ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25

Хельґі Йогансен
2025.06.16 23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.

Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне

М Менянин
2025.06.16 22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих

Іван Потьомкін
2025.06.16 22:14
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Прийдешні барви

Наталії Крісман

Життя завжди прекрасне Таке вже серцебиття кохання,
на дотик – ніжно-довічне тло
весни і літа, як сподівання,
що тіл єднання переросло
у неозоре блакиті свято, -
хоча і осінь, а там зима
знецінять кожне підручне злато,
явивши зору - чого нема.

„Немає” завше, зола страждання
була і буде усюди, де
буяло щастя, тому зітхання
нікуди серця не приведе.
Не зупиняйся, о небагато
нам дано часу, іди – люби!
Лиши печалі - минуле радо
в прийдешні барви зведе сліди.


2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Н.Крісман «Повертаюсь...»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-29 13:43:47
Переглядів сторінки твору 3280
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.189 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.197 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.06.16 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 15:12:20 ]
Цікавий вірш.
А головне - життєствержуючий!
Пропоную у рядку "буяло щастя, тому зітхання" замінити "тому на "але".
Важко погодитись з рядком: "минуле радо
в прийдешнє теплі веде сліди", бо минуле якраз і стоїть на заваді до майбутнього, особливо для тих, у кого "не збулось".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 15:19:27 ]
Дякую, я вже трохи змінив.
Я погоджуюсь з вами, минуле часто стоїть на заваді, тому краще йти вперед, а минуле, нікуди не дінеться, його дихання відчуватиметься поруч, але без отої безвиході.
Щодо "але", то воно, як на мене, певним чином руйнувало би логіку, яка ніби тягнеться далі через "тому"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 18:18:59 ]
Ого який класнючий мелодійний вірш Ви забамбурили, Володю!
Чекаємо реакції Дами ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 19:49:21 ]
Дякую, Дама надихнула. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 00:16:48 ]
Реакція Дами не забарилася...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 23:24:49 ]
ВІДПОВІДЬ ДАМИ

Ніжно-довічне наше кохання,
З присмаком тУги, пристрасті й сліз,
Холодом віє, мить - вже вогнЯно,
Наче комета, показує хвіст...

Ніжно-довічне і ненаситне,
Очі - безмежжя, в них - світу суть
І безконечне свято блакиті,
Що кожен прагне душею сягнуть.

Ніч одкровення ляже на плечі,
Зору явивши те, що нема.
Ти ж знову прагнеш до самозречень
Торкнуть вустами мого чола...

Вогнем кохання дух спопеляє,
Все злато світу - ніщо не варт,
Бо надто прагнем торкнутись раю,
Чи ж це не схоже на долі жарт?!...

Не зупиняйся, минуле радо
Тебе до ніжних штовха обійм,
Бо лиш кохання над нами владне,
Лише за нього - вперед, у бій!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 23:32:35 ]
Володю, я зворушена таким відгуком на мого вірша, аж в душі щось незриме заворушилось... Дякую за таку приємність, сподіваюсь - не востаннє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 15:15:36 ]
Мені, Наталю, також приємно з вами торкатися до цих глибоких питань. Це завше певна інтимність. До речі, у нас на ПМ, здебільшого, стосунки між багатьма авторами виглядають так, неначе між ними вже було все на світі, і ось тепло залишилося, і згадки. Як на мене - це добре.


Лиш на обрії ліжка сердечні бої солодкі,
переможні, звичайно, - на втіхи проникнення час,
та мов помисли наші про сенс усього – короткі,
і як та самота - нездоланні довіку у нас...

Ні, не так! Самота самотою, але як діти,
ми шукаємо близькості далі і далі без меж...
Тільки близькість дитяча – це інше, у них – любити,
а у нас володіти - душею і тілом, але ж...
...........................................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 18:36:24 ]
Можем торкатись речей інтимних,
Вірші для цього - добра нагода,
Дух еротизму вітає незримий,
Тіло і душу - в полон насолоди...
Пристрасним словом пестимо ніжно,
Аж самота відступає далеко.
Знаєш, поезія - річ дивовижна!
Хоч в еротизмі і є небезпека...
Дякую, Володю, за тепле, трішки віртуально-еротичне спілкування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 23:51:30 ]
Привіт, Володимире!
На відміну від попередників-дописувачів залишаю декілька місцин де мене прикувала увага:
***
"Жіноче с е р ц е б и т т я кохання:" - що таке "серцебиття кохання"? Може кому поставити після "...биття"?
Інакше якось воно не... Ну принаймі мене тут зупинило... Але це ІМХО.
***
"хоча і осінь, а там зима " - "там" - то де?
***
"Не зупиняйся, о небагато
часу дано нам, іди – люби!" - "бо небагато"? , "чАсу" - здається...?

З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 15:50:51 ]
Дякую, Юрку, за увагу.
Питання правильні, спробую дати правильні відповіді :)
"Жіноче с е р ц е б и т т я кохання" - жіночий пульс кохання, жіночий життєвий ритм кохання, але зважаючи і на наявність усюди в тексті цезури в цьому місці (між серце і биття), додаються ще декілька акцентів...
Щодо "там", то все нормально, є й інші сенси у "там" - 2. присл., розм. Потім, згодом, незабаром. 3. част., розм. Уживається під час переліку для заповнення паузи перед однорідними членами речення з відтінком невизначеності, довільності...

"О небагато" - дозволяє в розмові з ліричною героїнею, саме в цьому моменті, апелювати не до логіки, а до емоцій, тобто, якось містерійно, що нібито повноцінніше за логіку для жінок.

Щодо "чАсу" цілком слушно, я на автоматі ще й "дАно" не врахував. :) Вже виправляю!