«Нам тієї наснаги і творчого запалу, який отримуємо в Уваровському домі, вистачає на цілий робочий тиждень. І як тільки підходять вихідні, ми із чоловіком знову лишаємо усі свої справи і приїжджаємо сюди, у Ворзель», - зізналися кияни, родина Ткачових, які, ще восени за порадою своїх друзів приїхали до Уваровського і відтоді не пропустили майже жодного мистецького заходу. І таких відвідувачів (а точніше – друзів Центру), цієї зими не зупинили ані морози, ні снігопади, ані передвиборчі баталії.
Та не лише відвідувачі Уваровського дому не побоялися холодів і слизьких доріг, а й самі учасники вечорів, знаючи, що у такі погоди ризикують виконувати свою концертну програму у порожній залі (чого, на щастя, не було). Дивовижно: географія останніх творчих зустрічей була такою широкою, як ніколи. Із Харкова приїхала Наталя Афанасьєва – поет, бард, автор-виконавець, член клубу пісенної поезії імені Візбора при Будинку вчених, багаторазовий лауреат та призер чисельних пісенних і поетичних конкурсів і фестивалів, керівник творчої театральної студії «АЛМАРЭЛИН» (що в перекладі з ельфійського означає «Пісня Річки»). Наталя дарувала усіх власні сонячні пісні під супровід гітари, вірші і радість, яка є «особливою мудрістю»: «Усе моє життя - незвичайна гра. Таке життя я і просила, таке й отримала. Із зовні - однокімнатна квартира з трьома дітьми і учнями, де кожен сантиметр рукотворний для радості. Але зсередини - це палац над морем, де швартуються кораблі всіх часів і просторів, привітні і величні гори, ставки, струмочки, переліски, де живуть ельфи, духи природи, боги і богині. Посадочний майданчик для янголів. Ми живемо у цьому Блискучому світі Божественної Реальності В якому править Мати-Любов. А для виходу в зовнішній світ одягаємо скафандри тіл… І однодумці знаходяться, ще й як!!! Діти - в будинку і на роботі, ремесла - різьблення по дереву, робота із глиною, художні ремонти, їзда на велосипеді, мандри на байдарці. І -концерти, як можливість висловити те, що таке життя нормальне».
Разом із Наталею Афанасьєвою приїхав поет-харків`янин Олексій Рощин, який теж читав свої вірші, співав. Дізнавшись, що до Києва приїхала Наталя, прямо на концерт, яби зустрітися з нею, завітала інша співачка, композиторка і поетеса із Києва Олеся Сінчук. Вона приєдналася до концертної програми і просто зачарувала публіку своєю грою на сопілці.
Проте наступний творчий вечір, який був присвячений виходу у світ першої поетичної збірки молодої ірпінської поетеси Катерини Матвєєвої «Малювала мрію» – не лише зібрав повнісіньку залу глядачів, а ще й як магнітом притягнув багатьох поетів ледь не з усіх куточків України: із Закарпаття (Василь Кузан та Світлана Кедик), із Умані (Софія Кримовська), із Сумської області (Катерина Рубан), із Києва (Ярослав Чорногуз), із Вишгорода (Віктор Кучерук), із Чернівців (композиторка Оксана Первова-Рошка). Та що там із України, коли були гості навіть з Італії (Світлана Луцкова) та зі Сполучених Штатів – (Тамара Ганенко). Звучали на лише вірші Катерини Матвєєвої і її гостей, а й пісні, написані на вірші цієї молодої і здібної поетеси. Творча зустріч була наповнена радістю, щирими оплесками, ліричними і запальними музичними творами.
Лютий відзначився не лише гарним святкуванням Масляної, яке відбулося на площі біля Уваровського дому, із млинцями і м’ятним чаєм, із конкурсами та змаганнями, піснями і жартами, а й ліричним вечором фортепіанної музики, який уже вдруге подарував усім ворзельцям композитор-романтик Роман Коляда. Його музичні композиції створили особливий ліричний настрій (а того дня святкували не лише Масляну, а День закоханих), який так нечасто супроводжує нас у цих бурхливих суєтних буднях.
Гарною новиною для усіх шанувальників живопису стало відкриття (того ж-таки 14 лютого) виставки акварелей киянки Вікторії Мандровської-Ткачової «Я чекаю на прихід весни!», присвяченої улюбленій бабусі художниці – Л.М. Скворцовій. «Для мене жодні, навіть найкращі фотографії не здатні відобразити саме те, що сподобалося, викликало емоції і … тут починається робота художника, коли, дивлячись на що-небудь прекрасне і дивовижне, ти в роздумах, а інколи і в муках витягуєш звідти найголовніше, народжуєш образ і вихлюпуєш на папір, як дорогоцінний нектар», - розповідає Вікторія. І справді, її роботи справляють дуже позитивне враження своєю легкістю, світлою палітрою, тою гармонією, яка йде із внутрішнього світу художниці.
Із особливим успіхом минув поетично-музичний вечір Юрія Афанасьєва (поета, музиканта, академіка, професора, доктора філософських наук) та В`ячеслава Полянського (композитора, заслуженого діяча мистецтв України, педагога). Гучними оплесками глядачі реагували на кожен вірш Юрія Львовича. «В Уваровському домі надзвичайно вдячна і уважна аудиторія, - подівся своїми враженнями поет. – Із великим задоволенням виступав перед нею». Та ще й як! Юрій Афанасьєв належить до тієї невеликої когорти письменників, яка не лише вміє написати вірша, а й представити його. Їхній творчий тандем із В.Полянським дуже вдалий, що не можна не відмітити.
Що ж, зима уже позаду: насичена, плодотворна, наповнена новими зустрічами, знайомствами і відкриттями. Зріють наступні мистецькі вечори, художні і тематичні виставки, перегляди цікавих художніх і документальних фільмів, концерти, майстер-класи. Сподіваємося, що ці події в культурному житті нашого краю не пройдуть непоміченими для тих, хто справді хоче до них долучитися. Окриленості вам, радості і невтомності в одвічному перетворенні буднів на свята!
Юлія Бережко-Камінська