "законна" складова нашої мови.
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:35:06 ]
Дякую за увагу і допомогу. Мені теж здається, що не варто повністю відмовлятися від церковнослов'янської мови на користь північного сусіда. Деякі терміни звучать так крисиво: уповання, благодарення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 16:01:22 ]
Дякую!!!
в першу чергу за мужність розкривати, пояснювати і прояснювати богословські концепції. Вони помітні і живі у ваших віршах. Гарно.
З повагою Ореста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:50:12 ]
І я дякую за слова підтримки. Якщо й справді щось вдалося мені пояснити, то я дуже радий.