«Хуцпа» Оксани Забужко

«На якій підставі група пацанів з баблом вирішує долю 46-мільйонної нації до 2042 року?» – запитує Оксана Забужко.

Трохи запізно хочу відгукнутися на це інтерв`ю.
У ньому, висловлюючись стандартною фразою, звучить гостра, всеохоплююча і нищівна критика сучасного стану речей і конкретних політиків.
Шкода тільки, що до критики вони ставляться так само, як і авторка: «не реагують».

Однак цього не скажеш про пересічних читачів, які уважно і довірливо ставляться до кожного слова, промовленого чи сказаного нашими письменниками. Така вже в нас історична традиція. Кожен письменник від Бога володіє великим впливом на людей – щоб він не написав. Це як володіння чарівною паличкою. І надзвичайно важливо, щоб потрапила вона до рук людини щиросердної і мудрої.

Проте як зрозуміти маніпуляції з «чарівною паличкою» Оксани Забужко?
Хуцпа?
Хуцпа.

(Вдалий термін вводить сама О.Забужко.)

Адже саме ця відома і впливова сучасна українська письменниця нещодавно палко допомогла «групі пацанів з баблом» прийти до влади і вирішувати «долю цілої 46-мільйонної нації до 2042 року»!

Ніхто ж не забув, як пані авторитетна письменниця під час шустер–шоу висловлювала свою політичну позицію – від імені всієї української творчої інтелігенції, як повідомив ведучий.
Ніхто не забув, як наполегливо і надто схвильовано Оксана Забужко закликала народ йти «проти всіх».

До речі, в останній період, коли можна було проводити агітацію перед виборами.
До речі, коли питання стояло руба: або/або – надто полярно вирішувалося майбутнє країни.

Отож, все це виглядало як звичайна оплачувана політична агітка, що викликало подив і обурення у багатьох людей. Однак значна частина виборців, на яких і була розрахована така технологія, прислухалася до відомої письменниці і голосувала «проти всіх» або ж вирішили взагалі «не бруднитися» і не брати участі у виборах.

Як відомо, український шанс було втрачено.

А щиросердна письменниця нехай тепер обурюється «африканськими князьками».
Нехай говорить про те, що в людях її найбільше дратує «агресивне невігластво» і «обурення масової людини всім, чого вона не може зрозуміти».

Цікаво, кого це пані Забужко тепер називає «лохторатом»?


Розмахуйте, пані, розмахуйте чарівною паличкою – на всі боки!

--------
Кажуть, що все йде на користь автору – аби реклама. Можливо.
Кажуть, що всі в нас тепер політики, навіть письменники всерйоз вважають себе політиками – за браком професіоналів в уряді. Можливо.
А ще здавна кажуть, що окремі письменники беруть на себе відповідальність нести просвітництво в маси.

Маси в нас явно потребують "просвітлення". Судіть самі.Зараз на кожній лавочці можна почути теревені на тему «Як і що треба робити в Україні». Насамперед, можна оцінюють, хто чого вартий в нашому політикумі.

А ще подекуди звучить така собі класова казка про те, що в нашій сучасній капіталістичній країні можна перемогти на виборах, створити партію чи навіть підняти мирну революцію без копійки грошей, на чистому ентузіазмі і патріотизмі.

Баби–фахівці з тих самих лавочок навчать, як треба вести переговори з Росією, що робити уряду з того чи іншого питання, дадуть коменти подіям тощо.Інколи факти беруться "зі стелі".
Все розкажуть про те, як треба було організувати вступну кампанію до ВНЗ.
Всюди тільки й чути про модернізацію правлячої еліти, а не про карточну перетасовку, яка відбувається нині.

Одним словом, можна почути те саме, що публічно висловила в інтерв`ю О. Забужко. І приблизно на тому ж рівні. (От тільки про єдиного«реформатора», який за кілька місяців встиг так багато, окрім "Криворіжсталі", мені чомусь не доводилося почути ні разу – лише від колишнього президента по ТБ і ось Забужко нагадала.)

Тож чи береться О.Забужко за подальше просвітництво у політичній сфері? Аякже! Народу треба нагадати: «Для того, аби була нормальна функціонуюча демократична країна, має бути насамперед розвинене громадянське суспільство». О!
І порадити йому: «Тут не досить один раз вийти на Майдан. А наше громадянське суспільство лише вчиться спинатися на ноги…» Водночас і посміятися трішки над майданом і над народом – «до сліз». Над тими мільйонами сердець, для кого Майдан– 2004 залишився єдиним святим сполохом пробудження у житті.
Всього потрошку, одним словом.

«Я більше ніж переконана, що через десять років розстановка сил у світі виглядатиме зовсім інакше, ніж сьогодні», – філософськи підбадьорює письменниця.

А поки що, на думку О.Забужко, в країні немає опозиції, замість електорату – «лохторат», а президент, якого письменниці навіть шкода, прийшов до влади - «байдуже як, хай і внаслідок багатоходової спецоперації Кремля».

Однак хто ж у цьому «біоценозі» вона сама, яка її роль?
Не остання – це точно.

Оксана Забужко, сучасна письменниця, знавець таємниць сексу і, як виявилося, політики; агітатор і просвітник лохторату, вочевидь виходить на лідируюче місце серед письменників, які готові відтворити сучасну історію (і відтворюють).

Успіхів і «бабла».