ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Легковажно (The Doors)
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Приурочення
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Охмуд Песецький
2026.03.19 18:47
Наше все
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.

Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
* * *
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Манкурт Безбородько
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Болиголов
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
* * *
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
* * *
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи мене....
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Прийдешні барви

Наталії Крісман

Життя завжди прекрасне Таке вже серцебиття кохання,
на дотик – ніжно-довічне тло
весни і літа, як сподівання,
що тіл єднання переросло
у неозоре блакиті свято, -
хоча і осінь, а там зима
знецінять кожне підручне злато,
явивши зору - чого нема.

„Немає” завше, зола страждання
була і буде усюди, де
буяло щастя, тому зітхання
нікуди серця не приведе.
Не зупиняйся, о небагато
нам дано часу, іди – люби!
Лиши печалі - минуле радо
в прийдешні барви зведе сліди.


2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Н.Крісман «Повертаюсь...»


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-29 13:43:47
Переглядів сторінки твору 3438
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 13:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 15:12:20 ]
Цікавий вірш.
А головне - життєствержуючий!
Пропоную у рядку "буяло щастя, тому зітхання" замінити "тому на "але".
Важко погодитись з рядком: "минуле радо
в прийдешнє теплі веде сліди", бо минуле якраз і стоїть на заваді до майбутнього, особливо для тих, у кого "не збулось".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 15:19:27 ]
Дякую, я вже трохи змінив.
Я погоджуюсь з вами, минуле часто стоїть на заваді, тому краще йти вперед, а минуле, нікуди не дінеться, його дихання відчуватиметься поруч, але без отої безвиході.
Щодо "але", то воно, як на мене, певним чином руйнувало би логіку, яка ніби тягнеться далі через "тому"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 18:18:59 ]
Ого який класнючий мелодійний вірш Ви забамбурили, Володю!
Чекаємо реакції Дами ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 19:49:21 ]
Дякую, Дама надихнула. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 00:16:48 ]
Реакція Дами не забарилася...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 23:24:49 ]
ВІДПОВІДЬ ДАМИ

Ніжно-довічне наше кохання,
З присмаком тУги, пристрасті й сліз,
Холодом віє, мить - вже вогнЯно,
Наче комета, показує хвіст...

Ніжно-довічне і ненаситне,
Очі - безмежжя, в них - світу суть
І безконечне свято блакиті,
Що кожен прагне душею сягнуть.

Ніч одкровення ляже на плечі,
Зору явивши те, що нема.
Ти ж знову прагнеш до самозречень
Торкнуть вустами мого чола...

Вогнем кохання дух спопеляє,
Все злато світу - ніщо не варт,
Бо надто прагнем торкнутись раю,
Чи ж це не схоже на долі жарт?!...

Не зупиняйся, минуле радо
Тебе до ніжних штовха обійм,
Бо лиш кохання над нами владне,
Лише за нього - вперед, у бій!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 23:32:35 ]
Володю, я зворушена таким відгуком на мого вірша, аж в душі щось незриме заворушилось... Дякую за таку приємність, сподіваюсь - не востаннє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 15:15:36 ]
Мені, Наталю, також приємно з вами торкатися до цих глибоких питань. Це завше певна інтимність. До речі, у нас на ПМ, здебільшого, стосунки між багатьма авторами виглядають так, неначе між ними вже було все на світі, і ось тепло залишилося, і згадки. Як на мене - це добре.


Лиш на обрії ліжка сердечні бої солодкі,
переможні, звичайно, - на втіхи проникнення час,
та мов помисли наші про сенс усього – короткі,
і як та самота - нездоланні довіку у нас...

Ні, не так! Самота самотою, але як діти,
ми шукаємо близькості далі і далі без меж...
Тільки близькість дитяча – це інше, у них – любити,
а у нас володіти - душею і тілом, але ж...
...........................................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 18:36:24 ]
Можем торкатись речей інтимних,
Вірші для цього - добра нагода,
Дух еротизму вітає незримий,
Тіло і душу - в полон насолоди...
Пристрасним словом пестимо ніжно,
Аж самота відступає далеко.
Знаєш, поезія - річ дивовижна!
Хоч в еротизмі і є небезпека...
Дякую, Володю, за тепле, трішки віртуально-еротичне спілкування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 23:51:30 ]
Привіт, Володимире!
На відміну від попередників-дописувачів залишаю декілька місцин де мене прикувала увага:
***
"Жіноче с е р ц е б и т т я кохання:" - що таке "серцебиття кохання"? Може кому поставити після "...биття"?
Інакше якось воно не... Ну принаймі мене тут зупинило... Але це ІМХО.
***
"хоча і осінь, а там зима " - "там" - то де?
***
"Не зупиняйся, о небагато
часу дано нам, іди – люби!" - "бо небагато"? , "чАсу" - здається...?

З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 15:50:51 ]
Дякую, Юрку, за увагу.
Питання правильні, спробую дати правильні відповіді :)
"Жіноче с е р ц е б и т т я кохання" - жіночий пульс кохання, жіночий життєвий ритм кохання, але зважаючи і на наявність усюди в тексті цезури в цьому місці (між серце і биття), додаються ще декілька акцентів...
Щодо "там", то все нормально, є й інші сенси у "там" - 2. присл., розм. Потім, згодом, незабаром. 3. част., розм. Уживається під час переліку для заповнення паузи перед однорідними членами речення з відтінком невизначеності, довільності...

"О небагато" - дозволяє в розмові з ліричною героїнею, саме в цьому моменті, апелювати не до логіки, а до емоцій, тобто, якось містерійно, що нібито повноцінніше за логіку для жінок.

Щодо "чАсу" цілком слушно, я на автоматі ще й "дАно" не врахував. :) Вже виправляю!