ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.27 14:51
З'їдає душу болісна саркома.
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.

Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,

Юлія Щербатюк
2026.03.27 13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.

Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,

Борис Костиря
2026.03.27 12:33
Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.

Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,

хома дідим
2026.03.27 07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,

Тетяна Левицька
2026.03.26 21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.

У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.

Артур Сіренко
2026.03.26 16:26
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями

хома дідим
2026.03.26 15:01
шкандибає вперед за звичкою скоцюрблено роззираючись на місцевість понад свої крихітні окуляри · звіть його хомою чи сявою чи валєрою байдуже · зима завертається сніги пливуть дехто вже ходить без шапки · незнайомі тітки бабки матусі дідусі під пікселем і

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.

Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,

Борис Костиря
2026.03.26 12:05
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.

Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця

Іван Потьомкін
2026.03.26 11:32
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Малігон (1984) / Вірші

 ТАК НІХТО НЕ ПРОЩАЄТЬСЯ
Так ніхто не прощається… Де не клянуться травою
на живому снігу, де сосна виростає кривою,
де водій утрачає пильність і гасне в літі,
я не стану на лікті…
Так не плачуть занедбані діти, йдучи із дому…
Подолавши себе, суперечки, недільну втому,
причаївши страшну історію за щокою,
я тебе заспокою…
Так ніхто не прощається… Весело… Бо зарано
повертати назад, не пізнавши всього туману,
не дійти до війни, переситившись камуфляжем…
На чужому поляжем…
Піде світло повільно донизу по восковій вені,
заворушиться дим у вікні, безкінечність у жмені.
І, помноживши попіл на попіл, відпустимо кому.
Так не буде нікому…





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-07-25 11:10:28
Переглядів сторінки твору 7168
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.07.13 00:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-07-25 11:51:24 ]
так ніхто не писав...
файно.

Піде світло повільно донизу по восковій вені,
заворушиться дим у вікні, безкінечність у жмені.

Обкатарситись можна...

Молодець, Анночко. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-07-25 13:02:21 ]
Уже обкатарсився?))) Давай зізвонимось, або скинь мені смс)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Реалізм Андрій Сюр (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-25 12:58:15 ]
Дуже сподобалося)))Всі рядки класні, але оці, як на мене, найцікавіші "...не пізнавши всього туману,
не дійти до війни, переситившись камуфляжем…
На чужому поляжем..."
Кохання теж чомусь називають війною, а камуфляж - то напевно секс???
З повагою, Андрій)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-07-25 13:03:55 ]
))) Чит. вірш "Хай тобі буде хакі"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-07-25 13:11:45 ]
ну давай...
жду...
звони.
тобі ж на халяву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-25 13:29:33 ]
Ніби щойно з Іраку... Такі суперечливості кохання.
Написано невловимо гарно,незвичні метафори, самобутній увесь склад вірша... Успіхів і надалі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-07-25 13:53:38 ]
Спасибі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 14:44:36 ]
Малігон - на полігон! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-07-25 16:06:22 ]
Аби не на пенсію) Ще трохи повоювати хочеться)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 15:17:07 ]
Обіцяєте, що так не буде?
Бо Вам хочеться вірити )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-07-25 16:23:50 ]
Як не буде?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 20:19:29 ]
Отак: "Так не буде нікому…" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Едель (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 20:47:35 ]
Дуже .Дуже. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Едель (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 20:48:05 ]
Дуже .Дуже. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-22 22:12:36 ]
З перших рядків - феномен "проникнення". У душу. Думки. Відлуння надій.
Так ніхто не прощається… Де не клянуться травою
на живому снігу, де сосна виростає кривою...
Талановито. Гордо. Відверто.
Дякую за враження!