ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Спада на мед велика крапля крові –
Заходить Сонце в осінь кураїн.
Пустий човен – останній лист діброви –
Колише нерви зранені мої.

Заснути хоче кров моя трипільська,
Як засинають вишні до весни.
Мій Бог – як Сонце:
Не побачиш зблизька...
А Місяць – скорбний профіль сатани.

Слова волхвів – немов пташине м’ясо.
А в місті пір’я – біле, мов шприци...
І ходить моя муза вихилясом
По цім житті, що і базар, і цирк.

По тім житті, яке прожив я з болем, –
Важкий, летючий, рідний і нічий.
Втомився.
Ліг.
Моя зоря над полем
Мигає –
Вічна пращурка свічі.

А череп мій, усміхнений беззубо,
Знайде нащадок –
З космосом на Ти.
І зробить з нього глобус, а чи кубок.
І до душі моєї полетить.

не оцінювати





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-18 16:19:25
Переглядів сторінки твору 4444
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 16:35:04 ]
О, Ігорку, ти у своєму амплуа. Знайомі Павлюкові образи.
Краще хай кубок робить - літатиме глибше, пригубивши... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 16:39:16 ]
Усе по спіралі гасаю, Старий...
Такий закон природи.

Кубок то кубок.
Хай пригубить... Може, відчую... і во-збуджуся... :)

Як Ти там?
Які нові ідеї щодо нашого Проекту?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 16:48:37 ]
Уся затримка, як не банально, у редагуванні англоновних віршів.
Без цього, не хотілося б випускати пташки, аби не задзьобала критика.
Але маю надію, що десь восени усе "устаканиться" і запустимо механізм,
так як я це зробив зі своєю свіжоспеченою збіркою.
Краще зачекати ще трішки, куди нам спішитися, ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-18 17:01:23 ]
...Онтологія крові?... Ні, все ж онтологія душі...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 17:02:03 ]
Однозначно.
Спішити нема куди.
Попереду ж вічність... :)

Хай устаканиться.

Будьмо і тримаймося!

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 17:03:24 ]
"Душа людська - найкращий вчитель..."
Особливо якщо вона совісна.

Дякую, Вікторе, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 17:20:34 ]
Ігорку, оце щойно повідомили мені з р-о "Свобода", що сьогодні помер з ночі на ранок Олесь Ульяненко, співчуття всім нам...

І ти такого ось вірша опублікував...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 18:39:00 ]
Щойно мама рано померлої Рути Вітер телефонувала...

І - оце так новина...
:((
Сумно.

Особисто знав Олеся.

У себе вдома у львівському помешканні гостював.
На одних сторінках «Кур'єра Кривбасу» друкувалися...
Рано відходять побратими по перу зараз... рано...

Земля Йому небом.
:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 18:48:48 ]
Ігорку, до речі, ось тут вірш, про який я тобі казав (Руті Вітер)

http://maysterni.com/publication.php?id=34095


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 19:06:52 ]
Передам його мамі Юлі: вона сайт створює Її пам*яті... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-19 10:46:10 ]
Важкий, летючий, рідний і нічий - оце найкраща характеристика справжнього поета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 12:54:46 ]
Вас вітаю з святом Спаса!!!
Не пуста щоб була каса
Де сімейний ваш бюджет!
Злипся рот щоб від канхфет!
Щоб грошисьок підвалило,
Щоб фонтаном щастя било!
Щоб здоров'я міцним було
Та із вікон щоб не дуло!
Що задумалось - збулося,
Щоб добро у вас велося!
Хай життя дарує чари!
Всього кращого! Патара. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-20 09:48:54 ]
Ото ж бо й воно, Василю.

Сумуймо світло.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-20 09:51:20 ]
Ото вже Патарочка! - як напише, то хоч лети, хоч падай! :)
Дякую.
Взаємно.

Я вчора так Спасався, що ледь додому прийшов... :)

Тримаймося.

Удачі.

ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 09:58:16 ]
Це вам здалося, Ігорку, що ви самі ледь дійшли... Це вас Спас довів.;-))) Бережіть себе. ;-))) Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 21:23:37 ]
Може й, так, Патарочко... ;)