ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Після соціалізму

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-19 12:33:20
Переглядів сторінки твору 11984
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.194 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.203 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 13:50:43 ]

Якби в Адама без півлітри не вставало,
він Єви не торкнувся би, замало
по хаті бігати, як по стежинках Раю,
помив би краще посуд, бо вмираю

від спеки, а ще ти з ниттям без міри,
нумо, вставай, пішов - на три-чотири!
як не подобається стан тобі дівочий,
то зав"яжи свої безстижі очі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:03:40 ]
В рамках дружеского обмена мнениями хотел бы обратить внимание на Раю/вмираю. За последнюю поэтическую неделю она встречалась несколько раз.
Оу, дівочий/очі. Специально... О, я, я. Их ферштее... Но все равно не до конца.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:08:12 ]
/дружески приобнимая за плечи/ какое нам дело до недель, когда впереди вечность?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:12:11 ]
Вот именно это я и понимаю. Я имею ввиду сроки.
И + сам процесс.
Удачи Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 15:08:02 ]

А все одно любитимете - бо мужчина!
самодостатня для жінок причина! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 15:19:14 ]
погано знаєте жінок, мій друже,
не всяк мужчина жіночку подужа :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 15:25:48 ]
:)
На всіх Делонів й Бельмодо не стаче -
кохатиме, що є, як переплаче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 15:40:31 ]
"що є" задовольнить не кожну жінку,
не все мужське ховається в ширинку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:17:39 ]
Мрія поета - гарна "відповідь'!


"А як подумати – то від жінок всі біди!
Ото утнуть своє, а нам не захмеліти!
Я посадив, би Юльку ту, клянусь, за грати -
вона ж на осінь прийняла голосувати!"

---------
І хоч була не Юля вже,а Ганя,
Та це лише поглиблює питання.
Жінки чаклують, а тоді ми винні...
Ох, нап'ємося хоч на Хелловіні!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 15:11:00 ]

Як нап'єтеся - по одній і розхапаєм,
і шумно буде уночі під небокраєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 16:04:13 ]
Заклеїли дарма ви Хаусові рот,
Навчив би вас як жінці догодити...
В панельці не сидіть, йдіть на город,
А жінка вже знайде ким стид прикрити! ;-)))

Сусід он, африканець-емігрант,
Йому і сорок п'ять за норму буде.
В дарунок від природи сексталант
Дістав він, як усі порядні люди.

Не буде він кивати на жару,
В панельці йому ніби теж не дує...
Не перетворюйте прелюдію у гру,
А то сусід дружину порятує!!! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 17:59:54 ]
Навіщо б то собі псувати нерви,
Хіба не ясно, що жінки всі - стерви :(
(Окрім рудокосої!)
Давай же не дивитись їм у вічі,
Й Декамерон ми зробим чоловічим!

Сорокаградусної спеки ще ковтнемо
У пляшці "Хортиці" й добряче ще гульнемо!
Утрьох із Зенем! А вони хай скачуть,
Танцюють попід замком й ледь не плачуть!
А ми їм - перемиєм кісточки
І підготуєм пастки-ямочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 18:38:26 ]

В.С.Высоцкий

* * *
Я любил и женщин и проказы:
Что ни день, то новая была, -
И ходили устные рассказы
Про мои любовные дела.

И однажды как-то на дороге
Рядом с морем - с этим не шути -
Встретил я одну из очень многих
На моем на жизненном пути.

А у ней - широкая натура,
А у ней - открытая душа,
А у ней - отличная фигура, -
А у меня в кармане - ни гроша.

Ну а ей - в подарок нужно кольца;
Кабаки, духи из первых рук, -
А взамен - немного удовольствий
От ее сомнительных услуг.

"Я тебе, - она сказала, - Вася,
Дорогое самое отдам!.."
Я сказал: "За сто рублей согласен, -
Если больше - с другом пополам!"

Женщины - как очень злые кони:
Захрипит, закусит удила!..
Может, я чего-нибудь не понял,
Но она обиделась - ушла.

...Через месяц улеглись волненья -
Через месяц вновь пришла она, -
У меня такое ощущенье,
Что ее устроила цена!

1964




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 19:01:34 ]
"(Окрім рудокосої!)"

це що у вас принцип "розділяй і владарюй"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 19:13:33 ]
чи то був натяк на мою неповноцінність як жінки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 19:40:20 ]
Пробачте, о Красуні, Музограя і мене, ми з ним просто хильнули добряче, я ось написав чорт знає шо, а в Музограя душевна скрута, не помітив, що мікрофони включені - ось ридає зараз на моєму плечі, тяжко йому, мені теж.

Але ми проспіваємо вам про любов до вас, давай Ланселоте, тягнемо:

Лист. За піснею В. Меладзе «Письмо»
1
Я не знаю, що в листі скажу тобі.
Стільки на душі, про що я промовчу.
Непомітно так пролинув рік.
І тебе пильнує чоловік.
Та я відповіді не прошу.

2
Ніби звичайнісінька історія.
Ніби просто так - роман на морі, та
любощі на теплому піску,
і прощання привокзальний гул,
все частіше будять серед сну.

Приспів:
Десь у світі в незабутнім літі
Залишилися ті дні.
Десь у світі линуть щастя миті,
Та для нас з тобою - ні.

3
Та можливо і нічого вже нема.
І туга моя невдовзі промине.
Задля чого я не знаю, та
я пишу тобі цього листа.
Може він мені верне мене.

Приспів:
Десь у світі в незабутнім літі
Залишилися ті дні.
Десь у світі будуть щастя миті
Та для нас з тобою ні.

Ніч пробуду біля вікна,
вгадуючи в зорях тебе.
Допишу до ранку листа,
і не відішлю, ніколи... :)

Переклад. В. Меладзе. „Письмо”



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 21:17:17 ]
Мила пані рудокоса! Якби я не відчував Вашої шляхетності і жіночності, яка шукає захисту в чоловіка, то хіба б присвячував Вам вірші?! У Вас є краса душі. А в декого є краса тіла, а в душі - є й жало. Хіба поети про таких ось мріють?
Даруйте!
Брате галантний! Справді ми хильнули сьогодні добряче, але таки відвели душу. Згадай і Зеня-побратима, хіба він - Мрії - шпильки не вставляв?!

Ходім, брате, краще десь у степ - ворога пошукати, лицарської пригоди зазнати. Треба трохи відпочити від жінок, а вони хай - від нас. А тоді знову почнемо мріяти - ми про них, а вони - про нас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 21:23:24 ]
Ходімо!

Видно закохався, ти, Ланселоте, всерйоз, образа точить серце кровоплинне, та в мене, прикладом, вже серця три сточилось! А як Красуня покохає, нове виростає. А не кохає як, чи удає умисно, то теж образою, чи рухом гордим, її доймаю я, та скільки раз, вони мене тендітною рукою по пиці били, я ж їх цілував! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 21:55:19 ]
О, хоробрий Ланселоте, гроза всіх чорних драконів і рятівник усіх принцес! О, мужній воїн, що не згибав колін перед небезпекою і співав свої пісні навіть перед обличчям смерті! Вибачте слабку жінку, чиюсь там, але недостойну Вас Мрію, яка не відповіла на прояв Вашої сердечної уваги і не обійняла із вдячністю Вашу могутню шию! У неї є одна примха: вона чує інші серця, але слухається лише свого. І ще дуже любить жартувати,іноді забуваючи, що деякі втомлені серця можуть сприйняти ці жарти за зверхність.
У будь-якому разі - озирніться, навкруги вирує життя. І воно прекрасне. Насолоджуйтесь ним.

Мрія П.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 22:04:21 ]
Дозвольте поцілувати вашу ручку.

Я думаю, що найвищою формою порозуміння буде, коли ви Майстриня Танцю станцюєте під бурю, яку викликає музика Ланселот!
Слабо встояти буде проти виру музичного, проти чуттєвих пострілів зраненого серця?