
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Він від першого дня повном
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Болить...

Ти знаєш, як болять думки, які світлячками імпульсів по аксонах від нейрона до нейрона снують павутину роздумів над питаннями: «Чому так сталося? Чому розбіглися? Чому не берегли одне одного, як зіницю ока? Чому дозволили гордості стати на заваді щирості і відвертості? Як посміли 5 років життя назвати помилкою? Як наважились подумати, що колись поряд буде хтось інший, хтось кращий? Навіщо пішов? Чому не зупинила?...» Охоплює розпач від усвідомлення того, що ні одне ґрунтовне пояснення, ні одна аргументована відповідь не заплуталась у цьому мереживі запитань. В ту мить болить серце…
Ти знаєш, як болить серце? Як спазмують вінцеві артерії перекриваючи доступ кисню міокарду? Як тахікардією озивається кожна думка про тебе, кожен звук твого голосу, кожен дотик твоєї долоні?
А може знаєш, як болять спогади? Як вони шовком гаптують мою свідомість, залишаючи кровоточиві дірки після кожного проколу голкою, шов за швом; як після останнього вузлика гострий ланцет реальності жорстоко перерізає незримий зв'язок між минулим і майбутнім… майбутнім, якого не бачу без тебе?
І коли медіатор спогадів торкає перенапружені струни нервів ти знаєш, як розстроєною гітарою щемить душа? Цей потворний звук лунає у вухах, розливається по тілу холодом безнадії, заморожуючи серце, наливаючи свинцевою важкістю мозок змушує опускати руки, закривати очі і снити…
Лише у снах ти, як колись, ніжно мене обіймаєш, я так само пристрасно тебе цілую… У снах немає болю. Сни бережуть кохання, дарують омріяні миті спокою, зачаровуючи свідомість ілюзією щастя…
Ларингоспазмом душать скупі сльози відчаю від усвідомлення втрати, коли вранці прокидаюся в порожньому ліжку, без твоїх теплих рук, без твого рідного погляду. Сльози, котяться по щоках кривими стежинками жалю, обпікають гіркотою губи, спалюючи сліди твоїх поцілунків…
Болить…
Знаєш, з тобою було боляче. Та чи знаєш ти, як болить без тебе?
26.05.2010р.
Імпульс – хвиля збудження яке передається нервовими волокнами.
Аксони – відростки нервових клітин по яких передається збудження від клітини до клітини.
Нейрон – клітина, яка є структурною одиницею нервової системи.
Спазм – тут, мимовільне скорочення гладеньких м’язів судинної стінки, яке призводить до звуження просвіту судин і порушення функції органів.
Вінцеві артерії – інша назва коронарні артерії, судини, які кровопостачають серце.
Міокард – серцевий м’яз.
Тахікардія – збільшення частоти серцевих скорочень.
Шовк – тут, шовний матеріал, який застосовують в хірургії.
Ланцет – інша назва скальпель, невеликий хірургічний ніж.
Медіатор – тут, маленька пластикова, металева або кістяна пластинка у вигляді краплі, призначена для гри на гітарі.
Ларингоспазм – мимовільне скорочення м’язів гортані, яке призводить до звуження голосової щілини, таким чином утруднючи дихання.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)