ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Після соціалізму

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-19 12:33:20
Переглядів сторінки твору 12081
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.197 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.206 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2025.11.09 11:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:06:55 ]
Ви хитрун :) Ви мене провокуєте на те, що не "слабо" встояти. А потім Ланселот знову буде страждати :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 22:38:10 ]
:)

Так, я такий, підступний хитробаламут. Але Ланселот, коли страждає, дуже гарно пише, і грає, і співає, - душа тремтить.
Мучте його красуні, ой мучте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:11:03 ]
ви не повірите, шановний Ланселоте, але і з красою тілесною у мене не так уже й пропащо ))) он спитайте Маньєриста - він мене знає вживу ;)
Та не хвилюйтесь, я зрозуміла, що це був комплімент. Просто хотіла пококетувати з Вами трішки )) О повертайтеся до нас, жінок! Пишіть нам вірші!
Чекатиму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 22:35:48 ]
Витончена і вкрай небезпечна, бачить наскрізь, я закривав руками очі, голову, та не допомагало. :( Здебільшого носить сукні із глибокими вирізами, від чого мозок відмовляється від всілякої сухості. Легко застрибує на коня і вправно стріляє з лука, а ще легко відтворює будь-який образ на полотні. Словом, капець. Ми такого не вміємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 23:10:41 ]
спека - тому і декольте ...))) а стосовно малювати - трохи вмію) Вчилась на то, тим і живу, не лише в плані фінансів, а, в першу чергу, - про єство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 19:09:19 ]
Одягаймо мокроступи
най но всі ідуть до дупи.
Прювет,
Я туво морзюкаю з Гондураського підпілля.
У нас всьо чотко - плацдарм для перенесення
завалу серця готовий, гризу іспанську - як граніт, тобто лупаю...
П.Си.
"А ти - яК Карамелька, " - можливо "мов"?
"Ото утнуть своє, а нам хоч не хмеліти!" - хіх
"Ото утнуть своє, а нам хоч стати дідом!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 21:21:53 ]
А ось і милий господар. Ти просив пісню для Мрії, пане брате?
Здається, ми не співали ще цієї - іронічної - львіських батярів:
Шкода, пам"ятаю лише одну строфу, може, ти продовжиш (дістає гітару):

В Стрийськім парку ми сі здибали з тобов,
В моїм серці сі зашпортала любов,
Моє серце так калата, як стара подерта шмата,
За тобов, моя кохана, за тобов.

Ти казав, що я серйозно був закохався? Ти знаєш,
на мить було засліпило. Але потім, ти ж знаєн, від любові до ненависті - один крок. Але й вона минулася. Я тепер більше не мріятиму про жінок.
Краще їх мовчки, як часто вони самі просять, мовчки підримати за талію. Он і пані Рудокоса натякнула, що в неї із тілом все гаразд. То ж після діла - ближче до тіла, панове лицарі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-21 00:22:04 ]
Коли слова упали вниз, як сигарета,
коли довкола кодло рим і шум вокзалу,
вона стояла – просто Мрія не-поета,
на парапеті, як на паперті, стояла.
«Зніміть причинну! От скаженна!»
На папері,
де в'язка літер: поцілунки, полустанки,
вона вмирала – дивна примха кавалерів:
солодкогуба не дружина – не коханка.
І кожен третій, кожен другий, перший, кожен
дивився масно, наче маслом мазав тіло!

Для чого Єву ти створив, пресвітлий Боже,
з ребра чужого, щоби так її боліло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 01:10:53 ]
браво!


Бог-математик забавлявся в клони,
вигадуючи ґендерські закони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 10:57:04 ]

Він простягнув їй руку, і крило,
і всі печалі сяйвом замело...