Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
Реклама на оповідках (Верб-людо-плюйка)
Зволожувач для рук "Верб-людо-плюйка" – незамінима атрибутика підвалького акцесуару для Ваших озолочених рук.
Цей шедевр мистецтва від майстрів опльованої справи, Соро Муне Ма, змадеінено у країні Зеленого Змія. Це унікальна пирскавка, що є не лише панацеєю для, осушених банкнотністю, рук та оздобою найпонтовішого покою для відправляння нужд а-ля-фе, але й ознакою Вашої тусовитості, приналежності до сметанки, зогниваючого у басківницях, суспільства.
Основа "Верб-людо-плюйки" говорить сама за себе – це переливана кольорами ще-не-вмерлої, інкрустована позолотою та, доведеним до діамантного блиску, склом, пластмаса. Дебелі форми верблюда-самиці омаковлені двома гумовими нацицьниками, що відіграють роль подавачів на-ваш-смак рідини. Нацицьники, що символізують горби звірюки і її заощадність, пригадують Вам, які повинні бути перса секретарки і зігнутість пальців при перерахуванні налафованого доробку.
Рум`янковитість гуми та її еластичність бруняться естетичною насолодою та ергономними (не плутати з ерогенними) властивостями пальце-виямкування з авто-пневматичним поверненням у початковий стан напупиченого спокою. Кожен горб діє незалежно і не вимагає потуг від сусіди для випорскування вмістимого, а у моделі "Верб-людо-плюйка Люкс Три" нутро тварини вміщає три окремі посудини, що дозволяють заливати і випорскувати що-забажане жуйлом, вим`ям, як і органом наслідку, спричиненого перетравою. Переваги моделі Люкс важко недо-(в)оці-нити. Рідке мило "Чисті Руки" – у жуйло-контейнер, з вимені витікає кактусова паливка, а трактом до відхідникового отвору струменіє мін-аква "О-зара Лохнуся".
Для правдивих поцінювачів зволожування паперолистих рук пропонується промоційний пакет картриджів із краплями слини відомих політиків, підібраними при оваціях під час вермішелево-гучних промов і розбавленими дезінфекційкою "Буцім", а для любителів та орденоносців Дурної Слави "Верб-людо-плюйка Люкс Три" укомплектована додатково міні-оптичним прицілом над вихідниковим отвором для кращого попа-дання завартості "О-зара Лохнусі" в огранений бокал, наповнений вименно текільним бесамемучом.
За Ваші умовні одиниці отимуєте дійсне задоволення від рахування, належний статус і заздрість середовища, скарбницю для зберігання перлин з уст словожерлих акул політиканства. Ви отримуєте те, що передаватиметься з покоління-в-покоління – нацицькнуте "тьфу" і зволожено-чисті руки.
"Верб-людо-плюйка" – Ваш стиль життя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Реклама на оповідках (Верб-людо-плюйка)
"Тьфу-тьфу!"
"Що?" - це старомодно, марнотратно і некруто.
регресивна думка
Перелічуєте з повітря висосане бабло? Пересихають пальці, а не потоки відмитої від лайна крутизни? Заощаджуєте на купюрорахівницях?Зволожувач для рук "Верб-людо-плюйка" – незамінима атрибутика підвалького акцесуару для Ваших озолочених рук.
Цей шедевр мистецтва від майстрів опльованої справи, Соро Муне Ма, змадеінено у країні Зеленого Змія. Це унікальна пирскавка, що є не лише панацеєю для, осушених банкнотністю, рук та оздобою найпонтовішого покою для відправляння нужд а-ля-фе, але й ознакою Вашої тусовитості, приналежності до сметанки, зогниваючого у басківницях, суспільства.
Основа "Верб-людо-плюйки" говорить сама за себе – це переливана кольорами ще-не-вмерлої, інкрустована позолотою та, доведеним до діамантного блиску, склом, пластмаса. Дебелі форми верблюда-самиці омаковлені двома гумовими нацицьниками, що відіграють роль подавачів на-ваш-смак рідини. Нацицьники, що символізують горби звірюки і її заощадність, пригадують Вам, які повинні бути перса секретарки і зігнутість пальців при перерахуванні налафованого доробку.
Рум`янковитість гуми та її еластичність бруняться естетичною насолодою та ергономними (не плутати з ерогенними) властивостями пальце-виямкування з авто-пневматичним поверненням у початковий стан напупиченого спокою. Кожен горб діє незалежно і не вимагає потуг від сусіди для випорскування вмістимого, а у моделі "Верб-людо-плюйка Люкс Три" нутро тварини вміщає три окремі посудини, що дозволяють заливати і випорскувати що-забажане жуйлом, вим`ям, як і органом наслідку, спричиненого перетравою. Переваги моделі Люкс важко недо-(в)оці-нити. Рідке мило "Чисті Руки" – у жуйло-контейнер, з вимені витікає кактусова паливка, а трактом до відхідникового отвору струменіє мін-аква "О-зара Лохнуся".
Для правдивих поцінювачів зволожування паперолистих рук пропонується промоційний пакет картриджів із краплями слини відомих політиків, підібраними при оваціях під час вермішелево-гучних промов і розбавленими дезінфекційкою "Буцім", а для любителів та орденоносців Дурної Слави "Верб-людо-плюйка Люкс Три" укомплектована додатково міні-оптичним прицілом над вихідниковим отвором для кращого попа-дання завартості "О-зара Лохнусі" в огранений бокал, наповнений вименно текільним бесамемучом.
За Ваші умовні одиниці отимуєте дійсне задоволення від рахування, належний статус і заздрість середовища, скарбницю для зберігання перлин з уст словожерлих акул політиканства. Ви отримуєте те, що передаватиметься з покоління-в-покоління – нацицькнуте "тьфу" і зволожено-чисті руки.
"Верб-людо-плюйка" – Ваш стиль життя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
